Бізнес

Рецепт його молодості

Усього за півтора року киянин збудував мережу піцерій, міні-кафе, кондитерський цех, володіючи власним капіталом у 3 тис грн
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

Серію матеріалів про нове покоління підприємців відкриває Леонід Остальцев. Усього за півтора роки киянин збудував мережу піцерій, міні-кафе, кондитерський цех, володіючи власним капіталом у 3 тис грн

 

Катерина Шаповал

 

 

Л еонід Остальцев — брутальний бородань із руками, вкритими татуюваннями. Він зовсім не схожий на кульбабу. Але саме назва цієї життєрадісної квітки стала його позивним у 2014 році під час служби старшим стрільцем 30-ї бригади Збройних сил, яка діяла в зоні проведення антитерористичної операції (Донецька область). Тепер Одуванчик — це назва однієї з найпопулярніших піц, яку Остальцев готує і продає в ресторані Pizza Veterano, який належить йому.

Він відкрив його, повернувшись у 2015-му з війни і маючи в своєму розпорядженні сміховинний капітал у $150, а також рішучість побудувати бізнес у тій сфері, яка йому особливо близька, — громадське харчування. І з тими людьми, які йому особливо дорогі, — ветерани АТО.

Минуло 2,5 року — і під крилом Остальцева опинилася мережа з шести піцерій, десятки міні-кав'ярень та кондитерський цех.

А незабаром запрацює сервіс таксі Veterano Cab. Він не тільки розвивається сам, але і намагається прищепити дух підприємництва співробітникам. Перед кожним своїм підлеглим він уже поставив надзавдання — у майбутньому почати власний бізнес.

Велика ідея

Н а вході до ресторану Pizza Veterano на київській вулиці Софіївська — це самий центр міста — в рамочці під склом висить купюра в 100 грн. Це перші гроші, зароблені Остальцевим на піці. Там вказана і дата: 6 грудень 2015 року.

Це був не найблагополучніший час для української економіки: в 2015-му вона просіла на понад 10%, а гривня девальвувала на 50%. Але все це було неважливо, зазначає Остальцев: йому тоді було 29 років, за плечима — війна, а в голові — ідея власної справи.

До мобілізації він працював піццайоло у фастфуді супермаркету Сільпо і в одному зі столичних ресторанів. Тобто готувати популярну страву родом з Італії молодий ветеран умів. Справа залишалася за малим — придбати бізнес-навички і фінансування.

Для початку він пішов вчитися у Центр зайнятості на безкоштовну двомісячну програму з основ підприємництва, ставши одним із понад 20 тис. осіб, які в 2015-му пройшли подібні курси. Тут же написав і захистив свій бізнес-план — піцерію, співробітниками якої мали стати такі ж люди, як сам Остальцев, тобто ветерани АТО.

Але головний іспит був попереду: ентузіаст-киянин кілька місяців шукав партнера, здатного профінансувати проект. 22 зустрічі з потенційними інвесторами проходили по-різному, але закінчувалися однотипно: ні, грошей не буде.

В цілому світі в ідею Остальцева вірив він сам, його родина і кілька друзів. "Я готовий був відкритися навіть у МАФі на Троєщині [спальний район столиці], — розповідає бізнесмен.— Торгував би піцою на винос, і це була б найсмачніша піца на Трої [жаргонна назва Троєщини]".

В підсумку Остальцев звернувся до співзасновника одного дихаючого на ладан японського ресторану, показав бізнес-план і почув довгоочікуване "так". І на старій "японській" базі — в центрі Києва, в підземному переході Метрограду — новоспечені партнери розгорнули справу. Остальцев вклав ідею та єдині вільні гроші — $150. Партнер, крім приміщення, дав $4,5 тис., на які компаньйони придбали необхідне для піцерії обладнання. Інтер'єр у цілях економії не змінювали.

Імені ризикового інвестора Остальцев не розголошує, так як у казкової історії — зовсім казковий фінал.

Але спочатку був успіх: піцерія Pizza Veterano швидко набула популярності. Вже на другий місяць доходи перевищили витрати. Через півроку після відкриття її щомісяця відвідували до 5 тис. осіб. Це означає, що за 14 столиками щодня замовляли їжу 130-170 відвідувачів.

За оцінкою Ольги Насонової, директора компанії Ресторанний консалтинг, подібний показник означає одне — відмінну заповнюваність.

Проте в кінці 2016-го партнерство завершилося. "Не зійшлися характерами", — знизує плечима Остальцев. І робить висновок: в одному проекті не має бути двох керівників.

Після продажу ресторану — угода не торкнулася самої торгової марки Veterano — Остальцеву залишився бренд і $3 тис.

фото_2

МАЛІ ФОРМИ: До мережі Veterano входять мобільні кав'ярні Veterano Coffee, які працюють у Києві та Маріуполі

Другий старт

П еред колишнім Одуванчиком знову постало питання стартового капіталу.

