NV.UA

Новое Время 24/7

Найкращі публікації та думки на сайті за тиждень
Хочете купити цю статтю?
КРУПНИМ ПЛАНОМ
Найкращі погляди тижня

У Росії назріває протест

 

Андрій Піонтковський,
російський політолог і публіцист

Дата 28 січня для російського політичного календаря 2018 року стала набагато важливішою, ніж день виборів 18 березня. 18 березня не станеться нічого: угрупування, що захопило російську державу, рутинно підітреться Конституцією і благословить на черговий термін свого довічного пахана. У підтанцьовці візьмуть участь 5-6 артистів обох статей і одна гідна людина, заражена, на жаль, крайньою формою "електоральної хвороби". А ось 28 січня вирішувалося питання, чи збереглася у Росії реальна опозиція, що здатна кинути безкомпромісний виклик режиму, який знищує країну. У 2017 році Олексій Навальний продемонстрував, що він єдиний діючий політик у Росії. Він створив живу регіональну структуру прихильників, якою не володіє жодна з партій. Вперше після подій 2011-2012 років у країні розпочався рух, готовий не догідливо по-собачому впливати на владу, а валити її. Влада відчула реальну загрозу і звернулася до старих методичок.

Гра з сірниками. Не судіть Булгакова та Висоцького

Тарас Прохасько,
письменник

Булгаков, Цой і Висоцький — частина російської культури, що не обов'язково означає "русский мир". Вони часто перетинаються, накладаються, але насправді все залежить від того, хто і як це сприймає. Так чи інакше, російська культура та історія є частиною світової. І якщо сприймати це саме так, то ніякої диверсії "русского мира" ця культура не несе. Якщо ж це все любити, робити з цього культ і таким чином заперечувати існування близьких нам українських чи інших культурних феноменів, то так — тоді це все цілком може бути частиною пропагандистської хвилі. Не думаю, що культура, російська або інша, може нести в собі певну небезпеку. Зрештою, знати російське — це не перебувати в "русском мире".

Нелюдяність як принцип

Олеся Островська-Люта,
директор Мистецького Арсеналу

Чи потрапляли ви коли-небудь до української лікарні? А може доглядали своїх важкохворих родичів? Тоді точно знаєте про особливий зв'язок між лікарем, молодшими медпрацівниками, пацієнтом і вами — фактично наймолодшим неоплачуваним некваліфікованим, але дуже мотивованим персоналом. Це зв'язок залежності, страху, готовності на все і водночас всеосяжної байдужості — всіх до всіх. Лікар, який опікується понад 70 тяжкохворими впродовж доби, ставиться до пацієнтів, як до поламаних тіл, а не людей. До родичів — як до дешевої і безправної робочої сили. І тільки з санітарками іноді вдається знайти людський контакт, якщо потрібна допомога переодягнути, перенести, перестелити. Власне, вся наша медицина за двадцять п'ять років не загинула лише завдяки безкоштовній або майже безкоштовній праці та альтернативному забезпеченню медикаментами з кишені пацієнтів.

КРУПНИМ ПЛАНОМ
Щоб прочитати статтю повністю,
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.