Погляди

У корупційному пеклі

Як Україні може стати в пригоді досвід Гватемали і чому в Києві вже час збудувати надійну в'язницю
Хочете купити цю статтю?

Як Україні може стати в пригоді досвід Гватемали і чому в Києві вже час збудувати надійну в'язницю

  

  

Карлос Кастресана,
колишній прокурор Верховного суду
Іспанії, очолював Комісію ООН
проти безкарності в Гватемалі

 

У вересні 2007-го я зійшов із трапа літака у гватемальському аеропорті Ла-Аурора й опинився в корупційному пеклі, хоча думав, що здивувати мене складно.

До цього я 10 років працював у спеціальних прокуратурах Іспанії щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю, розслідував злочини чилійського диктатора Аугусто Піночета, займався справою колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. Однак перший місяць роботи на посаді глави Міжнародної комісії з боротьби з безкарністю у Гватемалі я провів у страху. Ситуація була гіршою, ніж я собі уявляв. Країна пережила громадянську війну. Людей охопила апатія. Рівень насильства зашкалював. Зі 100 вбивств 98 залишалися безкарними.

Спочатку в комісії не було ні приміщення, ні персоналу. Пам'ятаю першу розмову з чиновниками: вони запитали, що потрібно зробити. "Нам знадобиться добре захищена в'язниця для корупціонерів", — відповів я. Вони тоді розсміялися. І тільки потім зрозуміли, наскільки я мав рацію. Якби колишнього президента країни посадили до звичайної в'язниці, він би там не вижив. Тому ми попросили військових розмістити високопосадовців на військових об'єктах. Через три роки, коли я їхав із Гватемали, таку в'язницю на 300 осіб уже збудували.

Міжнародній команді з 200 офіцерів довелося працювати в Гватемалі з коліс. Ми навіть не мали надійних місцевих партнерів, тому що ніхто з гватемальських поліцейських не пройшов відбір на детекторі брехні. Насамперед ми вирушили до поліцейської академії й там відібрали співробітників серед кадетів — 140 осіб, які ще навіть не були поліцейськими. Потім із великими труднощами відібрали 15 прокурорів з антикорупційних справ і 6 суддів, які почали працювати в Антикорупційному суді.

Насамперед потрібно було усунути з посад корумпованих топ-чиновників. Ми попросили президента країни звільнити генпрокурора. Він це зробив. Потім було звільнено 1.800 шефів поліції в усій країні (10% всього керівництва поліції), а також 5 з 13 суддів Верховного суду. Далі потрібно було показати суспільству ефективність нашої роботи — переконати людей в тому, що вони захищені, і жоден корупціонер, яку високу посаду він би не обіймав, не зможе уникнути покарання. Потрібні були успішні кейси. Нам вдалося відправити за ґрати екс-президента країни, трьох колишніх міністрів внутрішніх справ Гватемали, міністра оборони, міністра фінансів, великих підприємців — усього близько 150 осіб. Ми бралися тільки за ті справи, які могли довести до обвинувального вироку.

Щоб прочитати статтю повністю,