Світ

Вища ліга

Найкращі топ-менеджери світу являють собою особливу касту суперпрофесіоналів, склад якої не змінюється десятиліттями

Найкращі топ-менеджери світу являють собою особливу касту суперпрофесіоналів з астрономічними зарплатами, склад якої десятиліттями не змінюється

 

Анна Павленко

 

 

 оли Гарсіа Маркес повинен був убити Ауреліано Буендіа, головного героя 100 років самотності, автор плакав через це годинами", — почав свій виступ перед студентами бізнес-школи IESE Пабло Ісла, голова іспанського ритейл-гіганта Inditex. За допомогою цього прикладу топ-менеджер пояснив значення емоційної залученості у свою справу, без якої, на його думку, важко досягати цілей.

Останні 13 років Ісла, в минулому — урядовець, стоїть біля керма найбільшого на світі продавця одягу Inditex, занурюючись в усі процеси і деталі бізнесу. І це дає свої плоди: з моменту вступу Ісли на посаду, компанія — власник низки відомих брендів, серед яких Zara, Massimo Dutti та Bershka, відкривала в середньому по одному магазину на день. За цей час ринкова вартість Inditex зросла всемеро, а сам 54-річний Ісла в 2017 році був визнаний найкращим CEO серед керівників найбільших публічних компаній світу.

У рейтинзі ста найефективніших директорів, яких авторитетне американське видання Harvard Business Review (HBR) щороку відбирає серед керівників найбільших публічних компаній, Ісла вперше опинився на першому місці, за рік перемістившись на дві сходинки вгору.

Укладачі рейтингу підкреслюють: оцінюючи досягнення топ-менеджерів, вони спираються на фінансові результати компаній з моменту їх призначення. У підсумку значна частка учасників із року в рік залишається незмінною. Так, 72 СЕО фігурували серед найкращих у торішньому списку, а 23 не залишають його вже четвертий рік поспіль.

Певною мірою лідери рейтингу зобов'язані своїм становищем удачі: вони опинилися у потрібному місці в потрібний час, міркує Карл Мур, професор Університету Макгілла в канадському Монреалі, експерт у сфері лідерства перших осіб і стратегії.

"Що ще важливіше, вони забезпечують саме той тип лідерства та стратегії, який зараз необхідний їх компанії і галузі", — підкреслює Мур.

Керівники, що отримали визнання, не хапають зірок із неба, переступивши поріг компанії, а досягають результату наполегливою працею протягом довгих років. Так, Бернар Арно, голова LVMH, світового лідера з виробництва та продажу предметів розкоші, і Мартін Буіг із французького телекомунікаційного гіганта Bouygues, управляють своїми компаніями майже 30 років. А "найменш досвідченим" у десятці найкращих є Йоган Тайс із шестирічним стажем на посаді CEO бельгійської фінансової групи KBC.

Хоча жоден із лідерів рейтингу HBR не входить до найбільш високооплачуваних топ-менеджерів світу, зарплати в першій десятці солідні: стартують із $2 млн на рік і досягають $18,3 млн. У цьому діапазоні перебуває й середній дохід CEO великих американських компаній: за даними видання The Wall Street Journal, такі керівники заробляють близько $12 млн на рік. Окрім того, з кожним роком розмір їх винагороди зростає.

У дослідженні, проведеному в 2018 році компанією Equilar на замовлення The Associated Press, з'ясувалося: торік зарплати CEO в найбільших публічних компаніях США виросли на 8,5%. Більше за інших, за даними дослідників, платять керівникам у сфері охорони здоров'я і біофармацевтики. На другому місці — виробництво промислових товарів, а найменш прибутковим для CEO є сектор комунальних послуг.

І хоча високі зарплати директорів нерідко викликають критику, частина експертів вважають великі суми винагород топ-менеджерів виправданими. "Багато хто вважає, що вони їх заслуговують за рахунок ненормованого графіка і вміння відмінно виконувати свою роботу", — констатує Мур.

інфографіка_ВСТАВІТЬ
Старожили і новатори

Я кщо з сотні найкращих CEO вивести портрет середньостатистичного успішного топ-менеджера, то це буде чоловік, який очолив компанію у віці 44 років і раніше в ній працював. На сьогодні такий лідер займає пост директора близько 17 років.

