Бізнес

Гроші на винос

До життя українців повертаються споживчі кредити

Кредити на купівлю побутової техніки, сонячних батарей і навіть нерухомості знову стають невід'ємною частиною життя українців, незважаючи на захмарні банківські ставки

 

Андрій Юхименко, Андрій Леденьов

 

 

У магазині побутової техніки біля метро Почайна (колишня Петрівка) в Києві продавчиня Христина Лаущенко переконливо пояснює потенційному покупцеві, чому краще взяти товар не за готівку, а на виплату. "Вигідно не викладати купу грошей одразу, а виплачувати собі потихеньку", — резонно міркує вона.

Головний заманювальний аргумент Лаущенко — нестабільність іноземної валюти. "Долар може вирости, а людина виплачує ту ж суму", — із запалом продовжує продавчиня й одразу пропонує подивитися акційні товари.

Тут таки в магазині стоять кілька столів, за якими співробітники банків оформляють кредити тим, хто повірив словам Лаущенко та її колег. Свої послуги навперебій пропонують п'ять банків, підкреслюючи, що сама процедура видачі грошей на новий гаджет займе не більше 20 хвилин.

Зовсім нещодавно така картинка була абсолютно нетиповою для українських магазинів побутової техніки та електроніки. У 2014–2015 роках банки практично зупинили споживче кредитування без застави через нестабільність фінансової системи. Та й самі клієнти не поспішали позичати гроші, тому що не були впевнені в завтрашньому дні.

Зараз ситуація змінилася кардинально — кількість позик істотно зросла. Регулятор ринку Національний банк України (НБУ) характеризує те, що відбувається зі споживчим кредитуванням, як "стрімке зростання". За його даними, торік обсяг чистих гривневих кредитів фізичним особам збільшився на 42%. А у деяких банків — і зовсім на 60%.

І цей показник — не просто перші паростки, які говорять про відновлення кредитного ринку, а вже стійка тенденція. "Ринок більш ніж відновився, це вже бум у певних сегментах", — говорить Микола Остролуцький, начальник Департаменту фінансової стабільності НБУ.

За прогнозом Нацбанку, в 2018-му зростання кількості виданих споживчих кредитів продовжиться, і навіть може збільшитися обсяг довгострокового іпотечного кредитування. А стануть бумом такі позики після того, як інфляція в країні буде нижчою за позначку 10%, прогнозують фахівці.

фото_2

КОЛИ БРАХА, БУДЬ І ДАХА: Олексій Пузняк з Альфа-банку говорить, що українці стали відповідальніше повертати борги

Кожному за потребами

Прагнучи залучити більше споживачів своїх послуг, роздрібні мережі та банки пропонують кредити на купівлю товарів під 0% річних. Це всього лише виверт. Заробіток і банку, і роздрібної мережі закладений у вартості товару, обидва учасники угоди просто домовляються, як поділити гроші, розповідає про суть тандему фінустанова—ритейлер Олексій Пузняк, директор із розвитку роздрібних продуктів Альфа-банку Україна та Укрсоцбанку.

Ще один варіант "нуля" — це пільговий період для повернення грошей за допомогою кредитної картки. Хоча в цьому випадку банк недоотримує доходи, але "прив'язує" клієнта до фінустанови. До того ж недоотримані доходи банкіри компенсують і за рахунок комісійних, які йому перераховують продавці.

"Ми бачимо зі звітності, що відбувається певна міграція доходів із відсоткових у комісійні", — пояснює Остролуцький з НБУ.

Натомість деякі банки компенсують свої витрати за рахунок додаткових джерел — наприклад, соціально значущих програм. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку в деяких випадках компенсує до 35% вартості впровадження енергоощадних технологій. Подібні програми є і за рахунок державних коштів.


За словами Пузняк, попит на товари "під 0%" зростає, що дозволяє істотно нарощувати кредитний портфель. "Торік ми втричі зросли в обсягах видачі, в цьому році — трохи менше, — говорить банкір. — Але бачимо, що це [збільшення] відбувається не просто за рахунок перерозподілу ринку, а за рахунок його зростання".

Що стосується структури споживчого кредитування, то, за словами Сергія Наумова, голови правління Піреус Банку, крім купілі всілякої електроніки та побутової техніки, люди найчастіше беруть позики на ремонт квартир. Він пояснює це прагненням споживачів застрахуватися від коливань курсу долара. Крім цього, люди позичають на першочергові щоденні потреби, головним чином за допомогою розрахунків кредитними картами.

Популярними стають кредити на енергозбереження: встановлення пластикових вікон, утеплення фасадів, ефективних котлів для опалення та сонячні батареї. Цей напрямок підштовхує вперед різке зростання тарифів на тепло й електроенергію.

Скільки за безкоштовний сир

Примітно, що кредитні портфелі українських банків зростають, навіть незважаючи на високу вартість позикових грошей. За словами Наумова з Піреус Банку, мінімальна ефективна ставка (тобто з усіма платежами) становить близько 40%, максимальна може доходити до 70–80%, а в деяких випадках навіть вище.

"Математика тут проста: якщо депозити коштують 14%, [плюс додається] кредитний ризик, а це вже 20% річних, — міркує Пузняк. — Далі включаються витрати банку і його апетити на прибуток".

За оцінками банкіра, за поточної вартості депозитів видати кредит дешевше ніж за 25–27% річних банки собі дозволити не можуть. Але і це найнижча межа, на яку можуть розраховувати клієнти з високою білою зарплатою і хорошою платіжною дисципліною.

