Країна. Говорить прем'єр

Директор Кабміну

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пояснює, чому інфляція виявилася вищою за очікувану

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пояснює, чому інфляція виявилася вищою за очікувану, велика приватизація не відбулася, а економіка зростає мінімальними темпами

 

Максим Бутченко, Андрій Юхименко

 

 

В олодимир Гройсман, голова Кабміну, що запізнився на 20 хвилин на інтерв'ю, увійшов в парадний і пишний зал урядової будівлі та з порога заявив одному з журналістів НВ, що чекали на нього: "Я вас десь уже бачив". І отримав відповідь: "А ви мені дуже нагадуєте українського прем'єра".

На цьому жарти закінчилися: протягом наступної години головна людина в Кабміні, сівши за круглий стіл, старанно намагався довести парі інтерв'юерів: хоч країна і не йде вперед семимильними кроками, уряд дуже старається прискорити національну економіку. І якщо у його підлеглих не все виходить, то винні не тільки вони.

"Це наша важка спадщина", — прем'єр виголошував цю фразу щоразу, коли мова заходила про глобальні проблеми. А оскільки мова постійно заходила про них, то і Гройсман частенько повторював слова про "спадщину". І, не втрачаючи оптимізму, пояснював, як же він подолає "родове прокляття" країни. Вірніше, не він, а "ми" — цей займенник зустрічається в його промові майже так само часто, як і "я".

Максим Бутченко (М. Б.): Ключова проблема країни — корупція. Ваша думка — влада достатньо бореться з нею?

Давайте розділимо дві речі: корупцію як кримінальне явище і інституційну. В моїй компетенції і компетенції уряду робити все, щоб інституційно звузити поле можливої ​​корупції. Наведу тільки один приклад: ми ввели автоматичне відшкодування ПДВ, і ефект скорочення корупції тільки від цього обчислюється мільярдами. Але тут є ще над чим працювати.

А є питання, якими повинні займатися правоохоронні органи. І я вважаю, що їм не вистачає чесної судової системи, яка забезпечила б невідворотність покарання.

Андрій Юхименко (А. Ю.): На цю проблему дивляться по-різному. У Канадському інституті Фрейзера, який очолює Рейтинг економічної свободи, кажуть: заборони і обмеження — це живильне середовище для корупції. Як ви плануєте зменшити кількість заборон в країні?

Я вважаю, що 2018 рік буде проривним в цьому відношенні. Ми почнемо переходити до системи державного контролю, орієнтованого на оцінку ризиків. При ній ніякий контролер не зможе приходити, щось вимагати і одержувати незаконну винагороду. Наприклад, ви власник кафе. У вас є чек-лист з 10-15 вимог, які ви і самі зможете проконтролювати. Якщо ви їх виконуєте і платите податки, то до вас ніхто не прийде.

М. Б.: Що буде з податковою поліцією? Коли створять службу фінансових розслідувань (СФР)?

Я категорично проти економічних функцій СБУ, прокуратури, поліції. Я вважаю, що ці підрозділи по боротьбі з економічними злочинами не особливо ефективні і багато в чому себе скомпрометували. Тому замість них необхідно створити інтелектуальний орган.

Ми свою позицію позначили: прийняли законопроект, який передбачає формування СФР. Зараз парламентський комітет розробить свій варіант. Нехай бізнес на нього подивиться і внесе пропозиції.

Я вважаю, що ми повинні прийняти всі необхідні рішення якомога швидше.

фото 1

А. Ю.: Минулого року наша економіка зростала. Але незначним чином. А потрібен темп в 6-7%. Як його досягти?

Коли ми говоримо про те, що у нас є 2% зростання — це добре.

Це показує, що ми здатні зростати. Безумовно, ми можемо і повинні рости і більше 5%. Для цього необхідна сукупність факторів. По-перше, бізнес-клімат. Це відсутність тиску на бізнес і створення нормальних умов. Спрощення ведення бізнесу. До речі, я вважаю, що в 2018-му буде дуже багато електронних сервісів, які ми розвиваємо зараз, в тому числі через ідентифікацію, проголосовану в парламенті. Думаю, що буде можливість для багатьох речей... Зараз близько двох десятків послуг ми отримуємо в електронному режимі. Я думаю, що цього буде набагато більше.