Власники підприємств цінують стабільність і піклуються про те, щоб хороший керівник максимально довго служив компанії. Так, до 2009 року, коли французького виробника автозапчастин Valeo очолив Жак Ашенбройх, компанією протягом 20 років керував Тьєрі Морін. Її конкурент — німецька Continental — ось уже дев'ять років перебуває під управлінням Ельмара Дегенгарта, який прийшов на зміну CEO з восьмирічним стажем. А кермо управління американським виробником і продавцем спортивного одягу і взуття Nike в руки топ-менеджера Марка Паркера 12 років тому передав сам співзасновник компанії Філ Найт.

До речі, саме творці нерідко стають найкращими керівниками своїх компаній. У десятці найкращих CEO таких троє: американські IT-бізнесмени Хуан Женьсюнь і Марк Беніофф, а також французький мільярдер Бернар Арно. Тоді як його співвітчизник Мартін Буіг успадкував промислову компанію від батька і став його наступником у директорському кріслі.

"Компанії, якими керують їх засновники, як правило, залишаються ефективними", - ділиться спостереженнями Скотт Армстронг, професор маркетингу у Вортонській школі бізнесу Пенсильванського університету.

Як приклад дослідник згадує легендарну Apple, акції якої з виходом Стіва Джобса з правління компанії в 1985 році подешевшали вчетверо — до $2. Коли в 1996-му той повернувся, ціна за акцію Apple становила $4 і за наступні 15 років під його керівництвом зросла до $380.

Своїм наставником і другом Джобса називає Марк Беніофф, що замикає десятку найкращих CEO. Як і творець яблучного бренду, він уміло керує власним бізнесом. Управлінські таланти Беніоффа проявилися ще в юності: почавши кар'єру в ролі менеджера з продажу великого розробника програмного забезпечення Oracle, вже в 25 років він зайняв пост віце-президента.

Пізніше завдяки особистій харизмі, сміливому маркетингу і хорошим зв'язкам у Кремнієвій долині йому вдалося менш ніж за рік залучити тисячі корпоративних клієнтів для створеної ним у 1999 році компанії Salesforce і з часом перетворити її на лідера хмарних CRM-систем. У 2009-му компанія Беніоффа стала першою в сфері хмарних технологій, чия виручка перевищила $1 млрд, а в 2017-му цей показник перемахнув за $8 млрд.

Високий прибуток, що зберігається протягом декількох років, дозволяє лідерам компаній витрачати кошти на екологічні та соціальні проекти і в підсумку отримувати високі оцінки за критеріями сталого розвитку в управлінських рейтингах, зазначає Армстронг.

Так, наприклад, фінансовий успіх Salesforce допомагає Беніоффу реалізовувати в компанії принцип 1: 1: 1, що означає: 1% часу співробітників, 1% річного прибутку і 1% продуктів йдуть на благодійність.

 

фото_1

РОЗКІШНА РОДИНА: Власник і CEO лакшері-конгломерату LVMH Бернар Арно (в центрі) з дружиною Марі-Елен (ліворуч), сином Антуаном і невісткою, супермоделлю Наталією Водяновою, позують на тлі Лувру

С аме оцінка ESG — екологічності, соціальної складової і корпоративного управління — забезпечила перемогу в рейтинзі найкращих CEO очільнику Inditex. У загальному заліку за фінансовими показниками компаній Ісла посів 18-е місце, тоді як високий бал за ESG просунув його на початок списку. Натомість творець і виконавчий директор американського гіганта Amazon Джефф Безос — безумовний лідер за фінансовим результатом — через провал за показниками сталого розвитку виявився на 71-й позиції.

Експерти відзначають високу прозорість Inditex в управлінні, моніторингу та аудиті свого ланцюжка постачань. Крім того, компанія стимулює клієнтів здавати зношений одяг на переробку і для одного зі своїх брендів уже запустила виробництво з використанням перероблених волокон і технологіями економії води.

Крім прозорого управління та уважного ставлення до довкілля, першу десятку списку найкращих CEO, на думку Мура, об'єднує здатність бути гнучкими і готовність трансформувати свої компанії з плином часу.

"Вони здатні приймати виклики, пов'язані зі складністю галузей, появою нових конкурентів і нових типів клієнтів", — аналізує експерт.

Наприклад, Ельмар Дегенгарт, голова німецького виробника автомобільного комплектування Continental, заглядає в майбутнє автопрому і активно розвиває нові напрямки, роблячи акцент на розробленні паливоощадних рішень, систем безпеки для запобігання ДТП і технологій для безпілотних автомобілів. У 2014 році з його ініціативи в Continental навіть з'явився підрозділ інтелектуальних транспортних систем, який очолив колишній топ-менеджер Google.

