Культура

Atlas світу

Влад Фісун, креативний директор Atlas Weekend, найбільшого фестивалю України, розповідає, чого чекати його публіці загалом

Влад Фісун, креативний директор Atlas Weekend, найбільшого фестивалю України й одного з наймасштабніших у Східній Європі, розповідає, які світові зірки приїдуть на фестиваль цьогоріч і чого чекати його публіці загалом

 

Катерина Богданович

 

 

Поки НВ біля входу в столичний клуб Atlas чекає Влада Фісуна, креативного директора фестивалю Atlas Weekend, у розташованій тут таки квитковій касі, на популярний захід розлітаються квитки.

Фестиваль, який організатори впевнено називають одним із найбільших у Східній Європі, вийшов у національні лідери. Стартувавши у столиці в 2015-му з амбітною програмою із 30 виконавців, торік Atlas Weekend зібрав 350-тисячну аудиторію, що до пари великим європейським фестивалям.

Цьогоріч хедлайнерами Atlas Weekend, який славиться гучними музичними іменами, стануть британці — легендарний електронний дует The Chemical Brothers і рокери Placebo. Фестиваль пройде із 3 до 8 липня, і за цей час на чотирьох основних сценах і кількох додаткових майданчиках виступлять близько 200 артистів.

Сам Фісун, у минулому головний редактор журналів Афіша, Viva! і Playboy, а тепер популярний діджей, який виступає на таких знаменитих фестивалях, як угорський Sziget і американський Burning Man, теж вийде на сцену Atlas Weekend. Утім, велика частина його діяльності відбуватиметься саме за сценою.

— Почнемо з головного: як вам вдається привезти хедлайнерів цьогоріч?

— Це процес, який будь-який фестиваль і будь-яке івент-агентство тримають за сімома замками. Він складний, затратний і завжди пов'язаний з великою кількістю непередбачуваних чинників. До того ж є артисти, до яких можна навіть не звертатися із запрошенням приїхати в Україну. А є ті, хто, можливо, і не проти виступити у нас, але вимагають забезпечити такі умови, що за це просто нерентабельно братися.

— А можете назвати кілька імен тих, кого немає сенсу запрошувати?

— Ну, U2 і Rolling Stones — нерентабельно, на мій суб'єктивний погляд. Кендрика Ламара і Джей Зі — нерентабельно. Тома Вейтса і Ніка Кейва — нерентабельно. Але це поки що — все може змінитися.

— Організатори Atlas Weekend обирають хедлайнерів, зважаючи на власний смак чи побажання публіки? Як формується уявлення про те, кого чекають глядачі?

— Є світові рейтинги, є рейтинги медіахолдингів, з якими ми співпрацюємо. А ще є загальне відчуття ринку. Іноді вдається вгадати з глядацьким інтересом, знайти артистів, які тут невідомі, але в Європі оцінюються добре — у підсумку вони приїжджають сюди і збирають аудиторію. Наприклад, данська група Who Made Who, яка виступить в Україні вже втретє, — ви навряд чи почуєте їх на радіо, в телевізорі їх теж немає, але існує інтелектуальний прошарок, який любить таку музику.

 

П'ЯТЬ ЗАПИТАНЬ ВЛАДУ ФІСУНУ:
П'ЯТЬ ЗАПИТАНЬ ВЛАДУ ФІСУНУ:

— Ваша найдорожча покупка за останні десять років?

— Автомобіль.

— Поїздка, яка вразила вас найбільше?

— США, Невада, Burning Man, кінець серпня — початок вересня торік. Нічого подібного зі мною в житті ніколи не траплялося. Цьогоріч збираюся знову.

— На чому ви пересуваєтеся містом?

— Зараз на Nissan X-trail, зазвичай пішки або на велосипеді.

— Вчинок у вашому житті, за який вам досі соромно?

— Я не можу його озвучити — за нього надто соромно. А з кумедного — соромно за те, що вилетів з інституту вперше. Коли вдруге вилетів, соромно вже не було.

