Перша столиця

Файне місто

40 років тому польські історичні пам’ятки вперше потрапили до списку ЮНЕСКО
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

40 років тому польські історичні пам’ятки вперше потрапили до списку ЮНЕСКО. І саме стародавній Краків — перша столиця Польщі, королівська резиденція — відкрив його

 

Алла Філіппова

  

 

Після запуску експресу Київ–Перемишль дорога до Кракова забирає лише близько 10‑ти годин. Отже, діставшись Перемишля, можна взяти квиток на поїзд до Кракова, який від’їжджає за 12 хвилин після прибуття київського експресу. Але можна не ризикувати й поїхати наступним — швидкісні поїзди до Кракова відправляються раз на дві години. Вартість квитка Перемишль–Краків — 45 злотих (близько 350 грн).

Лише три години, і зупинка Kraków Główny (Краків Головний) — центральний вокзал. Виходиш із нього й одразу опиняєшся у вирі давнього міста. Драматичний театр Кракова — за 5 хвилин від старої вокзальної будівлі, до центральної площі міста — Головного ринку — лише 10 хвилин неспішної ходи.

Старе місто наче перебуває в обіймах Плантів (Planty) — розкішного бульвару зі столітніми липами, кленами, грабами й навіть платанами. Проклали його в середині ХІХ сторіччя на місці середньовічних мурів — зрештою, історія традиційна для багатьох давніх міст включно зі Львовом.

Зі стародавніх укріплень отці міста залишили тільки одну вежу — Флоріанську, а також Барбакан — окремий бастіон, винесений перед Флоріанською брамою за кількадесят метрів.

Прогулянка Плантами виводить майже до королівського замку Wawelu (Вавелю), який велично розкинувся на пагорбі над Віслою. Свою історію замок відкрив ще у XI столітті, а сучасного вигляду набув у XVI столітті завдяки італійським майстрам. Сьогодні у королівських покоях працює музей із колекцією живопису, побутових речей, коштовностей і найбільшим у Європі зібранням арасів — гобеленів фламандських майстрів.

На території королівського замку розкинувся кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава. Тут 1320 року було вперше короновано польського монарха Владислава Локєтека, а 1333 року — поховано. Після цього започаткували традицію захоронення в кафедральному соборі польських можновладців і видатних діячів.

З Вавельським пагорбом пов’язано кілька легенд — одна з них про Змія, що жив у печері під замком. Зараз можна пройтися печерою, а біля виходу побачити бронзового дракона, який час від часу випускає вогонь з пащі. Інша легенда розповідає про те, що глибоко під Вавелем є сьома чакра землі — камінь, який випромінює неймовірну енергію.

фото 1

ВЕЧІРНІЙ КРАКІВ: Ринкова площа — серце міста, що ніколи не знає спокою

Голодним у Кракові не залишишся. Якщо бракує часу або грошей — скуштуйте вуличну їжу, наприклад кебаб — смачне запашне м’ясо з вогняним соусом у свіжій піті. Майте на увазі: гострий соус справді дуже гострий, тому ліпше віддати перевагу лагідному або часниковому.

Типова краківська вулична їжа — запіканка. Нічого спільного із запіканкою нашого дитинства вона не має. Це бутерброд із половини величезного багета з куркою, печерицями, помідорами й сиром, який запікають у печі просто перед вашими очима. Найкращі запіканки варто шукати в районі Казимеж.

На вулицях міста можна побачити візочки з бубликами — obwarzanki krakowski (обважанки краківські). Ці маленькі смаколики складаються із двох шматочків тіста, перекручених між собою і посипаних маком, кунжутом чи сіллю. Їх почали випікати ще в Середньовіччі.

Вживали їх не тільки прості люди, а й королі. Обважанка — сертифікована Євросоюзом регіональна їжа, яку можна випікати лише в районі Кракова та Велички.

Один із найвідоміших ресторанів із польською кухнею — мережа Chlopskie Jadlo (Хлопське ядло, тобто селянська їжа). Спробуйте червоний борщик — і зрозумієте, що нічого спільного з українським борщем, крім кольору, він не має. Зазвичай його подають із вушками — маленькими пельменями з м’ясом. Тут варто замовити свиняче коліно в меді чи смаженого коропа. Єдина порада: пам’ятайте, порції дуже великі. У ресторані є підступна традиція — відвідувачам, які щойно зробили замовлення, приносять гарячий домашній хліб і намазки як комплімент від закладу.

Щоб спробувати найсмачніший у Кракові журек — білий суп, зварений із закваски з білими ковбасками та яйцем, варто завітати в скромний ресторанчик на вулиці Столярській. Це майже навпроти американського консульства. Тут спробуйте й бігос — страву з тушкованої капусти зі шматочками різного м’яса та ковбасок, до якої подають білу гарячу булочку. Якщо ви з’їсте бігос без неї — дуже здивуєте поляків.

 

 
ДИТЯЧИЙ УЛЮБЛЕНЕЦЬ: У цього дракона, що забронзовів біля Вавельського замку, погана репутація, однак про нього є гарна легенда

  

Особливо сміливим варто спробувати страву з тушкованих шлунків — флячки. А ще — польське пиво з малиновим чи імбирним сиропом. Дуже смачно. Пиво найкраще смакує після обіду за одним зі столиків на Rynku Głównym (Ринку глувним) — центральній площі міста.

