Моє місто

Мексика

Подорожуючи мексиканськими селами, можна стати свідком незвичайних ритуалів із випивкою, петардами, рядженими священиками і принесеними в жертву курми

Подорожуючи мексиканськими селами, можна стати свідком незвичайних ритуалів із випивкою, петардами, рядженими священиками і принесеними в жертву курми

 

 

Мандрівниця Ірина Якоб проїхалася
півостровом Юкатан і південним сходом
Мексики від Канкуна до Сан-Крістобаля

 

Ґуакамоле, текіла, кактуси, пончо, сомбреро, кордон зі Штатами, веселощі і пустеля — це перші асоціації при думці про Мексику. А ще пляжі і готелі Канкуна, піраміди майя і море. Але що в цій країні є незвичайного, про що ми рідко чуємо і що не одразу спадає на думку? І як вийти за рамки стандартної програми "літак-пляж-екскурсія-літак"?

Найкращий спосіб — взяти напрокат машину і проїхатися півостровом Юкатан і південним сходом країни, зупиняючись у горах і на узбережжях, у містах і селищах. Всупереч розмовам про те, що мексиканський поліцейський патруль незаконно заробляє на туристах "надбавки до платні", до нас він був лояльний — навіть коли ми, не розібравшись, поїхали односторонньою вулицею в неправильному напрямку. Вся річ у тім, що в Мексиці рідко трапляються дорожні знаки, а більшість доріг у містах — з одностороннім рухом.

Тут багато популярних пам'яток, але є чудові місця далеко від туристичних стежок. Наприклад, прекрасне гірське містечко Сан-Крістобаль-де-лас-Касас і різнобарвний прибережний Сан-Франциско-де-Кампече. А ще — мальовничі села, жителі яких, як правило, майже не виїжджають за їх межі. У них свої мови і традиції, і складно сказати, про що думають ці люди, зустрічаючи туристів із телефонами і фотоапаратами в руках.

Заглянувши в один із дворів у селі Сінакантан, ми побачили щось, що нагадує причастя. Тільки в ньому брали участь виключно чоловіки: "священнослужителі" давали кожному якийсь напій, після чого "причасники" стріляли саморобними петардами, які тримали в руках. Виглядало все дуже незвично, особливо якщо врахувати, що жителі цього села носять пончо з вишитими яскраво-рожевими квітами і невеликі солом'яні капелюхи.

А в селі Сан Хуан Чамула існує інший дивний ритуал: місцевий шаман розставляє в церкві свічки в три ряди саме на підлозі, застеленій хвойними голками, після чого всі п'ють місцевий самогон і запивають кока-колою. А деякі тут таки приносять у жертву курей.

Під час поїздки ми зустріли багато приємних людей, готових допомогти, якщо у вас, наприклад, спустило колесо, або просто пояснити правила поведінки з наближенням тайфуну. Тепер ми вже знаємо, що в разі загрози тайфуну потрібно перепаркувати автомобіль так, щоб на нього не впали дерева, а самим найкраще сховатися в готелі, щільно закривши двері та вікна, мати при собі запас їжі і води на добу і нікуди не виходити. Ми так і зробили. Правда, тоді тайфун майже не зачепив місто, в якому ми перебували, і наступного дня ми вирушили далі.

Любителі природи на Юкатані можуть завітати до національного заповідника Селестун, любителі екстриму — зайнятися дайвінгом чи снорклінгом із китовими акулами на острові Хольбош, любителі історії — піднятися на піраміди майя, любителі печер — поплавати в сеноті (унікальних гротах із прісною прохолодною водою), а любителі кіно — відвідати кінотеатр, де офіціанти приймають замовлення саме біля вашого крісла.

Хочете розповісти
цікаві факти про своє місто?
Пишіть нам на travel@nv.ua

Місцевий громхарч, незважаючи на прості інтер'єри, залишає дуже приємні враження. Щойно ви сідаєте за стіл у кафе чи ресторані, вам одразу приносять соуси і чіпси-начос — голодувати в очікуванні замовлення не доведеться. Першим, що ми спробували, було ґуакамоле — паста з авокадо, томатів, цибулі, лайма та перцю. Потім — курячий суп із лаймом, який подається з коржами тортільяс, і суп із морепродуктами. Все було неймовірно смачно.

Особливість національної кухні — у великій кількості перцю чилі. Втім, на відміну від азіатських країн, тут до туристів ставляться з розумінням і для них цієї приправи кладуть у страви трохи менше. А найвідоміший у всьому світі мексиканський напій текіла в самій Мексиці теж популярний. Тутешні знавці її розрізняють за кольором, смаком і терміном витримки.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.