Зі схожими проблемами — неможливістю розвитку через дефіцит фінансування — зіштовхується, за даними дослідження агентства з міжнародного розвитку USAID, приблизно 44% українських підприємців, що мають бізнес малого та середнього розміру. Головні перешкоди на шляху отримання грошей — нездійсненні умови банків при видачі кредитів та високі відсотки.

У випадку з Остальцевим банки під кредити вимагали велику заставу, і тому він почав позичати гроші у знайомих. Благо міг надати їм успішний досвід як "забезпечення". "Я взяв у борг 1,5 млн грн у різних людей, — розповідає підприємець.— У когось — 400 тис. грн, у когось — 100 тис. грн".

Колишній воїн АТО не тільки вирішував фінансові проблеми, а й переймав досвід. Зокрема в іменитих столичних рестораторів і експертів. Так, Роберто Армаролі, шеф-консультант, який працював у кафе Capo di monte, безкоштовно допомагав розробляти меню, проводив майстер-класи для співробітників Остальцева. Сергій Гусовський, столичний політик і співвласник остерії Пантагрюель та піцерії Napule, пустив кухарів Pizza Veterano на стажування на кухню одного зі своїх закладів.

Відкривши першу піцерію нової хвилі в 2016-му на вулиці Софіївській, вже через кілька місяців Остальцев став тиражувати свій досвід за допомогою франшизи. Під його брендом отримали можливість відкрити власні кафе ветерани, які пройшли відбір самого власника. Платежі за оренду торгової марки та технології у того коливаються в межах до 1,5% від обороту.

Щоправда, перший подібний проект Pizza Veterano — в Дніпрі — дав осічку: заклад пропрацював рік і на початку 2018-го закрився. "Франчайзі обрав невдале місце", — морщиться Остальцев. І додає, що цей початківець ресторатор мав невеликий початковий капітал — $11 тис. (300 тис. грн).

"Коли до мене звертаються за франшизою, я запитую: у тебе є 1,5 млн грн? — розповідає підприємець.— Якщо немає, то починати працювати немає сенсу". Свій розрахунок він пояснює тим, що сам витратив на обладнання 1,3 млн грн. А у новому закладі має бути ще краще. Тому що, за словами підприємця, люди очікують на це. "Я вже ввалив нормально грошей, значить, вони повинні вкласти як мінімум стільки ж", — так виглядає бізнес-логіка колишнього Одуванчика.

У підсумку сьогодні мережа його піцерій представлена ​​двома власними закладами в Києві: на початку року Остальцев відкрив проект №2 — Veterano Resto, інвестувавши в нього 1,7 млн ​​грн. Гроші — свої, з прибутку піцерії, плюс беззаставний банківський кредит, який підприємець взяв під 5% річних. Позика — спеціальна, для соціального бізнесу, в рамках спільної програми WNISEF/Ощадбанку. Фонд WNISEF заснований Конгресом США — американці виділили $30 млн, які використовуються для гарантій за соціальними кредитами в рамках програми.

Крім того, до "ветеранської" мережу входить чотири франшизних структури: оновлений ресторан у Дніпрі (от-от відкриється), а також у дії заклади в Трускавці, Черкасах та Маріуполі. Втім, в останньому Veterano діє не як ресторан, а у вигляді служби доставки піци.

Для тих, у кого немає півтора мільйона, у Остальцева є дешевший франчайзинговий проект — міні-кав'ярні Veterano Coffee: вартість однієї такої точки становить від 20 тис. до 50 тис. грн. Бізнес-план для цієї ідеї писав сам Остальцев, а першу кав'ярню відкрив колишній співробітник Pizza Veterano. Франчайзинговий платіж становить символічні 500 грн на місяць.

Справа швидко розрослася: зараз у Києві та Маріуполі працює 11 подібних кав'ярень.

Під крилом Остальцева з'явився ще один проект — кондитерський цех Veterano Browni.

Свої фінансові обороти бізнесмен не розкриває. Каже лише про те, що справа стабільно зростає, а відвідуваність становить вже 8,5 тис. осіб на місяць.

Користувачі всесвітнього рейтингу ресторанів TripAdvisor помітили зусилля Одуванчика: на цьому сайті з п'яти можливих балів у основної піцерії Остальцева — 4,5.

Вдалий розвиток "ветеранських" структур ресторатор Андрій Худо, співвласник львівської компанії !Fest, пояснює простотою ідеї: "Ставка на, мабуть, найвідоміше у світі італійське блюдо — піцу, плюс фактор патріотизму і поваги до ветеранів АТО, які змогли адаптуватися до життя після війни".

Тим часом Остальцев от-от запустить ще й таксі-сервіс Veterano Cab.

 

фото_1

ГОСПОДАР СТАНОВИЩА: Леонід Остальцев у власній піцерії в центрі Києва.