Історія

Наказано — прибрати

З кінця 1920-х років Москва почала цілеспрямовано знищувати перебіжчиків — колишніх радянських дипломатів, партфункціонерів і розвідників
Хочете купити цю статтю?

З кінця 1920-х років Москва почала цілеспрямовано знищувати перебіжчиків — колишніх радянських дипломатів, партфункціонерів і розвідників. Часто для цього використовували отрути

Олег Шама

16 квітня 1925 року в Софійському кафедральному соборі Св. Неділі відспівували військового губернатора болгарської столиці, якого напередодні вбили місцеві комуністи. Був Великий четвер перед Великоднем, і в храмі, окрім генералітету і політиків, зібралося безліч звичайних прихожан. Мав приїхати і болгарський цар Борис III. О 15:20 на хорах собору прогримів потужний вибух, від якого завалився центральний купол. Під його уламками загинули 134 людини, ще 80 пізніше померли від ран, а півтисячі покалічились.

Теракт здійснили болгарські комуністи, а координував його співробітник Головного розвідуправління СРСР Володимир Нестерович. Із вибухом мало розпочатися комуністичне повстання, але суспільство сприйняло цей замах як національну трагедію. Від кількості жертв радянський куратор сам пережив шок і незабаром відмовився співпрацювати з рідними органами.

Нестерович втік до Німеччини. Він запевнив своє колишнє начальство, що не зашкодить радянській розвідці. Але вже через три місяці після вибуху в Софії його знайшли в Майнці німецькі комуністи брати Голке. За завданням Москви вони викликали агента-дезертира на розмову й отруїли його в кафе.

Це закрита стаття Електронної версії журналу Новое Время. Щоб прочитати матеріал повністю, відкрийте доступ до даної статті або передплатіть . Якщо ви вже підписані, або