"Якщо ж ви ніколи не брали кредит, то ви потенційно ризикований клієнт, і вам банк, швидше за все, запропонує вищі ставки — близько 35–40% річних, а може до 50%", — пояснює Пузняк.

фото_1

ПОХІД У НАРОД: Банківські установи пропонують оформити кредити безпосередньо в торгових залах великих мереж

Коштовні метри

У свіжому огляді банківського сектора НБУ є боязкий натяк на відновлення ринку іпотечного кредитування: "Наступного року обсяги іпотечного кредитування збільшаться, але їхня частка в портфелі нових кредитів залишиться незначною".

Стабілізація ситуації на цьому ринку почалася ще торік. За словами Остролуцького, банки в 2017 році видавали на житло 150–200 млн грн щомісяця — мізерні обсяги порівнюючи з 2008-м, який став піком українського іпотечного кредитування. Проте тепер позики видають стабільно, а не час від часу, як у 2016-му. "Це свідчить про те, що банки увійшли в систему", — коментує Остролуцький.

За даними Української торгівельної гільдії, в 2017 році зростання обсягу іпотечних кредитів, виданих населенню, збільшилося на 31%. У компанії Укрбуд, а це один із найбільших забудовників столиці, кажуть, що якщо в 2016 році тільки 1% клієнтів будували в кредит, то вже в 2017-му таких було 3,5%. А за результатами перших трьох місяців цього року частка позикових купівель квартир зросла до 10%.

Як пояснив Гліб Шемовнєв, прес-секретар Укрбуду, ці кредити видаються за рахунок співпраці з кількома банками. Загалом це короткострокові програми — на два-три роки.

Крім того, банки неохоче кредитують первинку. Володимир Мудрий, член правління ОТП Банку, каже, що фінустанови зараз позичають, насамперед на купівлю житла на вторинному ринку. В цьому випадку ризик менший, ніж із непобудованими чи не введеними в експлуатацію новими будинками. Програми дуже відрізняються, але в середньому початковий внесок за таким кредитом становить близько 30% від вартості покупки, а терміни договорів — 10–30 років.

Однак загалом найближчим часом у НБУ не чекають повторення буму іпотечного кредитування зразка 2008 року. Тарас Кириченко, голова правління Правекс Банку вважає, що значне зростання іпотеки може початися тільки тоді, коли ставки за гривневими позиками знизяться до 8–10% річних. Але для цього НБУ насамперед муситиме приборкати інфляцію.

Чисто кредитна історія

Нацбанк дає позитивний прогноз зі зростання споживчого короткотермінового кредитування цьогоріч і пояснює це тим, що фінансовіустанови України мають надлишок вільних грошей, які не приносять доходу.

Наприклад, про те, що гривні багато, каже постійне зниження ставок на депозити. На початку цього року вони становили в середньому 15,5% у гривні. А ще два роки тому ця цифра сягала 20%. Іншими словами, українські банки не мають потреби в грошах.

Тому вони всіма силами підігрівають попит на кредити. Наприклад, один із найпопулярніших способів стимулювати потенційного позичальника взяти гроші в борг — зробити отримання кредиту максимально доступним. Вже зараз з'являються продукти, які пропонують оформити клієнтам кредитну картку не виходячи з дому. Для цього потенційному позичальникові всього лише потрібно відправити банку фотокопію своїх документів, а картку доставить кур'єр за вказаною адресою.

Бути сміливими з позичальниками фінустановам дозволяє кілька факторів. З одного боку, українці стали акуратніше повертати, взяті в борг гроші. А з іншого — банки навчилися добре перевіряти потенційних позичальників.

Так, в Альфа-банку частка прострочених кредитів за позиками на побутову техніку та електроніку становить 2%. Це низький рівень, зазначає Пузняк. "Ми ніколи такого прострочення не бачили, — говорить він. — Ми пояснюємо це тим, що люди стали відповідальніше ставитися до боргів".

Ринок більш ніж відновився, це вже бум у певних сегментах
Микола Остролуцький,
начальник департаменту НБУ

Що стосується перевірок кредитної благонадійності, то банки стали набагато обізнанішими про своїх клієнтів. А це дозволяє їм набагато краще, ніж раніше оцінювати ризики. Остролуцький з НБУ каже, що найдосвідченіші фінустанови зуміли створити хороші скорингові системи, що оцінюють рівень позичальника на підставі його історії.

В основі таких систем — збирання всіх наявних деталей потенційного клієнта, а не тільки інформація про їхні офіційні витрати й доходи. "Альфа збирає альтернативні дані, зокрема і з соцмереж для підсилення своїх скорингових моделей, які відрізняють хороших [позичальників] від поганих", — пояснює Пузняк і підкреслює: збирання відомостей відбувається тільки за згоди клієнта.

Крім цього, банки використовують інформацію мобільних операторів. Ті не розголошують персональних даних, але на їх підставі можуть виставляти бали, які потім враховуються у скорингових моделях. Наприклад, розмір бала залежить від терміну дії сім-карти: якщо абонент завів номер учора, то ризик у нього вищий, ніж у того, хто не змінював номер протягом десяти років.

Утім, якими б не були темпи зростання споживчого кредитування цього та наступного року, це лише початок великого шляху, зазначає Сергій Наумов із Піреусу. І для такої оцінки є підстави. Закредитованість клієнтів в Україні становить всього 3% ВВП. А, наприклад, у Чехії — 36%, у Польщі — 60%. Це свідчить про те, наскільки великим є потенційний попит на позики.

"Можна говорити, що це початок із нуля", — вважає банкір.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.