Море проблем

Росіяни все активніше блокують Азовське море прикордонними кораблями та ще й перегородили Керченську протоку мостом. У підсумку вантажопотік українських портів падає, і регіону загрожують економічні проблеми

Максим Бутченко

19 червня в акваторії Азовського моря російські прикордонники затримали турецьке торгове судно Obahan.

Здавалося б — проблеми турків. Але на цю новину звернули увагу не тільки українські журналісти, а й високопосадовці у Києві.

Річ у тому, що судно йшло в порт Маріуполя. І випадок з Obahan став черговим підтвердженням того, що росіяни старанно витискають Україну та її економічні інтереси з Азовського моря, фактично зводячи до нуля ефективність роботи портів Маріуполя і Бердянська.

Останнім часом прикордонники РФ зупиняли десятки суден, що йдуть в українські порти, говорить Андрій Клименко, голова наглядової ради фонду Майдан закордонних справ. І це, за його словами, не випадковість і не збіг обставин, а частина цілеспрямованої політики північного сусіда.

Так, у квітні росіяни обмежили прохід суден в Азовське море з Чорного під виглядом навчань. Пізніше виявилося – ніяких навчань немає, але росіяни все одно продовжили зупиняти судна для огляду.

А тривати подібні огляди можуть десятки годин.

"Із 2014 року через Керченську протоку не можна проходити суднам під українським прапором. Тепер затримують турецькі, болгарські, хорватські кораблі, — говорить Клименко. — Мета одна — зробити неможливою торгівлю з Україною. Тому вантажоперевізники зазнають великих втрат".

Ситуація для України ускладнюється збудованим Росією через Керченську протоку — вузькі "ворота" в Азовське море — мостом, який офіційно відкрили у травні 2018 року.

Це економічна блокада
Борис Бабін,
представник президента

Через особливості його конструкції пройти під прольотами можуть судна з осадкою (відстань від ватерлінії до нижньої точки днища корабля) не більше 8 м. Є й інші геометричні обмеження.

Середні ж габарити суден, які обробляються у морських портах Азова, за даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), перевищують ці значення. Так, їх осадка становить 9,5 м.

Клименко впевнений: росіяни навмисно так спроектували конструкцію мосту.

Все це ще більше "обрізало" вантажопотік.

Борис Бабін, представник президента України в Автономній Республіці Крим, впевнений: дії Росії можуть остаточно "закупорити" Азовське море. "Це по-справжньому економічна блокада, підсумок, який для нас буде дуже сумним", — говорить він.

У Міністерстві інфраструктури вже підрахували: за подібного розвитку ситуації збитки одного лише держбюджету складуть близько 0,5 млрд грн на рік.

З а останні 12 місяців український МЗС направив офіційній Москві 25 нот протесту у зв'язку з незаконними діями росіян — зокрема, коли ті зупиняли українські судна.

Дії російських прикордонників, за словами Клименка, останнім часом схематичні: вони затримують транспортні кораблі, що йдуть в українські порти. Роблять це або перед Керченським мостом, або вже в самому Азовському морі. І перевіряють все — від самого вантажу до особистих речей команди. Іноді процедура розтягується на кілька діб.

"Очевидні провокації. Буває, росіяни зупиняють суховантажі й нічого не роблять — тягнуть час", — розповідає Клименко.

Айна Чагір, начальник служби зі зв'язків із громадськістю Маріупольського морського торгового порту, називає безліч прикладів подібних інцидентів. Так, на початку червня теплохід Селекта, що прямував до Маріуполя, простояв в очікуванні огляду біля входу в Керченську протоку 38 годин. А потім росіяни його ще раз зупинили — вже в азовських водах — на три години.

Що в цьому поганого? Все просто, пояснює Чагір: будь-які затримки збільшують витрати судновласників — кожна зайва доба в дорозі значать для них у середньому мінус $15 тис.

А ще російські "перевірки" позначаються й на Маріуполі. "Так, із 2 до 4 червня порт простояв без вантажопереробки, оскільки весь флот, що йшов у нього, затримали для огляду в Керченському каналі", — говорить Чагір.

Костянтин Батозський, директор Агентства розвитку Приазов'я, пояснює, що для портів Бердянська і Маріуполя така "блокада" означає різке зниження вантажопотоку.

Історично обидва порти зав'язані на обслуговування великовантажних суден. Саме їх і блокують росіяни. Як активно — прикордонниками, так і пасивно — мостом.

