Світ

Рецепт її молодості

Латвія ще не може похвалитися економічною зрілістю, але вже здатна здивувати темпами зростання, свіжістю ідей, розквітом свобод і набуттям незалежності від Росії

Латвія ще не може похвалитися економічною зрілістю, але вже здатна здивувати темпами зростання, свіжістю ідей, розквітом свобод і набуттям незалежності від Росії

 

Олександр Пасховер

 

 

Л атвія дає майстер-клас всім своїм сусідам. Зростання її економіки в 2017-му досягло позначки в 4,5%. У році, що наступив мінекономіки Латвії також прогнозує зростання — 4,2%. Це досить великі величини, про які Україна мріє кілька років, але вище стелі в 2% їй піднятися не вдається.

Латвійська економіка розганяється в основному за рахунок поліпшення зовнішньої кон'юнктури, інтенсивного освоєння фондів Євросоюзу, зростання зарплат, що позначається на зростанні споживання.

Як результат — зростання інвестицій, експортних потоків, промислового виробництва. У зв'язку з цими показниками було б дуже великим гріхом прогавити можливість поставити кілька банальних питань Андрісу Страздсу, раднику Нацбанку Латвії, члену Європейської ради закордонних справ, викладачеві Ризької вищої школи економіки. І натомість отримати небанальні відповіді.

— Що є основою ВВП Латвії і які галузі вважаються головними експортерами? Це склалося історично або ж було докладено певних зусиль (преференції, держпідтримка)?

— Латвія — невелика країна, річний обсяг її економіки — €25 млрд, і це дуже відкрита економіка. Експорт товарів і послуг номінально становить 60% ВВП. Звичайно, в експорті теж є частка імпорту — наприклад, сировина, матеріали та енергоресурси, які ми самі в Латвії не видобуваємо і не виробляємо. Одна третина економіки або навіть трохи більше працює на зовнішній ринок, головним чином на інші країни ЄС. Майже п'ята частина всього експорту товарів — це деревообробна промисловість. Як-не-як в Латвії більше половини території покрито лісами.

— З кого брала приклад Латвія в побудові своєї економічної моделі?

— Латвія переважно йшла рекомендаціям так званого Вашингтонського консенсусу, який передбачає приватизацію, дерегулювання економіки і фінансових ринків, залучення прямих іноземних інвестицій, лібералізацію зовнішньої торгівлі та інше. Звісно, величезну роль зіграла перспектива членства в Європейському союзі — прийняття законодавчої бази ЄС, договори про вільну торгівлю, а потім вже саме членство — доступ до ринку, вільний рух капіталу. Я пам'ятаю, як в 1990-х, коли я ще був студентом, одна бізнесвумен з текстильної галузі, яка вже тоді продавала свої товари до СНД і ЄС, мені говорила: на Сході я заробляю більше, але на Заході я навчилася якості та світовим стандартам. Їй, до речі, останнє допомогло пережити дефолт у Росії в 1998-му. В 2016 році вага Росії у експорті товарів з Латвії становила всього 8%. Уже давно не 1990-ті, коли четверта частина експорту йшла в Росію.

— ВВП Латвії в 2006-2007 роках зростав зі швидкістю 10-12%, а в кризу 2009-го впав на 18%. Чому Латвія виявилася такою чутливою до кризи і як вона впоралася з цим?

— У фільмі Післязавтра є момент, де одному вченому ставлять питання: як пояснити природну катастрофу і коли вона закінчиться? Він відповідає, що в природі шторми утворюються як наслідок нерівноваги, дисбалансу. Шторм — це шлях, за допомогою якого в природі відновлюється рівновага. Ця аналогія доречна і в економіці.

Справа в тому, що рекордний розвиток Латвії в 2005-2007 роках — відразу після вступу в ЄС — в значній мірі був викликаний припливом дешевих грошей і бумом кредитування. Це спричинило за собою бум будівництва, зростання цін на нерухомість, величезне зростання імпорту і дефіцит торгового балансу. Податкові доходи держави рік за роком перевищували прогнози, додаткові кошти відразу ж витрачалися на нові закупівлі та підвищення зарплат. Обмеження кредитування були запроваджені пізно, до кінця циклу — в 2007 році. Пояснити це просто — в кінці 2006-го відбулися вибори до парламенту. А також не секрет, що деякі політики самі непогано заробляли на ринку нерухомості.

