Світ

Будівельники капіталізму

Іноземні інвестиції на ринок житлової нерухомості врятували Латвію від розорення. Тепер ці ж інвестори загрожують її погубити

Оригінальне рішення щодо залучення іноземних інвестицій на ринок житлової нерухомості врятувало Латвію від розорення. Тепер ці ж інвестори загрожують її погубити. Щоб цього не сталося, Рига посилює імміграційне законодавство

 

Катерина Іванова

 

 

Д ев'ять років тому латвійська економіка пішла в круте піке. ВВП за рік стиснувся на 18%. Це найгірший показник в світі. І тоді уряд знайшов один з можливих виходів. Іноземцям, які проживають за межами Європейського союзу, запропонували отримати тимчасову посвідку на проживання в Латвії в обмін на інвестиції в місцеву економіку.

Варіантів було кілька: вклад у банку, розвиток бізнесу, покупка нерухомості. Найцікавішим більшості здався останній варіант. На першому етапі досить було мати €75 тис., щоб придбати житло в глибинці. Закордонному інвестору влада надавала дозвіл на проживання (ВНЖ).

Для тих, хто хотів обзавестися житлом в Ризі і околицях, потрібно було мати від €143 тис. Незабаром поріг входу став стрімко зростати. Але пропозиція була з розряду тих, від яких неможливо відмовитися. За сім років дії програми (з 2010 по 2017 рік) в Латвії Управління у справах громадянства і міграції видало понад 17 тис. ВНЖ.

Алдис Рієкстіньш, член правління найбільшого латвійського агентства нерухомості LATIO, наводить для НВ статистику угод свого агентства. На початку програми кожна друга угода на ринку столичної нерухомості була з нерезидентами. Тепер — кожна п'ята. У такого падіння є економічні, а головне — геополітичні причини.

Гроші пахнуть

Щ е у 2010 році європейські аналітики зараховували Латвію до пулу найбільш постраждалих від фінансової кризи країн. У 2012-му вона продемонструвала найвищий квартальний і річний економічний ріст серед країн ЄС. У тому числі і завдяки інвесторським ВНЖ. Сумарно за цей період вони збагатили національну економіку на €1,4 млрд. Левова частка вкладень — € 1,2 млрд — припала на нерухомість.

90% всіх людей, які приїхали до Латвії в рамках інвестиційної програми, — російськомовні жителі країн колишнього СРСР, насамперед Росії. З покупкою нерухомості вони отримували можливість вбити відразу трьох зайців: отримати ВНЖ в ЄС, купити будиночок біля моря, який з дачі в разі політичного або економічного форс-мажору в рідній країні перетворюється на запасний аеродром.

Пік програми припав на 2014 рік — заявки подали понад 6 тис. осіб. І тоді Сейм захвилювався і вніс ряд змін в імміграційний закон. Вони торкнулися нових претендентів на "інвесторські посвідки на проживання". Було встановлено поріг входу, що дає право на ВНЖ, — €250 тис.

У 2016 році депутати завдали ще одного удару по мисливцям за ВНЖ. Було прийнято постанову, згідно з якою ті, хто вже придбав житло в обмін на статус, повинні будуть сплатити по €5 тис. за продовження ВНЖ. Прийняті поправки, за підрахунками міністерства економіки, повинні були принести Латвії трохи більше €5 млн.

Обурені інвестори пішли в контратаку. Вони заснували спільноту Нові латиші, куди увійшли люди, які переїхали до Латвії з країн СНД. Після звернень до президента і депутатів влада почула голос "нових латишів" і запропонувала компроміс: від кабального внеску за продовження ВНЖ звільнялися всі, хто переїхав до Латвії за цією програмою до вересня 2014 року. А це — більшість інвесторів.

Але вже через рік уряд узяв свої слова назад і зобов'язав всіх без винятку інвесторів внести €5 тис. за продовження ВНЖ. Єдине послаблення — платити можна не всю суму відразу, а розбивши її на п'ять виплат.

