Країна

Київ забив свій гол

Київський фінал Ліги чемпіонів запам'ятався іноземцям безкоштовним житлом, гостинністю господарів і дешевим пивом

Київський фінал Ліги чемпіонів запам'ятався іноземцям гостинністю господарів, красивими поліцейськими-дівчатами і дешевим пивом

 

Христина Бердинських,
Олександра Крохмаль,
Іван Верстюк

 

 

В ранці 26 травня, в день проведення у Києві фіналу Ліги чемпіонів (ЛЧ) між англійським Ліверпулем та іспанським Реалом на вулиці Велика Васильківська, що навпроти стадіону Олімпійський, троє молодих іноземців спілкувалися з поліцейським. Вони приїхали з Норвегії, відпочивали в київських барах до ранку, а на світанку у них вкрали два мобільних. За геолокацією ще одного апарату норвежці дізналися, в якому районі опинилася пропажа. З цим і звернулися до правоохоронця.

Втім, засмученими вони не виглядали.

Стоячи з пляшкою пива в руках і ще не протверезівши, один зі скандинавів — 31-річний Уле Лофард — зізнався: навіть крадіжка не зіпсувала йому позитивних вражень від Києва.

Норвежці — фанати Ліверпуля — приїхали до України вперше. Насилу знайшли квартиру, адже напередодні приїзду готель скасував їм бронь. І все одно залишилися дуже задоволені. "Це неймовірно гарне місто", — захоплено каже Лофард, допиваючи чергову пляшку пива. І киваючи на неї, серйозно сказав: на його батьківщині пінний напій коштує вдесятеро дорожче.

Трохи пізніше весь центр міста наповнився такими ось Лофардами — різновіковими іноземними вболівальниками: тверезими і напідпитку, співаючими і відпочиваючими, червоними (фани Ліверпуля) і білими (фани іспанського Реала).

Фінал ЛЧ — найбільша одноденна спортивна подія у світі. І хоча Київ не надто зручний для іноземців у сенсі авіасполучення, як мінімум 30 тис. осіб прилетіли до української столиці заради головного матчу турніру.

"Якщо місто змогло прийняти такий великий захід, як фінал Ліги чемпіонів, воно зможе організувати абсолютно будь-яку подію. Ви точно зможете!" — заявив за підсумками візиту до Києва президент УЄФА Александер Чеферін. І додав: українське місто не припустилося жодної помилки в організації та проведенні фіналу.

"Зради" не вийшло,— місто впоралося",— не без гордості вторить йому Андрій Мірошниченко, представник Київміськдержадміністрації (КМДА) з питань проведення фіналу ЛЧ.

фото_2

НЕ ВІДВЕСТИ ОЧЕЙ: 22-річного іспанця Адріана (на фото — другий праворуч) і його друзів вразила краса українок

Теплий прийом

П ідприємець Олена Дмитрієва живе з чоловіком у приватному будинку в Козині під Києвом. Подружжя вирішило безкоштовно розмістити у себе кількох іноземців, оскільки знало: напередодні фіналу київські готелі та власники квартир різко підняли ціни.

У підсумку в день проведення матчу Дмитрієва з 22-річним сином, який вболіває за Ліверпуль, зустріла в аеропорту трьох британців, з якими вона сконтактувала через Facebook. Саме там — як відповідь на різке зростання цін на житло — з'явилася спільнота Kyiv free couch for football fans. Тут розміщували свої оголошення кияни, готові прийняти на безкоштовну ночівлю іноземних фанатів.

Насамперед українка повезла гостей на машині додому. "Я, звісно, наготувала: з ранку зварила свіжий борщ, запекла в духовці індичі ніжки. До цього — молода картопля. Стіл вийшов гарний!" — розповідає Дмитрієва.

Британці не очікували такого теплого прийому. І після довгого застілля, але перед тим, як вирушити на матч, вони усамітнилися у виділеній їм кімнаті. І повернулися звідти з подарунками для сина господарки — футболкою Ліверпуля, шапкою клубу і чашкою. "А потім кажуть: Микито [син], у нас є для тебе ще один сюрприз — квиток на матч,— згадує Дмитрієва.— Щастю не було меж: я прямо розплакалася, настільки це було зворушливо".

Наступного дня сім'я влаштувала британцям екскурсію Києвом. Дмитрієва та її чоловік не говорять англійською, перекладав син, але ніяких труднощів у спілкуванні не виникло.