Площа Ринок — найбільший середньовічний майдан у Європі, площа якого — 4 тис. кв. м. На бруківці головної площі та вулиць неподалік можна помітити бронзові знаки — це позначений Королівський шлях. Він починається від Флоріанської брами, проходить через площу Ринок і Гродською вулицею виводить до Вавеля.

За доби Середньовіччя це була головна магістраль міста. І навіть зараз можна зануритися в атмосферу тих часів — досить сісти в пишну карету, запряжену парою, а то й четвіркою породистих коней, і проїхатися стародавніми вулицями.

На площі Ринок слід побачити костел святого Войцеха — маленький храм у романському стилі, який вгруз у землю. Перші згадки про нього датуються XI століттям. У XVII столітті костелу додали елементи барокко.

Міську ратушу Кракова зруйновано 1820 року. На щастя, залишилася вежа в готичному стилі XIV століття заввишки 70 м. Зараз тут влаштовано ресторан, театр і музей. Якщо піднятися на четвертий поверх, можна побачити механізм старовинних дзигарів, який точно відміряє хвилини, проведені в королівському місті.

У центральній частині головної площі розташовані торговельні ряди в стилі ренесанс — Sukiennice (Сукенниці). Колись, як можна здогадатися з назви, тут продавали сукно, а тепер — сувеніри. На другому поверсі Сукенниць міститься Історичний музей. 2010-го року відкрили експозицію в підземеллі торгових рядів. Зроблена вона за останнім словом техніки. Мультимедійна система дає змогу мандрувати часом і занурюватися в атмосферу, що панувала на середньовічній площі Ринок. Голографічні зображення повертають відвідувачів на 700 років у минуле.

фото 2

ВИЩЕ НЕБА: Таким надзвичайно гарним щодня польські птахи бачать Вавельський замок

Одна з перлин Ринку — Мар’яцький костел. Готичний собор із двома асиметричними вежами збудовано у XIV–XV століттях. Усередині — неперевершений середньовічний вівтар, який створив нюрнберзький скульптор Віт Ствош, один із найвидатніших митців пізньої готики та раннього ренесансу. Розміри вівтаря вражають: 13 на 13 м. Він найбільший у Європі.

У собору є дві асиметричні вежі, про які існують місцеві легенди. За однією ці споруди будували два брати, і через заздрощі один убив другого, а потім звів свою вежу вищою. Ніж, яким начебто скоєно злочин, і досі підвішений під аркою Сукенниць. З найвищої вежі щогодини сурмач грає Hejnał (Хейнал) — мелодію, яка нагло обривається. Як розповідає інша легенда, якось уночі татари обступили Краків і майже увірвалися до середмістя. Вартовий на вежі костелу помітив нападників і засурмив. Але його мелодію обірвала ворожа стріла. Утім сурмач розбудив вартових, і нападники дістали відсіч. Спробуйте обійти собор праворуч. Дочекайтеся, коли сурмач почне грати, і помахайте йому рукою. Якщо удача вам усміхнеться — він помахає у відповідь.

Особливістю Францисканського костелу, що неподалік Ринку, є поєднання високої готики в архітектурі з модерними вітражами й розписами кінця ХІХ століття. Такий собор навіть важко собі уявити: усі стіни в ньому розписані квітами — ліліями, братками, кульбабами. Сонячної днини вітражі відблискують на стіни та ікони. Автор розписів і вітражів — Станіслав Виспянський — маляр та драматург, знакова постать польської культури другої половини XIX століття.

У Народному музеї, окрім цікавої постійної колекції, нині перебуває ще один символ Кракова — шедевр Леонардо да Вінчі Пані з горностаєм.

 


ЩОБ ТИ ТАК ЇВ: Гарне кафе для любителів душевних бесід та смачних вечерь у єврейському кварталі Кракова

  

Під вечір варто завітати на Kazimierz (Казимеж) — історичний район міста, у якому з XVI століття жили євреї. Король Казимир виділив єврейській громаді землі за межами тодішнього Кракова. Тут є своя ратуша й площа навколо неї, величезний готичний костел Божого Тіла, старовинна синагога та єврейський цвинтар. На Казимежі завжди багато туристів, адже цей район приваблює величезною кількістю пивниць, найколоритніших кав’ярень, галерей і клубів.

На Placu Nowym (Плацу Новим) облаштувалося багато барів. Один із них — Singer (Зінгер) — так-так, як швацька машинка. Бар нагадує старовинну квартиру з шафами, буфетами, темно-бордовими шпалерами на стінах. А от замість столиків — справжні машинки Зінгер, на яких запалюють свічки.

Бар Mleczarnia (Млечарня) — мій фаворит. Старі буфети, плетені білі скатертини, чорно-білі світлини на стінах, свічки, вбиральня з торшером та улюблений столик біля вікна, що виходить на вулицю. Найкращий заклад для побачення.

У Кракові не матимете проблем із комунікацією, адже польська мова близька україномовній людині. За день-другий ви точно зрозумієте те, що вам говорять. Молодь переважно володіє англійською.

Краків — місто університетське, тому молодіжне й веселе. Це культурна столиця Польщі, місто артистичне й музичне. Кожен мандрівник знайде в ньому щось своє, те, що на все життя залишиться в його душі.