Країна

Жіноче обличчя війни

Нерідко в роки окупації приклад небувалої мужності подавали жінки
Хочете купити цю статтю?

Нерідко в роки окупації приклад небувалої мужності подавали жінки. Ось три незвичайні історії, коли материнський інстинкт виявився сильнішим просто інстинкту

Київ

У двері київського будинку на вулиці Покровська, 7, де жив православний священик, постукала молода жінка. Вона попросила прихистити її 10-річну дочку Іру. Нічого незвичайного, якби не три "але". 1. Жінку звали Ізабелла Наумівна Міркіна — вона єврейка. 2. Справа була на початку жовтня 1941 року в окупованому нацистами Києві, тобто через кілька днів після масового розстрілу євреїв у Бабиному Ярі. І те, що чоловік Ізабелли — росіянин, жодним чином не пом'якшувало її відповідальності перед Третім рейхом. 3. Будинок священика Олексія Глаголєва знаходився поруч із поліцейською дільницею і німецьким військовим госпіталем. За приховування євреїв йому і його родині загрожувала смертна кара. І все ж таки Глаголєви ризикнули.

Зі спогадів Міркіних: "Тетяні Павлівні (дружина Олексія Глаголєва) спала на думку відчайдушна ідея: віддати свій паспорт і метрику про хрещення мені. На паспорті замість фотокартки Тетяни Павлівни потрібно було помістити мою фотокартку. На щастя, така операція полегшувалася тим, що паспорт по краях обгорів і був залитий водою під час гасіння пожеж, що була у квартирі Глаголєвих. Друк на ньому був неясний і розпливчастий. Операція заміни фотографії вдалася. У селі у знайомих селян я проживала під ім'ям Глаголєвої 8 місяців".

Це був найбільш християнський вчинок у моєму житті
Антоніна Шібак

Якраз у цей період будинок Глаголєвих відвідав гестапівський патруль. Так як у Тетяни Павлівни не виявилося паспорта, її вирішили доставити до відділку. Звідти зазвичай вже ніхто не повертався. "Ледве вдалося їх вблагати залишити дружину в спокої, — згадував Олексій Глаголєв. — Запевнивши свідчими показаннями її особистість".

У селі Злодіївка (відповідна назва для продовження сюжету), в якому проживала Міркіна за документами Тетяни Глаголєвої, до дивного новосельця стали по-злодійськи придивлятися. Викликали в сільуправу. Задавали питання. Цікавилися аусвайсом та іншими тонкощами біографії. І тоді Ізабеллі довелося знову пізно ввечері постукати до сім'ї Глаголєвих, до тих, хто під час нацистської окупації в Києві вже переховував її дочку і кілька єврейських сімей. Та й не тільки їх. Тут жила дружина червоного командира з шістьма дітьми, на яку донесли куди треба (точніше, куди не треба) сусіди з Печерська.

Це закрита стаття Електронної версії журналу Новое Время. Щоб прочитати матеріал повністю, відкрийте доступ до даної статті або передплатіть . Якщо ви вже підписані, або