Країна

Люди білого одягу

Скромне буковинське село обшиває весільними сукнями пів-України і постачає свій товар на ринки Європи, США й Африки

Скромне буковинське село обшиває весільними сукнями пів-України і постачає свій товар на ринки Європи, США і навіть Африки

 

Христина Бердинських,
Київ—Волока—Чернівці—Київ

 

 

К расуня у весільній сукні, декорованій мереживами і бісером, стоїть перед дорогими червоними іномарками і дивиться кудись у далечінь.

Це не епізод з якогось масового серіалу про життя сучасних провінційних попелюшок з їх 50 відтінками українського, а білборд, розміщений біля Калинівського ринку в Чернівцях — одного з найбільших торгових майданчиків подібного типу в країні.

У певному сенсі це все одно історія з життя провінційних попелюшок — адже величезний білборд рекламує нову колекцію весільних суконь Монако, які виробляє не одне зі світових ательє, а село Волока у Чернівецькій області.

До того ж на сайті компанії, яка продає ці сукні, зазначено: зйомка рекламного плакату відбулася не де-небудь, а в Монте-Карло, що в Князівстві Монако. Тобто приблизно за 2 тис. км від Калинівського ринку, на розкішному Лазуровому березі Франції.

Саме село Волока знаходиться набагато ближче до базару — до нього приблизно 12 км. І його значення для місцевих жителів із легкістю затьмарює славу Монте-Карло. Тому що Волока — це столиця місцевого ринку весільного одягу, точка на карті, продукцію якої знають далеко за межами України.

У цьому селі на 3 тис. осіб працює п'ять повноцінних фабрик і ще майже чотири сотні приватних підприємців. Усі вони цілими днями об'єднані однією справою — шиють весільні сукні. Від дешевих, які йдуть по $30 в опті, до виконаних за індивідуальним замовленням — така може коштувати більше $1 тис. Найдорожче, що створили місцеві вмілі руки, — костюм нареченої, розшитий коштовностями. Волокчани з гордістю повідомляють про його ціну — $10 тис.

Оцінити обсяг тутешнього весільного ринку — скільки суконь виготовляють тут за рік, які суми обертаються — не змогла навіть британська The Guardian, що писала про Волоку: місцеві будь-яку подібну інформацію приховують. Можливо, тому, що мінімізація податків — це нормальна риса сучасного ринку.

фото_2

ВЕСІЛЬНІ РЯДИ: На Калинівському ринку в Чернівцях під весільні сукні відвели окремий павільйон

Ш ити весільні сукні в селі почали ще у 1970-х, розповідає Валентин Глопіна, голова Волокської об'єднаної територіальної громади, сидячи у своєму робочому кабінеті. А до середини 1990-х весільний бізнес, за його словами, потужно рвонув уперед.

До того село виробляло свічки. Потім місцеві взялись за декоративні весільні квіти, які возили в українську столицю. "Коли був маленьким, їздив із мамою до Києва на ринки, відвозив туди ці квіточки", — згадує Глопіна.

Його розповідь важко назвати особливо емоційною — сільський голова розповідає про незвичайний локальний бізнес голосом професійного екскурсовода. Тому що в підконтрольне йому "весільну царство" на Буковині часто приїжджають журналісти. І місцеві підприємці так втомилися від надмірної уваги ЗМІ, що залишають честь спілкування із пресою Глопіні.

До війни на сході, оповідає той, основним ринком збуту весільних суконь із Волоки була Росія: туди постачали більше 80% продукції. Але потім почався спад, і волокські швачки переорієнтувалися на нові ринки збуту.

"Наші сукні можна зустріти в Італії, Греції, Португалії, Румунії й навіть Франції", — розповідає Глопіна, і в його голосі прослизає нотка самовдоволення.

Хоча — і про це місцеві кажуть тихо і трохи сором'язливо — в Росію вони теж дещо все ще продають.

фото_3

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ: Національні костюми у Волоці вдягають навіть діти — на великі свята і місцеві весілля

Нетипове село

Н а перший погляд Волока — село як село: з церквою, школою, клубом і доглянутим кладовищем з однаковими хрестами.

Волоку розділяє річка Бородач, і цей фактор визначив давню традицію — розміщення прихожан у місцевій дерев'яній церкві XVIII століття: правобережні стоять праворуч, лівобережні — на протилежному боці.

Звідси до кордону з Румунією — 35 км. Тому написи на сільських установах дублюються двома мовами — румунською та українською. Але в побуті переважає перша.

Ось ці румуномовні українці і перетворили Волоку на тотальну зону пошиття суконь.