Їхали фанати з Києва в чудовому настрої. Частину його вони залишили в Козині, уточнює Дмитрієва: "Нам було так радісно від їхньої присутності".

ДРУЖБА СУПЕРНИКІВ: Двоє фанатів Ліверпуля і двоє фанатів Реала безкоштовно зупинилися у квартирі у киян

В олодимир Килимар, студент НаУКМА, створюючи Kyiv free couch for football fans, думав: до спільноти приєднаються максимум чоловік 20. Але в підсумку вона набрала 9 тис. учасників. Скільки з них прийняло фанатів у себе вдома, Килимар не знає. Але за відгуками іноземців бачить: ті залишилися задоволені. Студент і сам дав притулок парі фанів Ліверпуля.

А Олеся Маркович, PR-менеджер міжнародної організації, з чоловіком Марком безкоштовно "захостила" відразу чотирьох гостей — двох уболівальників англійської команди і пару фанатів іспанського Королівського клубу.

Спочатку до Маркович на ночівлю попросилися перші, які виявилися ірландцями, а потім "постукала" й іспанська пара. До того ж сусідством одне з одним іноземці не були обтяжені.

Українці, іспанці та ірландці за вихідні в Києві встигли кілька разів разом пообідати, зустрітися на післяматчевій вечірці на балконі і прогулятися містом. "Вони не очікували такого свята. І були в захваті від цієї традиції [приймати безкоштовно фанатів],— розповідає Маркович.— Кажуть, теж тепер так робитимуть".

За оцінками КМДА, іноземці знайшли безкоштовний притулок у 2 тис. столичних квартир.

фото_1

ALLEZ ALLEZ ALLEZ: У день фіналу фанати Ліверпуля співали пісні і веселилися в парку Шевченка

Не хулігани

Н е у всіх поїздка до Києва виявилася безпроблемною.

Американець Апурв приїхав разом зі своєю дівчиною з Вашингтона. Удома він виготовив банер на підтримку Ліверпуля і в перший же день в Україні — за добу до самого матчу — вирушив фотографуватися з ним у парк Шевченка, де збиралися фанати англійського клубу.

Апурв зробив кілька знімків, але раптом до пари підбіг якийсь молодий чоловік і вирвав із рук банер. Американець кинувся за ним слідом, але не зміг наздогнати. І тому виглядав дуже засмученим. "Це ж не про гроші, а про душу,— говорив він НВ одразу після погоні.— Я хотів цим банером показати, що і в Америці є фанати Ліверпуля". Того ж вечора у Апурва ще й вкрали телефон.

А ось 30-річний китаєць Зю Йі, уболівальник Реала, прибув до Києва з Пекіна. І зіштовхнувся з іншою проблемою. "10 годин польоту в літаку я витримав добре, але в аеропорту довелося простояти 5 годин у черзі за українською візою. Це був жах",— скаржиться Йі. Крім цього, його неприємно здивували високі ціни на житло, які не відповідають якості.

Однак у день фіналу, як мінімум у парку Шевченка, важко було знайти незадоволених. Фанати Ліверпуля безліч разів заспівали пісню Allez allez allez, стрибаючи і розмахуючи шарфами клубу.

За пісенними марафонами одягнених у червоне уболівальників із задоволенням спостерігали натовпи киян.

Один із червоних "заспівувачів" — житель Сінгапуру Альмерік Омг — розташувався із друзями на покривалі в тіні парку. 40-річний інвестбанкір діставався до України через Катар і опинився на місці за кілька днів до матчу.

У Києві йому сподобалися церкви, пам'ятник Батьківщина-мати і те, що завдяки сервісу таксі Uber містом зручно переміщатися.

Напередодні приїзду готель, у якому він резервував номер, без пояснення причин скасував бронь. Але Омгу пощастило: його друг знайшов квартиру на Airbnb — онлайн-майданчику для пошуку і короткострокової оренди житла,— і сінгапурець просто підселився до товариша.

фото_5

ДАЛЕКА ДОРОГА: Банкір Альмерік Омг діставався із Сінгапуру до України через Катар

51 -річний Джон Вілліс, листоноша з Ліверпуля, теж діставався до Києва з пересадками: з Манчестера він із друзями полетів до Брюсселя, звідти — до Вроцлава, а потім — до Києва. А зворотний шлях британців лежав уже через Туреччину — так вийшло дешевше.