Ми експортуємо багато сировини, а нам потрібно займатися переробкою. Для цього планується використовувати різні інструменти. Наприклад, будуємо дороги, а це підтягує інші сектори економіки. Ми зробили 24-місячну розстрочку на сплату ПДВ при імпорті промислового обладнання, передбачили майже 6,2 млрд грн для аграрного сектора — на будівництво нових тваринницьких комплексів, підтримку фермерських господарств та інші програми. Ми підтримуємо зараз сільгоспмашинобудування за допомогою компенсації вартості частини продукції, яка локалізована в Україні.

Будь-який витік інформації неприємний, але сказати, що це було щось дуже важливе, не можна

А. Ю.: Мені здається, що подібні заходи — це певна підтримка наявного статус-кво. Але що ви плануєте робити для того, щоб створити в країні подобу Кремнієвої долини?

Звичайно, для економічного зростання нам потрібні серйозні інвестиції. І тут є два механізми. Я сподіваюся, що найближчим часом буде проголосований закон про чесну конкурентну приватизацію. Причому ключовим моментом в ньому я вважаю все ж таки поширення англійського права на угоди про приватизацію. Це буде дуже потужний антикорупційний крок і дуже потужний захист для інвестицій.

Друга позиція — ми подали новий закон про концесію.

Ми створили — вперше на сьогоднішній день — Фонд розвитку інновацій. Ми сьогодні поклали туди 50 млн грн. Також ми зареєстрували новий закон про захист авторських прав.

Я розповідаю, можливо, про такі сегментарні, але дуже системні рішення, які дозволяють нам прийти до мети. Я говорю про імпортозаміщення, про досягнення енергетичної незалежності.

А. Ю.: Ви можете сказати, чому минулого року плани з приватизації провалилися, чому не змогли продати жодного серйозного підприємства?

Я вважаю, що проблема в самій системі. У нас сім законів, які регламентують приватизацію. Фактично вони не створюють ніяких прозорих умов для продажу.

А. Ю.: Криворіжсталь у 2005 році продали за тими ж законами.

Я вважаю, що Криворіжсталь була продана на хвилі помаранчевого Майдану.

А. Ю.: Так можна було і зараз щось продати, на хвилі революції гідності.

Я б не сказав. На мій погляд, Криворіжсталь — це збіг обставин і бажання заробити очки в суспільстві. Спробували щось забрати, щось продати. Це було добре зроблено.

Я вважаю, що зараз важливо прийняти новий закон, чітко визначити процедури і можливості гарантій інвесторам. Крім того, потрібно виключити зі списку об'єкти, які не підлягають приватизації... У нас 3,5 тис. держпідприємств.

Я вважаю, що у 2018-му, після голосування закону про приватизацію, у нас будуть розв'язані руки для проведення конкурентної, прозорої приватизації.

Я ніколи не піду на контрольовану приватизацію. Це моя позиція.

фото 2

У ПОШУКУ ІНВЕСТИЦІЙ: Володимир Гройсман радий і китайським інвесторам, але хоче, щоб додана вартість проектів з іноземною участю створювалася в Україні (на фото Гройсман під час зустрічі з Ма Каєм, віце-прем'єром Держради Китаю)

А. Ю.: Ви ліберал?

Я не вважаю себе лібералом. Мені здається, зовсім ліберальний підхід — це вершина демократичних підвалин. Коли є якісний ринок, розвинене суспільство, сильна судова система, тоді це дуже ефективно працює. Все ж таки я за регулювання, але розумне.

А. Ю.: Ви говорите про інвестиції, але вони бувають різними. Наприклад, китайці: вони зараз вкладаються в інфраструктурні проекти. Тобто витратять гроші на свої матеріали і своїх робітників, але не створять нічого, що дозволить нам отримати дохід і повертати борги Китаю.

Я зараз ініціював перезавантаження наших ділових відносин з Китаєм. Ви знаєте, віце-прем'єр Китаю був в Україні, і ми говорили про нові інфраструктурні програми. І тут питання в тому, що потрібно переглядати і ставки по цим грошам, і прив'язку цих коштів до якихось додаткових умов.

Я завжди говорю і нашим європейським, і американським партнерам, і всім бізнес-організаціям, з якими я зустрічаюся: у мене є один інтерес — я хочу створювати додану вартість в нашій країні. І для мене це пріоритет.

