Країна. Медична реформа

Велика клізма

Нова система охорони здоров'я зробить частину послуг дійсно безкоштовними
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.
Щеплення від популізму

Страхітливі картини, які малюють противники реформи, в Міністерстві охорони здоров'я відкидають. "У переліку платних будуть перш за все послуги, некритичні для життя,  каже Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я. Планова стоматологія для дорослих, окремі види хірургії, наприклад косметологічна".

Точні прайси, за його словами, стануть відомі в кінці 2019-го, а сама платна медицина запрацює лише в 2020-му. Причому щороку платний пакет заново затверджуватиме уряд, а потім парламент  виходячи з розрахунків держбюджету. І якщо депутати на догоду популізму захочуть розширити коло безкоштовних опцій, розрахованих Кабміном, їм доведеться автоматично збільшити витрати на медицину в бюджеті. "Тобто нинішня ситуація, коли держава обіцяє безкоштовну медицину, але перекладає виконання обіцянок на плечі медиків, в 2020 році буде неможлива",  пояснює Ябчанка з РПР. Тому, на його думку, нинішня медреформа  це ще й чудова щеплення парламентаріям від популізму.

Масових закриттів лікарень або скорочень серед лікарів, запевняють експерти, теж не відбудеться. Незатребувані установи, як і персонал, перепрофілюються. А якщо комусь і доведеться піти з професії, то не через рознарядки зверху, а просто тому, що пацієнти вважають за краще звертатися до інших, більш кваліфікованих фахівців.

Саме для звичайних медиків реформа повинна стати благом. Раніше, незважаючи на кваліфікацію і таланти, доктор заробляв офіційно лише певну ставку, яка часто залежала від особистого відношення головлікаря його установи. А після реформи дохід подібного фахівця визначить число пацієнтів, що записалися до нього на прийом. У затребуваного доктора, за підрахунками МОЗ, заробіток зросте в 3-7 разів, до 15-30 тис. грн.

Більш того, лікар зможе працювати не тільки в певній поліклініці чи лікарні. Закон дозволяє їм вести приватну практику як фізособам-підприємцям або навіть об'єднуватися в групові практики. "Більше не доведеться залежати від головлікаря, який призначає ставки, розподіляє гроші, якому платять хабарі за місце в клініці або за право вести операції,  каже Устінова. Лікарні стануть підприємствами, вони самі будуть боротися за хороших лікарів, підвищувати їм зарплати, а не наймати кума-свата-брата, тому що бюджет і так дадуть".

Правила чесного, відкритого ринку в результаті повинні позначитися і на якості послуг. Боротися за пацієнтів стануть і лікарні, і лікарі. "Перше, що помічали країни, які впроваджували таку систему,  тотальна зміна відношення медперсоналу до пацієнтів. Рівень тактовності, уваги, професійності тут же виростав,  підкреслює Шерембей. Тому що ви, пацієнт, в будь-який момент можете розірвати з лікарем контракт".

На несумлінного лікаря можна буде ще й поскаржитися в Національну службу здоров'я (НСЗ). Вона також запрацює з січня 2018-го. НСЗ укладатиме контракти про надання послуг з медичними закладами та здійснювати контроль якості лікування.

У МОЗ закликають українців не сподіватися, що з нового року все відразу ж налагодиться. Але все ж у відомстві налаштовані оптимістично: мовляв, все прийде з часом. "Головне, що ми змінили правила гри,  каже Ковтонюк. Тепер почне змінюватися і вся система".

фото_Супрун

ДОВЕЛА ДО РЕФОРМИ: Команда в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун і вона сама (на фото  праворуч), схоже, все ж перетворять пострадянські лікарні на нормальні медустанови

Дорога медицина

З платними послугами все дещо складніше. Щоб розрахувати їх вартість і попит на них, МОЗ бере "перехідний період" на два роки. Лише після того, як з'являться точні цифри, а сама медицина вийде з тіні, чиновники зрозуміють, що держскарбниці по кишені, а що  ні. "Система буде впроваджуватися поступово,  каже Шерембей. Якщо стане очевидно, що дефіцит коштів вкрай високий, то доведеться прискорити перехід до страхової медицини, яка допоможе пацієнтам покрити те, що держава покрити не в змозі".

У початковій редакції законопроекту Супрун проблему з дефіцитом коштів збиралася вирішити за рахунок частково платних медпослуг так званого другого і третього рівнів: скарбниця покривала б їх на 80-85%, а останнє платив би пацієнт, причому офіційно, через касу. Вийшло б гарне щеплення від докторської корупції, впевнена Олександра Устинова, член правління Центру протидії корупції (ЦПК). "Коли людина вже заплатила в касу 100-150 грн, вона не понесе "подяку" в конвертику лікарю",  пояснює вона. Але депутати, за її словами, "вдарилися в популізм і зарубали норму про співоплати". І в остаточній редакції закону не залишилося півтонів: є або повністю платні послуги, або повністю безкоштовні.

Тему платної медицини підняли на щит противники реформи. Ольга Богомолець, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я та один з найактивніших опонентів Супрун, за день до голосування пред'явила громадськості значні  з п'яти- і шестизначними сумами  "післяреформенні" прайси на медпослуги, нібито розраховані за погодженням з Міністерством охорони здоров'я. Деякі ціни в півтора-два рази перевищували ті, що є зараз в Борисові  одній з найдорожчих приватних клінік країни. Наприклад, в прайсах від Богомолець видалення каменів з жовчного міхура коштувало 38 тис. грн, а аналогічна послуга в Борисові  28 тис. грн.

