Люди. Держчиновник

Обід з Максимом Нефьодовим

Наймолодший заступник міністра розповідає про опір тих, кому він заважає купувати Ferrari

Наймолодший заступник міністра розповідає про опір тих, кому боротьба з відкатами заважає купувати Ferrari, і жартує, що за нинішніх зарплат на держслужбу треба брати тільки дружин багатих чоловіків

 

Катерина Шаповал

 

31‑річний Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку, завдяки типовій хіпстерській зовнішності добре помітний на будь-якому урядовому засіданні та кабмінівської ложі парламенту. Вже дуже не чиновницьки виглядає цей модник з трендовою борідкою і в дорогому сірому костюмі в клітинку.

Ми зустрічаємося з ним у ресторані української кухні «Хуторець на Дніпрі», і я не втрачаю нагоди зазначити, що очікувала від Нефьодова запрошення до модної зараз бургерної, але аж ніяк не до консервативного закладу з традиційною їжею. "Зате тут найсмачніший у місті борщ",— посміхається він, додаючи, що "Хуторець на Дніпрі" — найближчий до Кабміну пристойний ресторан.

"Звісно, поруч з нами є заклади, але вони "рєшатєльскіє" [тобто такі, де дають хабарі чиновникам, щоб вирішити якісь потрібні питання], чесно кажучи, туди навіть страшно ходити,— сміється Нефьодов.— Там такі неоднозначні люди бувають, можуть побачити і подумати щось погане".

Про свою репутацію Нефьодов турбується недарма. Він — обличчя і куратор проекту електронних публічних закупівель Prozorro, який повинен усунути корупцію на державних тендерах. З лютого минулого року через Prozorro проводять держзакупівлі, ціна лота на яких не перевищує 1,5 млн грн. За ці 11 місяців до системи підключились майже 2,5 тис. шкіл, ЖЕКів, міськвиконкомів, міністерств і відомств. Уже проведено майже 40 тис. тендерів, а держава при цьому заощадила понад півмільярда гривень. У підсумку Prozorro — один з небагатьох видимих суспільству реформаторських результатів уряду. З квітня за цією системою мають проходити абсолютно всі державні тендери.

Ми замовляємо той самий розрекламований заступником міністра борщ і вареники з вишнями.

Щойно офіціант йде, я зауважую, що Нефьодов завжди зі смаком і дорого одягнений. Це нелегко на кабмінівську зарплатню в 4.300 грн. Заступник міністра пояснює, що у нього залишилися "жирові запаси" від попередньої успішної кар'єри.

До міністерства він, як і багато інших чиновників нової хвилі, прийшов з інвестиційного бізнесу. Спочатку працював у найбільшій в країні інвесткомпанії Dragon Capital, останні кілька років — керівним партнером фонду Icon Private Equity, що в докризові часи мав обсяг понад $1 млрд.

“Але все це [реформи в Кабміні] роблю не тільки я, але і величезна кількість інших людей,— каже Нефьодов.— Найстрашніша ситуація, коли до мене приходять і кажуть: так, Максе, ми робимо важливу роботу, так, ми змінюємо країну, але у мене дитина, і їй бракує на памперси".

Тут приносять комплімент від шеф-кухаря — скибочки чорного хліба з оселедцем. Після слів про маленьку зарплатню це виглядає символічно. Доторкнутися до частування не наважуюся ні я, ні заступник міністра: забагато цибулі. У Нефьодова за годину нарада в Кабміні, у мене — ще одна зустріч.

Нефьодов продовжує зарплатну тему. Хороші фахівці на держслужбу йти не хочуть, тільки в Мінекономіки зараз не закрито понад 100 вакансій, каже він. І миттю переказує жарт, який ходить в міністерстві: “Головний ресурс для роботи на держслужбі — це дружини багатих чоловіків. Вони можуть собі дозволити працювати безкоштовно".


НЕТИПИЧНЫЙ ЧИНОВНИК: Максим Нефьодов всегда оказывается в центре внимания, когда появляется в правительственной ложе парламента

НЕТИПОВИЙ ЧИНОВНИК: Максим Нефьодов завжди опиняється в центрі уваги, коли з'являється в урядовій ложі парламенту


Команда, яка дійсно працюватиме,— одна з найголовніших проблем сьогоднішніх реформаторів, вважає експерт. "Можна працювати на патріотизмі, але якщо людині банально бракує грошей на проїзд та їжу, про який патріотизм може бути мова?"— знизує плечима він.

Цікавлюся, скільки ж він сам готовий працювати на таких умовах. Каже: півтора-два роки, щоб запустити систему. А потім повернеться в інвестиційний бізнес.