Оксана Затворницька, старший економіст Центру економічної стратегії, розповідає: 70% вантажообігу Бердянського порту формується за рахунок експорту зернових і будівельних вантажів. Але тепер оборот падає: в 2017-му він знизився на 37%. І це ще не був відкритий Керченський міст.

Порт Маріуполя, за словами Затворницької, відвантажує чорні метали на експорт, а вугілля - для внутрішніх потреб. І його вантажообіг також впав торік — на 14%.

Якщо за підсумками 2015-го обидва порти обробили близько 13 млн т вантажів — це 9% від загальнонаціонального показника, то в 2017-му — 9 млн т (7%). А за п'ять місяців 2018 року обсяг їх роботи знизився вже до 5% від загальноукраїнського вантажопотоку.

Економічні проблеми портів тягнуть за собою й соціальні. "Порт у Бердянську — містоутворювальний. Почнуться у нього економічні проблеми, і люди скажуть — винен Київ. Це пряма диверсія проти нашої країни", — говорить Бабін.

Він уточнює, що на сході і півдні країни настрої й так досить проросійські. І додаткові економічні проблеми, штучно створювані сусідами, дискредитують українську владу.

Крім того, росіяни ще й намагаються створити на Азовському морі короткий морський коридор між захопленим ними Кримом і непідконтрольними Україні районами Донбасу. Про це розповідає Костянтин Машовець, військовий експерт групи Інформаційний опір. "За суттю, росіяни замкнуть Україну у прибережній смузі й будуть робити на морі, що захочуть", — говорить він.

Для цього представники Москви насичують акваторію моря великою кількістю військових формувань.

Стосовно цього Олександр Турчинов, секретар Радбезу, вже заявив: РФ готує провокації на Азовському узбережжі України.

А це узбережжя ж ще й прилягає до зони бойових дій.

Д ії України у відповідь носять загалом дипломатичний характер.

Так, ще в 2016 році вітчизняний МЗС ініціював міжнародний арбітраж для захисту і відновлення прав України в акваторіях Чорного та Азовського морів і Керченській протоці. "Однак процес розгляду подібних суперечок зазвичай буває досить тривалим", — зізналися у дипломатичному відомстві.

Клименко пояснює: що військові кораблі й катери РФ, що блокують українські води, прикриваються міждержавною угодою між Україною і Росією від 2003 року. У ній зафіксовано право мирного проходу суден обох країн в Азовське море. Але за наступні 15 років двостороння комісія так і не визначила лінію розмежування територіальних вод. Тобто морського кордону ніби й нема. Значить, нема і його порушників.

"Необхідно денонсувати цей договір, оголосити Азов територіальним морем, внутрішніми водами та винятковою морською економічною зоною", — упевнений Клименко.

Бабін же пропонує ще й розірвати договір із РФ від 1993 року: за ним росіяни можуть вести "дослідження рибних запасів" за 100 м від узбережжя Генічеська та Бердянська.

Також, за його словами, Держрибагентство України досі щорічно укладає договір із РФ на квотний розподіл вилову риби в Азовському морі. Саме ним прикриваються росіяни, коли господарюють біля українських берегів.

"А коли я перевірив [деталі домовленостей], то з'ясував: виявляється, в українських чиновників свій рибний бізнес, якому вони і дають квоти, — обурений Бабін. — Через корупцію вони зраджують державні інтереси".

Представник президента додає, що частину цих квот із російської сторони отримують кримські підприємства. Тим самим чиновники українського Держрибагентства ще й підтримують економіку окупованого півострова.

За 2017-й українські рибалки, за офіційними даними, виловили в Азовському морі близько 30 тис. т риби. Це дорівнює десятій частині того обсягу риби, який країна імпортувала торік.

Україна в Азовському морі має флотилію прикордонних катерів — її чисельність офіційна влада не розкриває. Проте Ігор Кабаненко, адмірал запасу, виступає за активніше використання цих суден: варто створити з них мобільні угруповання, які б реагували на затримання торгових кораблів. "Так, вони [угруповання] не будуть суперсучасними, — говорить експерт. — Але зможуть стримувати розвиток негативних сценаріїв у прибережних водах".

Бабін стверджує: зараз в офісі президента Петра Порошенка розробляють заходи щодо захисту українських інтересів у регіоні. Зокрема, є плани збільшити військовий контингент в Азовському морі.

"Не можна легковажно ставитися до дій росіян, — каже представник глави держави. — Вони ведуть війну з нами. І промацують, де ще можуть відтяти шмат".