Депутат налаштована войовничо і вважає, що в результаті реформи велика частина українців позбудеться доступу до високоспеціалізованої медицини. Наступним етапом стане знищення сільської медицини, закриття лікарень і масовий вихід лікарів з професії або навіть з України. "За останній рік з країни виїхало 66 тис. медиків. Тепер поїде ще більше,  впевнена Богомолець. Цей шлях пройшли багато країн Східної Європи, які починали проводити реформи, не подбавши про людський потенціал, і дуже скоро виявили, що лікувати громадян стало нікому".

фото_Комаровскій

ДАВНО ПОРА: Євген Комаровський, лікар-педіатр і автор книг про дитяче здоров'я, впевнений: реформа дасть шанс на гідне життя для хороших лікарів і якісну медицину для пацієнтів

Інфографіка

Умовно безкоштовна медицина відмучилася  з 1 січня 2018 року в країні почне діяти реформована система охорони здоров'я, яка зробить частину послуг дійсно безкоштовними, зупинить повальну лікарську корупцію і дозволить хорошим лікарям добре заробляти

Галина Корба

І сторичний день  таким словосполученням Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров'я, назвала 19 жовтня  дату прийняття парламентом медичної реформи.

За вікнами Ради в цей момент страйкували кілька тисяч активістів, але не з приводу новацій в охороні здоров'я: вони хотіли інших реформ від президента і його більшості.

Сама Супрун і її численні прихильники добре знайомі з тонкощами подібної вуличної політики: їм також колись доводилося мітингувати під вікнами Ради, майже рік ведучи запеклу боротьбу за своє дітище з парламентськими популістами і потужним лобі головлікарів і фармацевтичних компаній.

Тепер пристрасті позаду, а попереду  копітка робота по впровадженню новацій, що викликали серйозні суперечки новацій. Як обіцяє МОЗ, нова система охорони здоров'я в корені змінить принцип фінансування медицини в Україні: прибере корупційні ризики, підвищить якість послуг для пацієнтів, в рази збільшить зарплати лікарів і дозволить максимально ефективно витрачати гроші на охорону здоров'я. Тепер в країні будуть платні і безкоштовні медпослуги, а гроші підуть за пацієнтом. У підсумку, як прогнозує Супрун і Ко, українці отримають якісну і дійсно безкоштовну допомогу по життєво важливих напрямках, а також конкурентний ринок медицини в цілому.

Опоненти вже назвали новації "геноцидом", лякаючи співвітчизників надзвичайними цінами на лікування, масовим закриттям лікарень і безробіттям серед лікарів.

Але гірше в будь-якому випадку вже не буде, впевнений Євген Комаровський, лікар-педіатр, автор книг для батьків і популяризатор медичних знань. "Там [у новому законі] зберігаються ризики крадіжки, але там однозначно краще життя для гарного лікаря,  пояснює Комаровський. Там величезні можливості для медустанови з адекватним головним лікарем, там важкі часи для шарлатанських методик, непотрібних ліків і обстежень. Там реальний ринок медпослуг, реальні шанси на те, що хоч щось дістанеться пацієнтові безкоштовно".

Вийти з тіні

П ерші симптоми нової реформи українці виявлять вже з першого дня 2018 року. З цього моменту всім потенційним пацієнтам доведеться обрати собі сімейного лікаря — терапевта чи педіатра  і укласти з ним декларацію на надання медичних послуг. Після цього карта пацієнта з'явиться у всеукраїнській електронній системі e-Health, і держава почне виділяти гроші конкретно під нього і під послуги, які надаються саме цій людині.

Це  кардинальне нововведення. Досі медицину фінансували інакше: спираючись на інститут прописки і койко-місця в лікарнях. Держава, по суті, утримувала приміщення медустанов, навіть якщо туди ніхто не звертався. З огляду на те, що Україна — третя країна в Європі після Росії і Білорусі за кількістю лікарняних ліжок, в порожнечу йшли гігантські суми  приблизно 30-40% держвидатків на медустанови. І якщо, наприклад, порахувати по районним лікарням собівартість пологового відділення, де проводять 10 пологів на рік, але весь рік утимують повний штат персоналу, приміщення та обладнання, то вартість подібних пологів для держави вийде просто космічною, каже Олександр Ябчанка, експерт реанімаційного пакету реформ (РПР). "Буде дорожче, ніж народити в Польщі, разом з дорогою туди і назад",  упевнений він.

Втім, як запевняє представник РПР, прямо з 1 січня для лікарень нічого не зміниться: спочатку вони будуть отримувати гроші за тією ж схемою, що і минулого року. Але з кожним місяцем, у міру того, як реальні пацієнти будуть "виходити з тіні"  тобто реєструватися, перекоси у фінансуванні стануть вирівнюватися. "Якщо райцентр первинної допомоги формально повинен обслуговувати 10 тис. віртуальних людей, а на ділі туди ходить від сили 5 тис., то вже в перші місяці після реформи він позбудеться половини фінансування,  пояснює Ябчанка. Гроші підуть туди, куди пішли реальні люди".

Всім пацієнтам, які уклали декларацію, держава вже з 1 січня гарантує дійсно безкоштовний пакет послуг. Перш за все це торкнеться первинної або сімейної медицини, яка покриває 80% усіх звернень до медустанов, пояснює Дмитро Шерембей, голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ, та один з прихильників реформи. Крім того, держава повністю оплатить екстрену допомогу по швидкій, паліативну допомогу, лікування у вузькопрофільного лікаря у напрямку сімейного лікаря, а також пологи і реабілітацію.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.