Хочу сказати, що подібна позиція сприймається нормально.

А. Ю.: Уряд якимось чином бере на себе відповідальність за те, що цього року ми не виконали план по інфляції? НБУ каже, що це пов'язано з тим, що ви занадто багато грошей виплатили в якості компенсацій і так далі.

Я думаю, що це 25-а причина.

А. Ю.: Хто не впорався?

Інфляція є у всіх країнах.

А. Ю.: Але не 14% в рік.

Що важливо? Важливо, щоб доходи випереджали інфляцію. І важливо, щоб інфляція була все ж таки менше за 10%. Я з цим згоден. Для цього треба зміцнювати економіку, і ми обговорили, що потрібно зробити. І ряд ще інших інструментів. Побороти інфляцію якимось одним рішенням неможливо.

 

фото 3

А. Ю.: І все ж таки, чому уряд і НБУ не змогли впоратися із завданням, яке самі собі поставили?

Я думаю, що якимось чином ми позитивно вплинули на те, щоб інфляція не була ще вищою. З іншого боку (думаю, ви з цим погодитеся), доходи людей росли з випередженням інфляції. Якщо ми скажемо, що заробітна плата по країні виросла в 2017 році на 35,7%, то мінус інфляція, і ми маємо близько 18-19% зростання реальних доходів.

Ми вийшли на середню заробітну плату в країні 7,4 тис. грн. Зараз — вже більше 8 тис. Ми вважаємо, що цього року вона буде 10 тис. грн.

М. Б.: Наступного року в країні вибори — президентські і парламентські. Які у вас політичні амбіції? Президентство?

Я не кар'єрист, мене не цікавить посада. Я сприймаю будь-яку посаду як інструмент. Я був головою парламенту, і мене критикували за те, наскільки наполегливо я проводив закони. Так, це вірно. Але насправді ці закони дозволили створити антикорупційну структуру, створити нове антикорупційне законодавство, провести децентралізацію в країні, якісь інші речі. Тому я вважаю, що важливо не стільки те, на якій ти позиції, а й те, що ти робиш на цій позиції.

А. Ю.: Вам не хотілося б мати більше можливостей та інструментів?

Я вважаю, що багато речей у нас дуже зарегульовані. У мене іноді таке враження, що це хтось спеціально робив, щоб Україну скувати по руках і ногах, послабити, корумпувати, щоб вона не відбулася як держава. В даному випадку я вважаю, що все, що мені потрібно, це, може бути, десяток-півтора законів, які змінять ситуацію, розв'яжуть руки.

А. Ю.: Багатьом українцям цікаво: ви будете далі дозволяти ввезення автомашин на єврономерах?

Я вважаю, що всі повинні бути в рівних умовах. І думаю, що всі повинні розмитнювати автомобілі за правилами, які є для всіх однаковими.

А. Ю.: Для цього потрібно ставки для всіх підвищити або знизити?

Думаю, що можна переглянути для всіх, можливо, щось оптимізувати. Але всім дати можливість бути на рівних умовах. Я знаю, що багато добропорядних людей їздять цим транспортом [з єврореєстрацією]. Але на ньому також сьогодні скоюють злочини, наїзди, вбивства. І знайти винуватців неможливо. Такі машини потрібно реєструвати, правильно адмініструвати.

А. Ю.: Коли поліція почне їх зупиняти?

Ми подали закон, який є базовим для посилення відповідальності за грубе порушення правил дорожнього руху. І там написано про реєстрацію таких автомобілів, щоб ми чітко розуміли, хто на них їздить. Я впевнений, що це буде хороший крок для легалізації тих, хто керує цим транспортом.

М. Б.: Найбільший скандал, пов'язаний з вашим ім'ям, — це ваш перекладач, якого спецслужби недавно затримали за шпигунство на користь РФ. Чому він опинився поруч з вами?

Це людина, яка досить давно працювала у владі. Він працював в МЗС, був перекладачем Віктора Андрійовича Ющенка, працював в парламенті. Але він не мав доступу до держтаємниці. Коли стало відомо про витік інформації, ми його знайшли...

М. Б.: Що він передав в РФ?

Будь-який витік інформації неприємний, але сказати, що це було щось дуже важливе, не можна.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.