Згадую про нещодавню добровільну відставку міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, який однією з причин свого звільнення назвав складнощі в спілкуванні з українськими політиками.

— Звісно, робота з політиками — це величезний новий світ,— посміхається він.— Але я сприймаю це як завдання, яке потрібно розв'язати.

Складнощі в комунікації з політиками трапляються не тільки тому, що вони злі або корисливі люди, але і багато в чому через брак довіри у суспільстві, вважає він. “Страшно повертатися спиною,— каже Нефьодов.— Усі вважають одне одного "зрадниками" і корупціонерами".

Одразу згадує, як вперше на посаді заступника міністра прийшов у парламент. “Мені казали: ви всі брехуни, знаємо ми вас. А я їм: "Почекайте, я тільки кілька тижнів тут працюю!" — емоційно розповідає він.— А мені відповідають: може, особисто ви і хороша людина, але я депутат вже п'яти скликань і знаю, що ви в Кабміні вічно нас дурите. Важка атмосфера".

Усе це сповільнює роботу, скаржиться чиновник, бо всі один одного прагнуть контролювати, ворожо сприймають будь-яку ініціативу. Вихід один — виконувати свої обіцянки й бути чесним.

Приносять борщ, і він дійсно виявляється таким, як описував Нефьодов: густий, наваристий і найкращий у місті. Саме під борщ я цікавлюся у заступника міністра, чому реформи в країні йдуть так повільно.

На його думку, причини дві. Перша — немає єдиної думки, яку державу ми будуємо: патерналістську або з ліберальною економікою. Друга — опір тих, хто хоче, аби все залишалося по‑старому.

— Коли ми говоримо, що повністю прозорі держзакупівлі заощадять 50 млрд грн, це звучить якось абстрактно. Але на ці гроші хтось вчить дітей у Лондоні, будує будинки в Кончі-Заспі, купує Ferrari,— каже Нефьодов.— А ми їм: друже, нова влада прийшла, тепер у тебе не буде Ferrari. Зрозуміло, що він незадоволений, заявляє, що треба спочатку створити робочу групу. Півроку почекати, чи рік, чи три.

— Але є досвід Польщі, наприклад, де реформи Бальцеровича пройшли швидко і чітко.

— Скопіювати не можна. У нас інститути набагато гірші, ніж були в Польщі. Кожен поляк — дрібний крамар.

У нас все не так. На багатих людей дивляться з підозрою: ну, як так, така молода, а вже на Mercedes. Я не хочу сказати, що поляки хороші, а ми погані. Це результат еволюції — голодомору, видавлювання активної частини населення.

Тому ті рішення, які приймала Польща наприкінці 80‑х за активної підтримки Євросоюзу, і ті, що є у нас, порівнювати не можна.

Насамкінець запитую про активність у Фейсбуці. Тут заступник міністра справжній лідер думок, у нього — 18.000 читачів.

Максим Нефьодов — до речі, на своїй сторінці він називає себе Максом — каже, що соцмережа йому потрібна не для розваги. "Я хочу дати зрозуміти людям, що ми не в якихось там вежах зі слонової кістки сидимо і що будь-яка людина може написати заступнику міністра про проблему",— говорить він. І одразу запевняє, що на всі питання у справі відповідає особисто.

"Це потужний антикорупційний важіль",— підкреслює Нефьодов.

5 запитань Максиму Нефьодову:
5 запитань Максиму Нефьодову:

_________________________________________________________

 
— Ваше найбільше досягнення?
— Вважаю, що воно ще попереду.

— Ваш найбільший провал?
— У мене не було гучних невдач. Кожен провал я сприймаю як плату за досвід. Наприклад, розбив машину — і відразу дізнався, як страховка працює або де розташований карбюратор.

— На чому ви пересуваєтеся містом?
— Infiniti EX 2008 року випуску.

— Яка з останніх прочитаних книг справила на вас найбільше враження?
— Брайан Грін Елегантний Всесвіт. Суперструни, приховані розмірності та пошуки остаточної теорії. Я люблю вивчати ядерну фізику і теорію еволюції. Це тренує мозок і дозволяє подивитися по‑іншому на те, що ти робиш. Двотомник Олександра Маркова про еволюцію я змусив би прочитати кожного. Дуже розкриває погляд на життя.

— Кому б ви не подали руки?
— Мене завжди вражали люди, які, маючи мільйонні та мільярдні статки, перебувають на першому рівні споживання в піраміді Маслоу. Які крадуть черговий мільйон на держзакупівлю, щоб купити собі четвертий Ferrari. Ось таким людям я не подам руки.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.