Правда, в цьому безвихідному становищі гостям Латвії був запропонований і унікальний вихід. Тим, хто прожив в Латвії п'ять років, досить здати іспит з латиської мови, отримати постійний вид на проживання (ПМЖ), і тоді платити €5 тис. За продовження ВНЖ вже не потрібно. Вивчити мову нової батьківщини — для багатьох ця пропозиція виявилася вище сил і бажань. Звідси і антиурядова активність російськомовного населення.

У підсумку інтерес до програми з боку нових інвесторів різко знизився. Якщо в 2014-му посвідки на проживання в рамках програми становили 53% вперше виданих в тому році ВНЖ, то в 2015-му їх питома вага знизилася до 21%, в 2016-му — до 10%, а в першому півріччі нинішнього року — до 6%.

Відповідно, і розмір вкладень скоротився приблизно в десять разів: якщо в першому півріччі 2014-го їх сума склала майже €200 млн, то за той же період 2015-го — трохи більше €34 млн, а за перші шість місяців 2017-го — взагалі сльози: близько €19 млн.

Російський бунт

П осилення правил для інвесторів значною мірою були спровоковані російською агресією на півдні і сході України. Тобто ці зміни зовсім не випадково припали на 2014 рік. Латиші, дивлячись на те, як несамовито Росія "захищає" своїх на Донбасі і найжорстокішим чином анексувала Крим, стали побоюватися повторення українського сценарію у себе вдома.

"Під час радянської окупації Латвія вже пережила масову імміграцію в Росію, — говорить НВ Едвін Шноре, депутат Сейму Латвії від правлячої коаліціі.— Приїхало близько мільйона чоловік, залишилося — 700 тис. Це багато для країни з населенням 2 млн осіб. Згодом латиші стали лінгвістичною меншістю у своїй столиці", — пояснює Шноре.

Мер Риги Ніл Ушаков, представник опозиційної Партії народної згоди, на своїй сторінці в ФБ, навпаки, назвав політику правлячої коаліції "карнавалом ідіотів". За його словами, інвестори купували насамперед дорогу нерухомість, ту, яку не могли собі дозволити самі латиші. "Росіяни не купували 602-у серію в Іманті [спальний район Риги, розташований в західній частині міста]", — говорить Ушаков.

Він упевнений, що тепер багатих інвесторів у Латвії перехоплять інші країни, що пропонують подібні програми, наприклад, Угорщина або Фінляндія. Більш того, кошти, отримані від її реалізації, йшли на підтримку молодих сімей — їм держава надавала гарантії для першого внеску на купівлю першого житла. Міністр економіки Латвії Арвіль Ашераденс вже заявив, що в бюджеті не вистачає €6 млн на ці цілі.

Але Шноре це турбує куди менше, ніж те, що більшість російських приїхали до Латвії з Росії під час радянської окупації. "Опитування російських негромадян в Латгалі (східна частина Латвії) показали, що в разі війни з Росією більшість будуть битися на боці Росії проти Латвії", — говорить депутат.

За словами Шноре, приплив російських іммігрантів повністю змінив традиційний етнічний склад Латвії. У Ризі російськомовна група з 10% в 1940 році збільшилася до 70% в 1989 році. До кінця радянської окупації, в 1991 році, російськомовне поселенське співтовариство стало домінуючою групою в семи найбільших містах Латвії і становило приблизно третину всього населення Латвії. "Досі латиші є лінгвістичною меншістю у своїй столиці", — констатує депутат.

Шноре згадує, ще у 1991 році російський мер другого за величиною міста в Латвії Даугавпілс створив так звану Ініціативу Даугавпілса, яка закликала до автономії переважно російськомовних районів Латвії та Естонії. У цьому він бачить пряму паралель з Кримом і зі Східною Україною. "Я мрію, щоб програму закрили", — зізнається НВ Шноре.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.