Загалом київський вояж Віллісу і його товаришам обійшовся недорого — по 700 фунтів (24,7 тис. грн) на людину. Дешевизну української столиці відзначали в бесіді з НВ й багато інших іноземців.

Із собою Вілліс і його друзі привезли банер із перекресленою назвою газети The Sun: фанати Ліверпуля досі не можуть пробачити цьому британському таблоїду те, як він висвітлював трагедію на стадіоні Хіллсборо в 1989 році — тоді загинуло 96 уболівальників клубу.

На питання про те, чи очікує Вілліс зіткнень до або після матчу в Києві, британець відповів: "We are lovers, not fighters" ("Ми коханці, а не хулігани").

І хоча Ліверпуль програв, британці, що славляться своїми хуліганськими витівками, дійсно виявилися вельми поступливими — після матчу вони розходилися мовчки.

"Можливо, їм просто не хотілося зганяти своє засмучення на місті, яке їх так тепло прийняло",— припускає Мірошниченко з КМДА.

фото_4

ФЕЙК НЬЮЗ: Джон Вілліс (на фото — праворуч) і його друзі нагадують, що газета The Sun брехала про трагедію 1989 року

Корисна справа

Ч иновник впевнений: у довгостроковій перспективі фінал ЛЧ принесе для Києва й України позитивний результат. Адже за наступний рік після проведення у столиці Євробачення місто відвідало на 300 тис. туристів більше, ніж раніше. "Зараз ми отримаємо ще більший приріст", — не сумнівається Мірошниченко.

Згоден із ним і Сергій Хижняк, менеджер із транспорту і мобільності фіналу ЛЧ.

А глава УЄФА Чеферін уже заявив: "Я певен у тому, що як мінімум половина уболівальників знову повернуться до Києва".

Як і під час проведення футбольного Євро-2012, який частково пройшов в Україні, напередодні головного матчу Ліги чемпіонів іноземна преса була критично налаштована щодо країни-господині. "Британців залякували. Але фактично вони отримали позитивний досвід. Усе було дружелюбно, комфортно, система спрацювала відмінно ", — каже Хижняк.

За його словами, що стосується транспорту, то місту вдалося виконати програму максимум: одразу по прибуттю в Україну фанатів розвозили автобуси до їх зон — парку Шевченка і палацу Україна (там збиралися вболівальники Реала).

22-річний іспанський студент Адріан був одним із тих, хто приїхав до Києва тільки на гру. 26 травня НВ зустрів його на Великій Васильківській, коли він перекушував бутербродами разом із сім'єю, сидячи на бордюрі. Ковбасу і м'ясо іспанці привезли з собою, а хліб і пиво купили в магазині. "У Києві багато красивих дівчат", — встиг помітити іспанець.

Судячи з того, що біля іспанської фан-зони приїжджі вболівальники активно фотографувалися з українськими дівчатами-поліцейськими, не один лише Адріан оцінив красу українок.

А ось аеропорт Бориспіль оцінив самих уболівальників. Вірніше, їх позитивний внесок у фінансовий стан головних повітряних воріт країни.

У день матчу Бориспіль встановив свій рекорд — за добу прийняв 52 тис. пасажирів (з урахуванням усіх рейсів). Тільки з Британії сюди прибули 40 чартерів з уболівальниками, і ще 31 — з Іспанії. "Плюс ще було сотні дві Private jet [літаків бізнес-авіації]",— каже Хижняк.

У підсумку аеропорт додатково заробив 31 млн грн.

В Україні на фінал прилітали люди навіть з Еквадору, Венесуели, Колумбії і Гани.

Київ свої доходи ще не підраховував. Але за чотири дні спеціально підготовлену фан-зону на Хрещатику відвідали 230 тис. осіб. А сам матч на вуличному екрані — той був встановлений на Контрактовій площі — спостерігали 15 тис. фанатів.

"Прямо справжній карнавал", — так охарактеризував те, що відбувається один із них, 40-річний Бордул Алам, доктор із британського міста Олдхем.

Після поразки фани Ліверпуля заспівали на стадіоні свою легендарну пісню — You'll Never Walk Alone (Ти ніколи не будеш самотній).

З таким же гаслом кияни запрошували до себе в гості англійців.

І зараз вже британці на сторінці Kyiv free couch for football fans пишуть відгуки, закінчуючи їх словами "Ти ніколи не будеш самотній".

фото_6

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.