фоторастяжка

ТРАМВАЙ БАЖАНЬ: Андріс Страздс з 2008 по 2011 рік працював в Комісії стратегічного розвитку при президенті Латвії. Тепер йому приємно побачити плоди своєї праці

Одночасно значно зросла зовнішня заборгованість, утворився величезний дисбаланс між реальною вартістю активів і обсягом заборгованості/кредитів, а також витрати держави значно перевищували нормальний рівень податкових надходжень. Після замерзання міжнародного ринку капіталу в 2008 році почався "шторм". Гроші не тільки перестали надходити — частина з них злякалася і захотіла назад додому. Латвії довелося звертатися за допомогою до МВФ, щоб уникнути неплатоспроможності держави.

Формула виходу з кризи була простою і жорсткою: реформи в державному секторі, скорочення кількості різної агентури, відновлення балансу в бюджеті. В основному це зробили так, щоб якомога менше нашкодити бізнесу, хоча було й істотне підвищення ПДВ. Але його платять як місцеві, так і імпортери. Зробили все швидко — протягом двох років. І економіка знову повернулася до зростання. У 2011 році її обсяг зріс на 6%.

— Взято з латвійської преси: "Мінімум 40% латвійських компаній страждають від нестачі працівників". Що більшою мірою впливає на такий результат — економічне зростання або масова міграція населення?

— Частина цієї проблеми — просто конвульсії старої моделі розвитку, яка частково спиралася на низькі зарплати і надалі вже нежиттєздатна. Економіка повинна продовжувати поступово перемикатися на модель розвитку, яка спирається на високу продуктивність, на інновації. Одна з можливостей — автоматизація процесів, діджіталізація. Ми бачимо, що це вже відбувається. Каси самообслуговування в магазинах — один з найбільш явних прикладів, як і автоматизовані системи в call-центрах, хоча в цих випадках можна сказати, що "дешевою робочою силою" тепер є клієнт. Але більшу частину ми не бачимо. Це автоматизовані процеси виробництва на підприємствах, використання роботів, дронів. Це означає, що потрібно менше людей, але з вищою кваліфікацією. Звісно, значну роль відіграє навчання.

Тут також існує прямий зв'язок з еміграцією. Люди їдуть в основному через те, що в багатьох країнах ЄС можуть заробити набагато більше. Але це тому, що в цих країнах економіка більш продуктивна, там середня продуктивність набагато вища і, відповідно, вищий рівень доходів. Єдина можливість повернути більшість цих людей — продовжувати піднімати продуктивність, що дозволить платити вищі зарплати. І нехай пробачать мене політики, але тут ніякі стратегії рееміграції не допоможуть. Якщо рівень доходів, зарплати продовжуватиме зростання, люди повернуться без будь-яких стратегій. Якщо ні — продовжать їхати. А якщо ми допустимо масивну імміграцію людей, які готові працювати за нашу мінімалку (з 1 січня 2018-го — €430), мотивація частини бізнесу думати про підвищення продуктивності ослабне. Звичайно, є випадки, коли не вистачає висококваліфікованих кадрів — наприклад, в IТ-галузі. Їх не можна підготувати за рік, в таких випадках я однозначно за залучення іммігрантів. Але імміграція в Латвії — дуже чутливе питання і в політичному сенсі.

— Загроза виходу Британії з ЄС побічно б'є по молодим членам Євросоюзу. Бюджет ЄС втрачає 15% загальних внесків. А це означає, що скорочуються асигнування в Фонд програми згуртування. Багато в чому завдяки цим фондам ВВП Латвії в період з 2007-го по 2013 рік щороку зростав більш ніж на 2%. Як Латвія готується до потенційної фінансової втрати?

— Частка європейських фондів в щорічному обсязі економіки - дійсно в межах 2%, так що залежність від них теж не варто перебільшувати. Але порівняно низький рівень інвестицій може стати проблемою вже в найближчому майбутньому, це так. Тому податкова реформа, прийнята в цьому році, передбачає, що з наступного року реінвестований прибуток підприємств не буде обкладатися прибутковим податком підприємств (Corporate Income Tax).

Звичайно, питання більш широке, і його не можна вирішити одним заходом. Для подальшого розвитку економіки одного Вашингтонського консенсусу вже буде недостатньо. Іноземні прямі інвестиції однозначно допомогли Латвії досягти середнього рівня доходів. Але в дорозі від середнього до високого рівня доходів дуже важливі місцеві прямі інвестиції. Справа в тому, що іноземні інвестори часто не розміщують у вас самі високопродуктивні процеси, які забезпечують високі доходи. Їх вони залишають у себе. Але для буму місцевих прямих інвестицій в свою чергу потрібне зростання місцевих накопичень (savings). А для зростання накопичень потрібен не тільки більш високий рівень доходів, а й зміна економічної поведінки, зміна мислення людей - від споживача до господаря. Я сподіваюся, що "шторм", який ми пережили в 2009-му, навчив нас, що не можна жити тільки одним днем.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.