Україна

За великим рахунком

У російській економіці — застій

У міру того як в РФ буде все менше хліба, Путін стане пропонувати росіянам все більше видовищ

 

Андерс Аслунд,
старший науковий співробітник
Atlantic Council

 

 

Як би дивно не звучало, але якщо в 2018 році й станеться щось непередбачуване, то точно не в російській економіці. Там — повна стабільність, майже застій.

Президент РФ Володимир Путін чітко визначив свої економічні пріоритети. Йому потрібна макроекономічна стабільність. Для цього необхідні стійкі золотовалютні резерви. На даний момент вони відновилися до $425 млрд і, ймовірно, залишаться на тому ж рівні.

Державний борг Росії становить 13% ВВП. Бюджетний дефіцит мінімальний — нижче 3% ВВП. З грудня 2014 року Росія перейшла до "плаваючого" обмінного курсу рубля, в значній мірі залежного від цін на нафту. РФ вдалося зберегти профіцит нинішнього бюджету, навіть не зважаючи на падіння цін на вуглеводні і фінансові санкції Заходу, введені після російського військового вторгнення в Україну.

Але не все так райдужно. Перш за все постраждали громадяни Росії. За два роки, з 2015-го по 2016-й, реальні доходи росіян впали на 15%. Інвестиції в економіку зменшилися на 9%. Так, в загальному обсязі ВВП знизився всього на 3%, але прогноз на найближче майбутнє — це мінімальне зростання російської економіки, на 1,5-2%. Це пов'язано з невеликим припливом інвестицій, головним чином через непривабливий інвестиційний клімат в Росії.

Єдина надія на зміни — якщо уряд РФ очолить Олексій Кудрін

18 березня 2018 року в Росії відбудуться президентські вибори. Право перемогти на них має тільки Путін, і він, звичайно, це зробить. Що стосується прем'єр-міністра Дмитра Медведєва, його вже дискредитував активіст від опозиції Олексій Навальний, знявши фільм про корупційні схеми російського прем'єра. Це відео подивилися 25 млн осіб. Медведєва можна замінити кимось іншим, але це не принесе ніяких якісних змін в економічну політику Росії.

Єдина надія на зміни — якщо уряд РФ очолить колишній міністр фінансів Олексій Кудрін (2000-2011), який ще здатний оживити якісь ринкові реформи, але поки цей сценарій малоймовірний. Путін контролює трьох китів російської держави: службу безпеки, державні корпорації та своїх поплічників. І цей "трикутник влади" не слабшає, навпаки  лише міцнішає.

Державні корпорації, на чолі яких стоять близькі друзі Путіна, підпорядкували російську економіку своїм інтересам і в банківській, і в енергетичній, і в транспортній, і у військовій промисловості. Державне фінансування дозволяє їм скуповувати прибуткові приватні компанії за хорошими цінами. Це веде до зниження вартості російських активів і відлякує приватних інвесторів. У той же час продуктивність великих держкомпаній, що погано функціонують, погіршується.

У травні 2016 року Путін звернувся до трьох груп експертів з проханням розробити альтернативні програми економічного розвитку. Олексій Кудрін очолив ліберальну групу. Але в якості противаги йому виступив експертний майданчик Столипінський клуб, а також урядова група, що була домінуючим центром.

Ідея Путіна полягала в тому, що всі три групи повинні співпрацювати між собою. Тому Кудрін був змушений переглянути і пом'якшити свої вимоги до дотримання принципів демократії та незалежності судової системи. Зараз будь-які ринкові реформи в Росії навіть не обговорюються.

Виникає очевидне запитання: навіщо росіянам голосувати за Путіна, якого більше не хвилює ні економічне зростання, ні підвищення рівня життя пересічних громадян? Російському президенту потрібно терміново щось придумати, і йому подобається дивувати своїх громадян. В останні роки його головними "подарунками" народу стали війни — в українському Криму, на сході України і в Сирії. Головна мета таких "сюрпризів" у тому, щоб мобілізувати народну підтримку, а також зміцнити міжнародне становище Росії. Тобто у міру того, як стає все менше хліба, Путін пропонує людям все більше видовищ.

Великою проблемою для Росії є окупація Східної України. Москві не потрібен Донбас. Ця територія втрачена з точки зору промисловості, це чорна діра, половина населення втекла з цього пекла. Донбас дорого обходиться Кремлю як в плані фінансування, так і в контексті міжнародної ізоляції і західних санкцій. Якби Кремль міг придумати, як вивести свої війська з України, дозволивши Києву відновити контроль над Донбасом, Заходу довелося б скасувати свої секторальні санкції.

Через взаємні обмеження російсько-українська торгівля (на три чверті) заморожена. Лише після повернення Донбасу країни, можливо, повернуться до нормальних взаємин. До цього моменту Україна залишиться повністю незалежною від російської економіки, за винятком транзиту газу через свою територію.

2018 КОРОТКО

Україна отримає $350 млн військової допомоги США

Всі матеріали номеру

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.