фото_2

ПІШОВ, ЩОБ ПОВЕРНУТИСЯ: Ельмар Дегенгарт пропрацював на керівних посадах у Continental з 1998 до 2003 року, звільнився, а через шість років повернувся вже на пост CEO

Дорогий начальник

В инагорода виконавчих директорів, як правило, складається з декількох компонентів: фіксованої частини, плати з прив'язкою до результатів за рік, а також бонус у вигляді акцій компанії. Якраз завдяки великому пакету акцій, переданих в 2016 році очільнику Nike Марку Паркеру, той став найбільш високооплачуваним топ-менеджером року: його загальна винагорода досягла $47,6 млн, з яких $33,5 млн були виплачені акціями.

Уже в 2017 році, незважаючи на рекордну виручку компанії $34,4 млрд, Паркер отримав на 70% менше — $13,9 млн, з яких $1,5 млн склала незмінна фіксована частина. До того ж зменшення його заробітку компанія офіційно не пояснює, а експерти припускають, що це через конкуренцію Adidas і Under Armour, яка сприяє деякому зниженню частки замовлень Nike в майбутньому. Також оглядачі ринку топ-менеджерів підкреслюють: таке зниження заробітку — рідкісний виняток із правила, згідно з яким зарплати топ-менеджерів неухильно ростуть. Дослідження Equilar свідчать, що за останні п'ять років медіанна зарплата CEO в найбільших американських компаніях зросла майже на 20%.

Однак і за зниженого заробітку Паркер залишається найбільш високооплачуваним топ-менеджером у першій десятці найкращих CEO за версією HBR.

Значно більше пощастило Жаку Ашенбройху з Valeo, дохід якого в 2016 році становив $6,1 млн, а в 2017-му вже досяг $9,2 млн. До того ж фінансовий аналітик в його компанії заробляє в 140 разів менше — $65 тис. на рік.

Зарплати CEO в публічних компаніях США занадто високі
Скотт Армстронг,
професор маркетингу у Вортонській школі бізнесу Пенсільванського університету

Таке співвідношення — не унікальне і постійно збільшується, особливо у США. У 2017 році дослідники вашингтонського Economic Policy Institute виявили: розрив між зарплатами СЕО і співробітників американських компаній досяг свого історичного максимуму. За їх даними, доходи топів у 350 найбільших компаніях США перевищили середні виплати співробітників у 271 раз. Крім того, якщо винагороди голів компаній за минулі 40 років виросли в реальному вираженні на понад 800%, то для працівників виробництва і некваліфікованих професій — всього на 12%.

"Зарплати CEO в публічних компаніях США занадто високі", — вважає Армстронг.

Дослідник відзначає: це негативно впливає як на самі компанії, так і на економіку загалом. Високі винагороди приваблюють на керівні посади кандидатів із жагою матеріального збагачення, що може погано відбитися на результатах бізнесу. До того ж несправедливість в оплаті змушує уряди обмежувати розміри зарплат і підвищувати податки на багатство, що завдає шкоди економіці, міркує Армстронг.

У США великі винагороди CEO знаходять широку підтримку, як ціну за отримання і утримання талантів, не погоджується із колегою Мур. А Стівен Кліффорд, у минулому топ-менеджер і автор книги The CEO Pay Machine, пояснює високі винагороди топ-менеджерів унікальністю їх досвіду. На думку експерта, для висококваліфікованих виконавчих директорів практично відсутній ринок праці, тому їх зарплата не може визначатися за допомогою ринкових механізмів.

"Щоб бути успішним керівником, потрібно добре знати одну галузь і одну компанію, — відзначає він. — За межами компанії ці знання, за суттю, не приносять користі".

Водночас хороший топ-менеджер повинен володіти цілою низкою особистих і професійних якостей, які відповідають викликам часу. Портрет ефективного CEO сьогодні і 20 років тому суттєво відрізняється, і в майбутньому він набуде нових рис, впевнений Мур. На думку експерта, у світі, який стає все більш нестійким, складним і неоднозначним, навіть головам великих глобальних компаній потрібно бути схожими на керівників Кремнієвої долини.

"Через 10 років ми побачимо гнучкіших топ-менеджерів, які будуть активніше використовувати підприємницький підхід і швидко діяти", — резюмує Мур.

фото_3

КРЕАТИВНИЙ ДИРЕКТОР: Нинішній голова Nike Марк Паркер почав кар'єру з посади дизайнера і за 39 років роботи в компанії доклав руки до багатьох її винаходів

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.