Точка зору. Дніпро на Дніпрі

Місця звати треба

Нечасто трапляється так, щоб народна назва міста ставала офіційною

Домашні імена є у багатьох міст світу. Але нечасто трапляється так, щоб народна назва ставала офіційною. Випадок Дніпропетровська — виняток із правил

 

Ксенія Туркова,
радіоведуча, журналіст, філолог

 

Усе життя називати рідне місто Дніпром, а коли йому, нарешті, намагаються привласнити ім'я, моторошно обурюватися і кричати: "Це ж нелогічно, коли місто і річка називаються однаково!"

Приблизно так коментували користувачі соцмереж, мабуть, головне в усій історії з декомунізацією перейменування. 19 травня 2016 року парламент схвалив постанову, згідно з якою Дніпропетровськ став Дніпром. І незважаючи на те, що в побуті давно й міцно закріпилося скорочене Дніпро, багатьом це зведення "домашнього" імені в офіційний статус не сподобалося. "Я живу в Дніпропетровську, а не в Дніпрі!", "Це нешанобливо звучить!", "Давайте тоді й Дніпродзержинськ в Дніпродим перейменуємо!" — обурювалися в ефірі інформаційного радіо розгнівані слухачі.

Чому ж у частини суспільства, і досить значної, це викликало якщо не обурення, то відторгнення, неприйняття, відчуття якогось мовного дискомфорту?

Мені здається, що головних причин тут дві: обидві лежать не в політичній площині та не пов'язані з тим, що homo sovetiсus відкидає ідею декомунізації. Причини чисто мовні.

По-перше, така реакція на закріплювані в законах або словниках зміни властива будь-якому носієві мови. Люди можуть десятиліттями використовувати неправильний варіант, наприклад, говорити "звОнит". Але спробуйте оголосити, що цей варіант узаконили у словниках, і самі "звОнящие" закличуть підняти лінгвістів на вила.

По-друге (і ця причина мені здається найважливішою), дніпропетровців/дніпрян, власне, позбавили народної назви міста. Якщо раніше у нього було два імені — офіційне і для домашнього користування, то тепер залишилося одне. Як бути? Як недбало повідомити друзям, куди хочеш скочити на вихідні? І не назвеш місто якось просто, товариськи, як старого приятеля, ім'я Дніпро відтепер в іншому статусі.

Ось ця причина, на мій погляд, найважливіша, хоча багатьма не усвідомлюється, оскільки зачіпає особисті, інтимні стосунки з міським простором і нашим у ньому існуванням.

Домашні імена є у багатьох міст — і в Україні, і в інших країнах пострадянського простору, і взагалі в усьому світі. Я вже згадувала Дніпродим — неофіційну назву Дніпродзержинська, який перетворився днями на Кам'янське. Найяскравіший російський приклад, звісно,— Пітер. Барселону туристи називають Барсою, а місцеві жителі — Барною. Домашнє ім'я Філадельфії у США — Філлі, там навіть міський сайт саме з таким ім'ям, а в меню ресторанів є philly steak. Усім відомі скорочення DC і LA — так називають Вашингтон і Лос-Анджелес. У Франції "двоповерхову назва" передмістя Парижа Boulogne-Bilancourt місцеві, недовго думаючи, скоротили до Boulbi (Бульби). А от англійці звикли скорочено називати графства: Berks замість Berkshire, Herts замість Hertfordhshire стали практично офіційними, їх пишуть на пошті, використовують у даних статистики і, звісно, в повсякденному мовленні.

Барселону туристи називають Барсою, а місцеві жителі — Барною

Приклади, гадаю, є в кожній країні. Але дуже рідко трапляється навпаки, коли народне ім'я перетворюється на офіційне. Випадок Дніпропетровська — виняток із правил.

А ще в скороченому варіанті завжди чується щось напівжаргонне. Здається, що "не личить" писати таку назву міста в офіційних документах: вона ніби як несерйозна, нелітературна. Ми ж звикли, щоб у документах все було "як годиться".

Але, може, зараз саме й час послабити комір сорочки, застебнутої на всі ґудзики, розслабитися і пустити до офіційної сфери більше життя?

Редактор Нового времени Катерина Шаповал написала на своїй сторінці у Фейсбуці, що з нетерпінням чекає і перейменування області: “Невже цей жах позаду? Я, народжена в Дніпродзержинську Дніпропетровської області, заздрила людям, чиї рідні міста Львів чи Київ. Оскільки в анкетах у графі "ким виданий паспорт" львів'янам і киянам не потрібно було писати аномально довго, як мені: "Дніпровським РВ ГУ УМВС р. Дніпродзержинська Дніпропетровської області".

Це зовсім не дрібниця, а серйозна причина радіти новим назвам. Адже якщо розібратися, Дніпро відповідає не тільки самому закону про декомунізацію. Це ім'я відповідає всім основним вимогам найменувань: легко вимовляється, прив'язане до географії — місто стоїть на річці Дніпро, і, нарешті, не пов'язане ні з чиїм ім'ям, очищене від можливих політичних спекуляцій.

Звісно, у розмовах про зручність і комфорт відразу заперечують: зараз всі документи міняти, яка вже турбота про людей! Але тут все залежить від того, як це буде організовано. Можна, звісно, "постаратися", і це перетвориться для городян на жахливий головний біль. А можна зробити все інакше.

І тоді жителям з цією назвою точно буде добре.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.