Люди

Куди котиться світ

Топ-менеджер Google Джаред Коен запевняє, що, незважаючи на кіберзлочинність та інші інноваційні біди, світ за останні півстоліття став кращим

Топ-менеджер Google Джаред Коен запевняє, що, незважаючи на кіберзлочинність та інші інноваційні біди, світ за останні півстоліття став кращим, прогнозує нові технологічні прориви людства і згадує свого одеського прадіда

 

Іван Верстюк

 

 

Київ, Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка. Журналіст НВ йде довгим коридором разом із людиною в діловому костюмі та білій сорочці з краваткою. Чоловік одразу на ходу швидко набирає текст повідомлення на рідкісному для українських широт смартфоні Google. Це — Джаред Коен, глава технологічного інкубатора Jigsaw, підрозділу холдинга Alphabet, що володіє бізнесами Google. Раніше Jigsaw називався Google Ideas і саме під цією назвою став відомим світу.

Коен приїхав до Києва на запрошення Фонду Віктора Пінчука виступити під час публічної дискусії про кібербезпеку. Втім, не тільки для цього. Коен — виходець із родини одеських євреїв, які на початку минулого століття емігрували до США. І поїздка в Україну для топ-менеджера Google — це ще й спроба більше дізнатися про своє коріння.

У свої 36 Коен встиг багато: був радником одразу двох держсекретарів США — Кондолізи Райс і Гілларі Клінтон. Сфера його спеціалізації зачіпала боротьбу з тероризмом і репресивними політичними режимами, а також вплив технологій на розвиток проблемних країн.

Глава Jigsaw зробив кілька помітних публікацій, а його книга Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя, написана спільно з колишнім президентом Google Еріком Шмідтом, стала бестселером The New York Times.

Під час бесіди з НВ Коен багато жестикулює, ніби намагаючись пояснити свою думку і за допомогою рук. Його жестикуляція виглядає особливо ефектно, коли мова заходить про зіткнення технологічних інновацій і політики.

— Поговорімо про ситуацію навколо соціальних медіа. Чи варто очікувати, що простір соціальних медіа стане головним майданчиком для будь-якого виду політичних кампаній?

— У цифровому співтоваристві може початися все що завгодно, тому що це завжди легко і дешево. І конфлікти, і бізнеси, і політичні кампанії будуть стартувати онлайн. Думаю, будь-які політичні кампанії ставатимуть органічнішими і більш уміло тарґетованими на свою аудиторію. Так само? як будуть удосконалюватися атаки на сервери, фішинг і маніпуляції даними. Хороша новина в тому, що всі ці проблеми можна вирішити, і тут важливо розуміти, як захистити вибори в тому чи іншому контексті.

Я думаю, розбиратися в тому, як все влаштовано в голові пана Трампа, — це свідомо програшно

— Як ви думаєте, чому Дональд Трамп використовує саме Twitter, а не, наприклад, Facebook чи YouTube, щоб транслювати свої повідомлення світові?

— Я думаю, розбиратися в тому, як все влаштовано в голові пана Трампа, — це свідомо програшно. Набагато легше говорити про користувачів соціальних медіа взагалі. Ми вибираємо ті соціальні мережі, які більше відповідають нашим інтересам, і Трамп не виняток.

— Соціальні медіа часто звинувачують у поширенні популізму, оскільки вони вміло звертаються до наших емоцій та базових потреб. Як вирішити цю проблему? Включити додаткове регулювання, яке зробило б контент менш токсичним?

— Популізм — це не новинка, просто у випадку соціальних мереж він стає більш видимим. Перед їх появою інструментами популізму були, наприклад, певні релігійні вчення, мітинги і демонстрації на площах, де людям брехали. Звичайно, соціальні медіа відіграють свою роль у поширенні популізму, але водночас ми можемо аналізувати, як самі діємо, реагуємо один на одного і приймаємо рішення, куди інвестувати свою довіру. Тому, вважаю, відповідь на проблему зростання популізму не може бути тільки в соціальних мережах. Над цим питанням має працювати суспільство — і уряд, і великі бізнес-компанії, і пересічні громадяни. Всі вони мусять усвідомлювати ризики популізму.

— Наскільки глобальні технологічні гіганти здатні протистояти тим брудним політичним технологіям, які сьогодні використовуються у мережі? Ми звикли думати, що в таких технологічних компаніях, як Google і Facebook, працюють найкращі фахівці. Однак сьогодні бачимо, що російські і китайські хакери створюють багато проблем для розвинених країн.

— Думаю, це проблема із загальною забрудненістю інтернету. Те, що трапляється в одній точці мережі, може вплинути на те, що відбувається в іншій її точці. Але є колективне бажання впоратися із цим забрудненням. Що можуть робити від свого імені компанії? Нам треба знайти відповідь на це питання.

Насправді ні DDoS-атаки, ні безліч інших кібератак, ні всілякий спам, ні тролінг у соціальних мережах не приносять їх ініціаторам істотних результатів. Але це все продовжує існувати. Чому — загадка. Найбільші веб-гравці повинні звернутися до тактики колективної дії, думати стратегічно, щоб відповісти на ці виклики.

 

раст

ЛЮДИНА ІДЕЇ: Журнал Time у 2013 році назвав Джареда Коена одним зі 100 найвпливовіших людей світу. Замітку про Коена як члена цього списку написав Волтер Айзексон, автор біографії Стіва Джобса

— Чи не здається вам, що світ став небезпечним місцем, якщо росіяни можуть впливати на передвиборну кампанію у США, в підсумку якої Дональд Трамп перемагає у Гілларі Клінтон із невеликою перевагою. Отже, в бідніших країнах, де менше уваги приділяють цифровій безпеці, результат може бути драматичнішим?

