Погляди

Безладна людина

Стратегія Дональда Трампа — образити, атакувати, а потім забрати свої слова назад — працює. Багато країн починають ігнорувати США

Стратегія Дональда Трампа — образити, атакувати, а потім забрати свої слова назад — працює. Багато країн починають ігнорувати США

 

   

Фарід Закарія, американський
політичний аналітик, експерт у галузі
міжнародних відносин, ведучий CNN

 

Б удьте уважні. Під час прес-конференції глави Єврокомісії Жан-Клода Юнкера та президента США ви помітили, як Дональд Трамп знову дав задній хід. Тепер це його звичний алгоритм дій. Сценарій простий: спочатку — образи, деякі з них обґрунтовані, але більшість дуже перебільшені. Потім — погрози. Але під час особистої зустрічі зі своїм "опонентом" Трамп задкує й урочисто оголошує, що врятував світ від кризи, щоправда, часто викликаної його ж словами і діями. Назвемо це двоходівкою Трампа.

Давайте згадаємо історію відносин Трампа та Північної Кореї. Почав він із того, що обізвав лідера КНДР Кім Чен Ина "божевільним, який не проти голоду або вбивств своїх громадян" і погрожував "шаленою люттю, якої цей світ ще ніколи не бачив". А потім пішов на односторонні поступки Кіму і розповідав, як північнокорейський народ "любить" свого абсолютного диктатора і як він, Трамп, довіряє йому. Таку ж схему Трамп провернув і з Європейським союзом, який він іще нещодавно характеризував як "гірше за наших ворогів". А тепер, після зустрічі з Юнкером, каже всім, що ЄС та США "люблять один одного". Чекайте на такі ж "гойдалки" і щодо Китаю.

На думку Трампа, у такої стратегії немає ціни, оскільки він не надає значення словам. Як і описано в його книзі Мистецтво укладати угоди, він починає з "правдивого перебільшення" (на противагу відвертій брехні), а потім, коли йому опонують, змінює свою тезу на наближену до реальності.

Є й ті, хто стверджує, що на перший погляд дивна і непередбачувана поведінка Трампа — насправді частина продуманої і мудрої стратегії: ніби він грає в чотиривимірні шахи, що працюють у просторі і часі. Ну, якщо це і так, то йому, звичайно, дісталося тут, на Землі. У жодній із ситуацій він не зміг отримати справжніх поступок. Його звичайний підхід полягає в тому, щоб зробити туманну заяву, як у випадку з Північною Кореєю і торговими переговорами з Європою, або ж проголосити своєю перемогою те, що вже і так працює (наприклад, план членів НАТО витратити 2% свого ВВП на оборону до 2024 року).

Назвемо це двоходівкою Трампа

Все ж ціна у такого підходу і радикальної зміни курсу є. Трамп створює репутацію США як безладної, непрогнозованої, ненадійної і ворожої держави. Європейські лідери один за іншим це підтверджують. Джордж Осборн якось зауважив: коли був міністром фінансів Великої Британії, там завжди знали, що "президент США їх підтримає". Ні Британія, ні жодна інша країна тепер не можуть бути в цьому впевнені. Як сказав президент Європейської ради Дональд Туск: "Із такими друзями, яким потрібні вороги, ми розуміємо: якщо нам знадобиться рука допомоги, то ми знайдемо її лише в кінці власної руки".

Економіст Адам Позен вважає, що країни зараз ігнорують Сполучені Штати і будують "Постамериканську світову економіку". Це доводить сплеск торгових угод, в які не входять США: починаючи з транстихоокеанського партнерства, підписаного без Америки, закінчуючи торговою угодою країн ЄС з Японією. Ще безліч інших — у розробці.

Найяскравішим свідченням того, що світ рухається в обхід США, за словами Позена, є зниження іноземних інвестицій. "Це падіння з обриву", — сказав він мені. В середньому чисті іноземні інвестиції у США скоротилися наполовину з 2016 року. "Це тривожна тенденція, оскільки багато чинників мали навпаки стимулювати прямі інвестиції в Сполучені Штати цьогоріч. Велике податково-бюджетне стимулювання, прийняте Конгресом, мало залучити інвестиції трьома шляхами: примножити витрати, що збільшує перспективи зростання у США; зробити податковий кодекс вигіднішим для виробництва у США і скоротити ставки корпоративного податку", — пише Позен у Foreign Affairs.

Можливо, часткове зниження інвестицій є відображенням довгострокової тенденції — інші країни зростають швидше, ніж Штати. Однак протягом десятиліть цій реальності протистояла інша — серед багатих країн світу США були унікальні хорошою перспективою зростання в поєднанні зі стабільною, прогнозованою, проринковою політикою. Нападки Трампа на торгівлю і союзників, його готовність покарати і винагороджувати окремі компанії та його загальна ненадійність — усе це разом створює образ нестійкої країни, що розвивається, якою керує сильна людина. З тією лише різницею, що у сильного лідера Америки є можливість зруйнувати всю глобальну економіку.

Текст опублікований за згодою
з виданням The Washington Post

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.