Погляди

Публічна справа кожного

Скандал із Фейсбуком несподівано відкрив, наскільки серйозно IT-корпорації впливають не тільки на економіку, а й на наші життя. Час змінити правила гри у світі технологій

Скандал із Фейсбуком несподівано відкрив, наскільки серйозно IT-корпорації впливають не тільки на економіку, а й на наші життя. Час змінити правила гри у світі технологій

 

 

Фарід Закарія,
американський політичний
аналітик, ведучий CNN

  

М ожливо, ми озиратимемося на 2017-й як на останній рік нестримного оптимізму щодо технологічної галузі. Скандал із Фейсбуком — викриття компанії Cambridge Analytica, яка отримала персональні дані понад 50 млн користувачів, припав на той момент, коли багато людей стали замислюватися над тим, як же приборкати IT-корпорації, які впливають не тільки на економіку, а й на наші життя.

В міру того, як у 1990-х починалася інформаційна революція, нас все більше захоплювала ця епоха з її інноваційними продуктами та їхньою перетворчою силою. Нас засліплювало багатство, зароблене 25-річними невдахами, які миттєво ставали мільярдерами, — найвища форма помсти ботанів. І поки, наприклад, США переходили на цифрову економіку, ми нехтували питанням: яка роль держави у всьому цьому?

Образ технологічних компаній, які виросли із позбавлених кайданів вільних ринків, завжди був розмитий. Нинішня цифрова економіка спирається на три головні технології: комп'ютерну мікросхему, інтернет та GPS. Значною мірою всі вони зобов'язані своїм існуванням державі. Дві останні були винайдені, належали та перебували під контролем уряду перш, ніж стали доступними приватному сектору. Багато хто не розуміє, що GPS — глобальна система розміщення систем супутників і центрів управління, яка є дуже важливою для сучасної економіки, — досі керується ВПС США.

І все ж, оскільки ці революційні технології створили нові індустрії, зруйнували старі, а також змінили міста та суспільства, ми просто вирішили, що такий шлях розвитку світу і вплинути на нього не можна. Інакше це скидалося б на соціалістичне за своїм стилем втручання у вільний ринок.

Однак результат, до якого ми прийшли, не порадує лібертаріанців. Ми живемо з технологічною економікою, в якій домінують кілька гігантських компаній, які ефективно створюють перешкоди для новачків. Нові стартапи в Кремнієвій долині навіть не вдають, ніби можуть стати незалежними. Їхній бізнес-план — бути купленими Google, Фейсбук, Amazon, Microsoft або Apple. Такий стан справ нагадує скоріше олігополію, ніж вільний ринок. Насправді за час розвитку високих технологій кількість нових бізнес-стартапів лише скорочувалася.

Нас засліплювало багатство, зароблене
25-річними невдахами

Ще один помітний наслідок того, що відбувається — розмивання приватності, підкреслене скандалом навколо Cambridge Analytica і Фейсбуку. Оскільки технологічні компанії мають справу з мільярдами споживачів, кожна людина перетворилася на піщинку, крихітну крапку даних. Індивідуальний споживач перетворився на продукт, інформацію якого продають заради отримання прибутку.

Звичайно, IT-компанії можуть заперечити: мовляв, вони демократизували інформацію, змінили життя на краще. Все це правда. Те саме відбулося завдяки попереднім інноваціям на кшталт телефону, автомобіля, антибіотиків та електрики. Але саме тому, що ці продукти мають таку силу і перетворювальний ефект, влада повинна була зіграти свою роль у захисті людей та стримуванні цих нових великих переможців в економіці.

Найімовірніше, змін варто очікувати із боків. Регулюючі дії Заходу дадуть людям більше контролю. ЄС уже запровадив нові правила, завдяки яким стане простіше дізнатися, як використовуються ваші дані. Цілком ймовірно, що США наслідуватимуть цей приклад.

Другий напрямок видається ще більш інтригуючим — це Схід. Як розповів мені індійський підприємець Нандан Нілекані, донедавна було лише кілька цифрових платформ, які мали понад 1 млрд користувачів, і всіма керували американські або китайські компанії на зразок Google, Фейсбуку та Tencent. Однак тепер своя мільярдна платформа є в Індії. Це незвичайна біометрична система ідентифікації Aadhaar, що включає майже всіх жителів цієї країни з населенням 1,3 млрд людей. Її створення контролює Нілекані. Це єдина з масових платформ, яка належить державі. Це означає, що їй не потрібно заробляти на даних користувачів. Можна припустити, що в Індії стане нормальним сприймати дані як приватну власність, яку люди можуть зберігати, здавати в оренду або продавати за власним бажанням на відкритому і демократичному вільному ринку. Індія цілком може стати світовим новатором у сфері прав індивідуальних даних.

Якщо додати до цього інновації з технологією блокчейн, то згодом ми можемо опинитися свідками появи у нинішніх хранителів інтернету ще більшої кількості проблем.

Із Заходу або Сходу, знизу догори або зверху донизу — зміни, які перетворять світ технологій, прийдуть. За правильного підходу вони зможуть породити вільніші ринки і створити для нас більше можливостей.

Вперше опубліковано в The Washington Post.
Друкується з дозволу видання

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.