— Чого або кого ви боїтеся?

— Нещасної випадковості, яка може зачіпнути когось із близьких.

— Ви говорили про рентабельність привезення артистів — а за рахунок чого існує Atlas Weekend? Квитки, напевно, не єдине джерело доходу?

— Якби фестиваль заробляв тільки на квитках, це був би дуже маленький фестиваль. Великий захід працює з великою кількістю фінансових каналів. По-перше, спонсорські гроші — на щастя, з Atlas Weekend багато хто хоче працювати. По-друге, надання торгових точок — фудкорти і бари охоче платять за їх оренду, вони зацікавлені у присутності на фестивалі. І по-третє, квитки і торгівля своїм товаром — мерчандайз теж приносить дохід.

— Нещодавно Atlas Weekend увійшов до одного з європейських рейтингів найкращих фестивалів світу. Чи вплинуло це на інтерес від іноземців?

— Скоріше, вплинуло те, що ми почали продаж квитків через Ticketmaster [американська квиткова компанія, одна з найбільших у світі]. Хоча і публікації в західній пресі, звісно, теж впливають. Утім, іноземців серед глядачів було відчутно більше і торік.

— Ви ж не так давно стали креативним директором фестивалю. Яких кардинальних змін очікувати тепер?

— Точно збільшується немузична частина. Я хочу розширити концепцію Atlas Weekend, додати активностей, щоб він сприймався не тільки як музичний. Якщо прийшла сім'я і комусь хочеться йти під сцену стрибати, а комусь — ні, то для останніх цей фестиваль тепер теж стане комфортним. Буде більше зон для пасивного відпочинку — зі свого досвіду можу сказати, що в них був брак. З'являться арт-зона, велика зона для недержавних компаній. Крім того, ми цьогоріч проводимо музичну конференцію, на яку запросили професіоналів з України та інших країн.

Якби фестиваль заробляв тільки на квитках, це був би дуже маленький фестиваль

— Чи є якісь помилки минулих років, які ви збираєтеся виправити?

— Вони дійсно є, і вони вже виправляються. Напевно, найбільш згадуване — це затримки виступів, але з цим можна і треба боротися.

— А у відповідь на скарги на гучну музику плануєте щось робити?

— Так, це питання дуже важливе. Але є запротокольовані виміри, і всі вони в межах допустимих норм. Окрім того, цьогоріч ми розвернемо деякі сцени, щоб оптимізувати звукову атаку — зробимо так, щоб звуки відлітали в ліс, а не у житловий масив.

— Повернімося до артистів. Чи багато у нас музикантів, які настільки гарні, що можуть зібрати стадіон?

— Їх кількість зростає, а якість покращується — це можна сказати напевне. Є проекти, які вистрілили за три-чотири роки буквально на очах — і не тому, що публіка кардинально змінюється чи стався зсув тектонічних плит, а тому, що артисти взялися за себе та стали багато і добре працювати.

— А бум фестивальної активності в Україні останніх років — чому він відбувається?

— Процес дуже комплексний — він пов'язаний з соціалізацією суспільства загалом. Згадайте, скільки різних фестивалів з'явилося у 2015–2016 роках: шпильок, метеликів, землеробства, крафтового пива. Це те, чого ніколи раніше не було. Активна частина населення у процентному співвідношенні росте, їй хочеться соціального спілкування, а музика якраз є досить сильним стимулом для цього. Будь-який соціолог, напевно, викотить 20 формул, які пояснюють цей процес. Я ж скажу, що для країни з населенням близько 40 млн осіб фестивалів ще небагато, ніш вистачає.

— Як реагують на Україну іноземні музиканти, котрі побували тут уперше?

— Головна реакція — подив і захват. І популярні артисти, і ті, хто менш відомий, — всі говорять, що їм тут незвично. Ми живемо в культурному полі, яке зовсім не схоже на Східну Європу, і якщо там світові зірки досить часто бували, то уявлення про Україну в них лише починає зароджуватися — тому що країна тільки зараз починає себе популяризувати.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.