Погляди

Поговоримо про це

Українцям потрібна чесна розмова про суспільно-культурні мухи, що заважають країні швидко розвиватися. Хоч це делікатна та чутлива тема

Українцям потрібна чесна розмова про суспільно-культурні мухи, що заважають країні швидко розвиватися. Хоч це делікатна та чутлива тема

 

 

Павло Шеремета, економіст,
колишній міністр економічного
розвитку і торгівлі України

 

аші громадяни менш віддані роботі, недостатньо працелюбні, іноді їм не можна довіряти. Громадська культура стала каменем спотикання у нашому бажанні стати розвиненою країною. Ми завжди намагаємося знайти легкий шлях, тому відстаємо. Нам подобається, коли роботи мало, незважаючи на високу оплату. І не тому, що не можемо виконувати свої обов'язки, а тому, що не хочемо. І в цьому проблема".

Це сказав колишній прем'єр-міністр Малайзії. Для довідки: за даними Світового банку, ВВП Малайзії за номіналом становить $9.500, це в 4,5 рази більше, ніж в Україні. А починали ми з Малайзією приблизно з однакових показників ВВП на душу населення у 1991 році.

Урок: українцям потрібна така ж чесна розмова про суспільно-культурні мухи, що заважають швидко розвиватися. Але оскільки ця тема надто делікатна та чутлива, говоритиму лише про ті речі, які можна виміряти кількісно і де є незалежні, глобальні дослідження.

Для економічного прориву потрібні інвестиції. До того ж інвестиції внутрішні, адже прямі іноземні інвестиції складають лише малу частку. А це означає, що для внутрішніх інвестицій потрібні внутрішні заощадження. Лідер Європи з економії — Німеччина. Німці зберігають майже 10% свого доходу, що вдвічі перевищує середній рівень розвинених країн. Минулого тижня у Берлінському історичному музеї відкрилася виставка Заощадження в Німеччині. В Україні ж цього тижня стартує весняний сезон свят, який триватиме до Дня Перемоги (над Німеччиною). Мені трохи шкода поросят, які доживають у країні свої останні дні.

Додам і статистику за 2017 рік: "За даними Держстату, доходи українців зросли, а заощадження скоротилися і склали -3%". Повторюся: у Німеччині +10%, в Україні -3%. І це я ще не хочу псувати вам святковий настрій, кажучи, що в Китаї особисті заощадження становлять 37% доходу. Зі знаком плюс, звісно. Тому Китай здатний інвестувати близько 45% ВВП, водночас Україна — ледь-ледь 15%. Тому Китай і зростає в середньому на 10% за останні 30 років, а не на 2,5%, як Україна в 2017-му.

Поверхневі проблеми в Україні мають значно глибше соціальне коріння

На сторінках НВ я вже писав про інші суспільно-культурні відмінності, на які вказують незалежні глобальні дослідження, зокрема голландського соціолога Герта Гофстеде.

Підсумую коротко. Йдеться про дистанцію влади, індивідуалізм/колективізм і уникнення невизначеності. Що таке дистанція влади? Це реакція суспільства на те, що ми всі народжуємося нерівними. Англосаксонська відповідь, враховуючи, що ми народжуємося нерівними інтелектуально, соціально та фізично, мовить: "Ми гарантуємо вам рівні можливості". Є ще приклад Індії, де я трохи пожив. Там п'ять каст і маса обмежень, хто і коли може обіймати яку-небудь посаду чи навіть до якого ходити храму.

Дистанція влади в Україні — висока, хоч і не настільки, як в Індії. Приклад низької дистанції влади? Міністри Швеції їздять на роботу на велосипеді або метро.

В українській культурі колективізм значно перевищує індивідуалізм. Я не знаю, чи закінчилася на моєму поколінні популярна тема серед батьків: мовляв, ти ж не забудь, що я — остання буква в алфавіті. До речі, зверніть увагу: є культури, в яких я пишуть із великої літери (в англійській, наприклад). Ми якийсь час навіть звикали до словосполучення моя країна, моє місто, раніше завжди було наша країна, наше місто. Ми все ще не звикли до мій університет, оскільки ця фраза сприймається, ніби йдеться про особистий університет.

І остання важлива річ — уникнення невизначеності. Є суспільства, які намагаються обставити себе правилами, регулюванням, у чомусь релігією, уникаючи таким чином невизначеності. Китайці, навпаки, спокійно сприймають невизначеність, йдуть на ризик, відкривають новий бізнес, помиляються, падають, піднімаються і знову відкривають новий бізнес. Ще одна відмінність України від Китаю — вища орієнтованість китайців на довготермінове планування, що, можливо, пояснює їхню схильність до економії.

Польща натомість показує нижчу дистанцію влади (що дає значно менший патерналізм) і набагато вищий індивідуалізм, що теж сприяє підприємництву.

Значить, варто зрозуміти і визнати: поверхневі проблеми в Україні (корупція, недовіра і слабке дотримання прав власності) мають значно глибше соціальне коріння. Однак це не кінець історії, а тільки її початок. Застаріле коріння потрібно просто вилікувати або усунути. Впевнений, що здорових коренів в Україні (волелюбність, громадянське суспільство) досить, щоб дерево росло і розвивалося.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.