— Послухайте, ми знаємо, що вони втрутилися у вибори, і знаємо способи, якими вони намагаються це робити. Ми можемо захистити вразливі місця, якщо будемо досить обережні з відповідями і припущеннями сьогодні. Однак до кінця ще не виміряли вплив росіян на вибори у США. Мені здається, ми частково приписуємо їм заслуги, до яких вони не мають стосунку.

У 1960-х не було соціальних мереж, а брудні політичні технології все одно існували. Просто тоді їх не помічали. Зараз у політиків набагато більше інструментів для тарґетування свого електорату, ніж будь-коли в історії. А ми натомість усе це бачимо, обговорюємо і жахаємося. Світ за останні 50 років став кращим, але оскільки ми маємо зараз більше інструментів виявляти проблеми, то ми думаємо, що, навпаки, стали жертвою регресу. Насправді це не так.

— Як ви оцінюєте нещодавні події, пов'язані з Facebook, коли глава компанії Марк Цукерберг стояв перед Конгресом і відповідав на питання про політику приватності?

— Я думаю те, що трапилося, — це перша спроба публічної стратегічної комунікації про значущість і роль технологій у світі. Ще десять років тому проникнення технологій в політику або міжнародну безпеку не було таким високим. Але технології розвивалися, і їхнє прискорення набуло таких масштабів, яких ніхто не очікував.

Прискорення еволюції геополітичної та міжнародної безпеки означає, що ви весь час стикаєтеся з гібридними проблемами, які не нові в термінах того, які мотивації лежать у їхній суті, але нові в тому, як вони себе проявляють.

Історія технологічної маніпуляції виборами і людською вірою взагалі не нова. Новим є те, як ними маніпулюють нові медіа. Тому те, що сталося — це визнання тих ризиків, які вже давно всім очевидні. Ми рухаємося від точки, коли в публічний діалог про свої налаштування приватності виявилася втягнута одна компанія, до стратегічного питання, що взагалі з усім цим робити в глобальному плані. У випадку з Україною, де такі публічні дискусії ще не такі помітні, важливо те, що самі українці думають про інтернет. Не треба сприймати інтернет у категоріях дискретних компаній, що, мовляв є окремий світ Facebook, є окремий світ Twitter і є світи інших популярних платформ. Насправді ми маємо справу з цілісним інтернет-потоком, безпеку якого повинні забезпечувати всі без винятку компанії, представлені в мережі. Ризики цього потоку однаково стосуються всіх.

— Дедалі більше і більше людей підключаються до інтернету, користуються електронною поштою, роблять грошові перекази. Що, на ваш погляд, буде наступним великим проривом після інтернету?

— Я думаю, що найшвидше розвиваються технології машинного навчання, інтернету речей і штучного інтелекту, тим паче, вони пов'язані один з одним. Ми з Еріком Шмідтом у нашій книзі Новий цифровий світ писали, що люди і комп'ютери розділять сфери діяльності. Люди добрі в судженні та емпатії, а комп'ютери чудово дають раду з розв'язанням раціональних завдань.

Але ми помилялися. Складність завдань, з якими зараз справляється штучний інтелект, неймовірна. Ми ніколи про таке й подумати не могли. Штучний інтелект заходить у сфери, які раніше ми вважали прерогативою людини. Тому зараз я думаю, що люди і комп'ютери рухаються до партнерських відносин, в яких ми повинні бути готовими делегувати комп'ютерам право вирішувати зокрема і стратегічні питання. Згодом технологічні завдання ставатимуть дедалі складнішими, людині вже не наздогнати штучний інтелект.

Звичайно, в цьому є етичні та філософські нюанси. Популярні блогери зовсім нещодавно любили багатослівно міркувати про баланс між роботою і відпочинком, а тепер настав час писати про баланс між фізичним і цифровим.

— Зрозуміло, якщо ти фінансовий аналітик, то можеш використовувати інструменти штучного інтелекту, щоб аналізувати дані. А що з людьми, які ведуть звичайне життя?

— Технології полегшують нам багато аспектів повсякденного життя, але вони не вирішують соціально-економічних проблем. Якщо ти голодний — то голодний, якщо відчуваєш спрагу, то продовжуєш її відчувати, якщо у тебе рак, то в тебе, на жаль, рак. Те, що штучний інтелект допомагає нам робити, це пропонувати кращу навігацію в складних сферах. Але це не панацея від світових проблем.

— Ви згадали, що ваш далекий предок, одеський єврей, на початку століття покинув Одесу заради життя в Америці. Чи вдалося вам щось дізнатися про нього?

— Я не маю достатньо інформації про нього. Але я хочу знайти ту саму вулицю, де був його будинок, намагаюся зібрати максимум документальних свідчень, паспортів та інших документів. Моя бабуся досі жива, їй 94 роки, і я шкодую, що не встиг поговорити з нею про історію сім'ї, поки вона була молодшою. Хороша новина в тому, що єврейська спільнота в США дуже організована, можливо, мені вдасться дізнатися більше про родинну історію від них. До речі, зараз, коли я перебуваю в Україні, ловлю себе на думці, що якби деякі історичні умови були іншими, то зараз я був би громадянином цієї країни.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.