Марін Гуралюк живе тут від народження і виготовляє весільне жіноче вбрання вже два десятки років. Правда, робить він це в Чернівцях, де заснував модний будинок Maxima. Вибір локації пояснив просто — на малій батьківщині не знайшов вільних робочих рук. А в столиці Буковини знайшов не тільки працівників — вони випускають Гуралюку щорічно нову колекцію з 100-200 суконь ціною від $400 до кількох тисяч доларів, — а й, як не дивно, основних покупців.

Решта його клієнтів — мешканці Західної України, а також європейці, американці й навіть африканці. Замовляють вони весільні сукні дрібним оптом, обираючи українське, а не китайське, за найкраще співвідношення ціна-якість і більш гнучкі умови співпраці.

Місцеву гнучкість породжує небачена конкуренція. "Тут виробників суконь на квадратний метр більше, ніж оперних співаків у районі Ла Скали [оперний театр у Мілані]", — сміється власник Maxima.

У селі навіть є спеціалізований двоповерховий торговий центр Весільний світ — царство речей першої місцевої необхідності: тканин і всілякої блискучої фурнітури.

фото_4

КОПІТКА РОБОТА: 70-річна майстриня Марія витрачає на вишивку одного національного костюму близько року

Є у Волоці й кілька ресторанів, найбільший з яких — на 500 місць — часто приймає місцевих жителів, які відзначають "професійне" свято — весілля.

Півсотні посадкових місць — не данина гігантоманії власників закладу, а необхідність: одруження тут пишні і багатолюдні.

А ще у Волоці дивовижна, за сільськими мірками, забудова: селом розкидано безліч дво- і триповерхових дорогих котеджів із конусними дахами.

Але якщо опинитися тут у будній день, то вразять не оці "маєточки", а надзвичайна тиша і порожнеча на сільських вулицях. "Наші люди дуже працездатні: до 2-3 годин ночі вишивають сукні, а в 5 ранку вже на базарі", — пояснює сільський голова Глопіна.

А далі з радістю розповідає про те, що жителі Волоки (завдяки своїй працьовитості) мають хороші заробітки. І охоче допомагають малій батьківщині.

Так, у 2011-му вони за три тижні зібрали $280 тис. для будівництва дороги в село.

Одна місцева підприємниця за $25 тис. поставила паркан біля школи. А її колега по цеху за $10 тис. заасфальтував двір навчального закладу.

Цього ж року, незважаючи на складності з реалізацією суконь, ринок Росії майже закрився і довелося переорієнтуватися на Європу, — волокчани скинулися і проклали 15 км вуличного освітлення.

Тепер, каже Глопіна, селяни зібрали фінанси на новий проект — хочуть сортувати сміття. Баки для роздільного збору відходів уже закуплено — за гроші ще одного місцевого підприємця.

 

фото_1

СУКНІ БЕЗ КОРДОНІВ: Марін Гуралюк, засновник модного будинку Maxima, продає свої сукні не тільки в Україні, але й у Європі, США й Африці

Конкурентний товар

І з задоволенням розповівши про самовідданість місцевих людей, Глопіна повертається до інтонацій екскурсовода і радить звернути увагу на іншу дивину Волоки — національні костюми.

Мовляв, зроблену тут весільну сукню можна купити за кілька сотень доларів. А ось унікальний народний костюм "мейд ін Волока" буде коштувати від $3 тис. І купують їх самі селяни, які заробляють — звичайно ж — на пошитті весільних суконь. Тих, які коштують, як висловився Глопіна, якісь сотні доларів.

Мода на автентику накрила село років десять тому. Аріана Божеску, діловод сільради Волоки, розповідає: тепер у кожної 15-16-річної дівчини повинен бути хоча б один народний костюм. До того ж — унікальний, не рівня звичайним сукням.

У селі, мовляв, є п'ять-шість майстринь, які виготовляють такі костюми, обшиваючи бісером і навіть камінням Swarovski.

Наші люди до 2-3 годин ночі вишивають сукні, а о 5 ранку вже на базарі
Валентин Глопіна,
голова волокської громади

Робота ця настільки кропітка, що на неї йде мінімум півроку. "Тому мами замовляють костюм для дочок заздалегідь", — говорить Божеску.

Вартість подібного дива ручної роботи може доходити від озвучених Глопіною $3 тис. до $7 тис.

І ці костюми — як і все тут — теж пов'язані з весіллями: дівчата одягають подібне вбрання, якщо є подружками будь-якої місцевої нареченої або її близькими родичками.

Примхлива волокська мода і заможність селян уже призвели до того, що такий урочистий одяг стали замовляти навіть для 7-8-річних дівчаток.

На черзі — чоловічі костюми. Тому що Волока не терпить порожнечі, а це — єдиний сегмент, до кінця не охоплений місцевим ринком.

І весілля тут грають часто.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.