Країна. Визволення Савченко

Крилата історія

Надія Савченко повернулася додому  після двох років у російському полоні

Коротка біографія Надії Савченко: вона хотіла літати, зуміла стати штурманом і навіть з російського полону повернулася на літаку

 

Галина Корба

 

 

35‑річна Надія Савченко з юності прагнула стати військовим льотчиком. Вона чотири рази намагалася вступити в Харківський університет повітряних сил, але безрезультатно.

Стати курсантом Савченко змогла лише після військової служби на контракті: спочатку — в Україні, а згодом — в українському миротворчому контингенті в Іраку.

Її двічі відраховували з університету з формулюванням "непридатна для вильотів", але вона поверталася до навчання. У 2009‑му все-таки закінчила вуз за спеціальністю штурман. І пішла на військову службу як штурман-оператор вертольота Мі-24.

Після початку військових дій на сході Савченко вирушила в зону АТО як доброволець батальйону Айдар. У червні 2014-го бойовики взяли її в полон. Льотчицю силою вивезли з країни. У результаті вона опинилася в СІЗО Воронежа.

Влада РФ звинуватила українку у вбивстві російських журналістів Ігоря Корнелюка і Антона Волошина (обидва загинули під обстрілом на сході України), а також у незаконному перетині українсько-російського кордону.

Савченко два роки перебувала під вартою, кілька разів оголошувала голодування, зокрема сухе. За цей час вона ще й стала політиком: у 2014 році Юлія Тимошенко включила її під першим номером у список своєї політсили, що зрештою вилилося в заочний депутатський мандат для льотчиці. Її також включили в українську делегацію ПАРЄ.

Представники провідних світових держав засудили кримінальне переслідування Савченко і закликали Кремль повернути бранку на батьківщину.

22 березня 2016 року російський суд засудив українку до 22 років позбавлення волі та штрафу за незаконний перетин кордону. Два місяці офіційний Київ вів переговори щодо її звільнення. Врешті льотчицю обміняли на затриманих в Україні зі зброєю і засуджених військовослужбовців російського ГРУ Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова.

24 травня Савченко повернулася в Україну на президентському літаку. З трапа вона спустилася босоніж.

Слова Надії

Найяскравіші цитати Надії Савченко за час її російського полону

 

“Я вважаю злочином чинному офіцерові гуляти відпустку в той час, як народ йде захищати свою країну від ворога. Це я давала присягу на вірність своєму народу і на захист територіальної цілісності України, а не навпаки".

В інтерв'ю Новой газете Савченко пояснює,
чому пішла добровольцем в Айдар, 24 грудня 2014 року

 

“Я солдат, а не маніяк-убивця, і в мене здорова психіка. В Інституті Сербського це підтвердили"

Інтерв'ю Новой газете, 24 грудня 2014 року

 

“Ну не живе у в'язниці людина, яка народилася вільною, а не рабом у неволі. Особливо якщо вона невинна. Своїм протестом — голодом — я хочу домогтися здорового глузду від російської влади і совісті від слідчого комітету РФ. Є безперечні докази моєї непричетності і невинуватості в тих злочинах, в яких мене звинувачують. Що їм ще потрібно?

Лист із СІЗО, 12 січня 2015 року

 

“Я не боюся! Нас тут багато — українців у російських в'язницях. Треба витягнути першого, щоб легше було боротися за кожного".

Лист із СІЗО, 24 лютого 2015 року

 

“Цього разу за більше ніж 1,5 року ув'язнення організм вже більше підірваний в'язницею, і голодування переноситься складніше. Не минуло ще й місяця, як у мене почалася сильна блювота. Абсолютно на все! На воду з крана, на воду, газовану в пляшках, на запахи, на повітря, на колір і звуки, на телевізор, на сигарети і навіть на дотик в камері до чого‑небудь. Я сказала, що це у мене вже просто алергія на Росію, співробітники в'язниці ображаються і кажуть, що це просто алергія на в'язницю... Ну, можливо, вони й мають рацію. Тільки для мене вся Росія — це тюрма!"

Лист із СІЗО, 19 січня 2016 року

 

“Дайте ви, будь ласка, прокурорам стільки, скільки вони просять. Ні днем більше, ні днем менше. Всі 23 [роки]. Ви вже довели, що ви ні на що не здатні. Ви вже довели, як Росія може осоромитися на прикладі однієї людини. Ви мене не зламали і ніколи не зламаєте. Тому давайте закінчуйте все це в максимально стислі терміни, я більше чекати не буду. Не ви мені життя давали, не ви власники моєї долі і не вам її вирішувати".

Промова в Донецькому міськсуді Ростовської області, 2 березня 2016 року

 

“Перестаньте боятися! Цим ви допоможете не тільки мені, скільки собі".

Відповіді Савченко на запитання російських користувачів Фейсбука,
зібрані журналістом Аркадієм Бабченком, 10 березня 2016 року

 

“Я хочу попросити вибачення у всіх матерів, чиї діти досі не повернулися, а я досі жива. Я хочу попросити пробачення у тих матерів, чиї діти сидять у неволі, а я на волі. Я зроблю все можливе, щоб кожна дитина, яка сидить зараз у неволі, була на волі. Герої України не повинні помирати".

Звернення в аеропорту Бориспіль відразу після повернення, 25 травня 2016 року

Українські в'язні Росії. Бранці Кремля

У Росії залишилося ще дев'ять політв'язнів з України. Крім того, 18 українських громадян затримано в окупованому Криму. Типові звинувачення — тероризм, екстремізм, шпигунство

 

Катерина Іванова

 

 

 

Олег Сенцов, 39 років, український
кінорежисер, продюсер

 

Сенцов був активістом Автомайдану, постачав продовольство українським військовим, заблокованим на кримських базах. Затриманий росіянами 11 травня 2014‑го після окупації півострова. Звинувачений у підготовці атак на стратегічні об'єкти. Вирок — 20 років колонії суворого режиму.

 

 

 


 

Олександр Кольченко, 25 років, студент

 

Російська влада заарештувала Кольченка 16 травня 2014 року в Криму, вже після окупації. На той момент українець навчався на географічному факультеті Таврійського національного університету. Навесні 2014‑го він брав участь в акціях протесту проти анексії Криму Росією. Кольченка звинуватили в підпалі офісу Єдиної Росії в Сімферополі. 25 серпня 2015 року його засудили до 10 років колонії суворого режиму.

  

 

 

Олексій Чирній, 34 роки, історик

 

Чирнія російські окупанти затримали у травні 2014‑го. Він нібито разом з іншими особами в Сімферополі підпалив штаб-квартиру громадської організації Російська громада Криму і міське відділення партії Єдина Росія, а також планував підірвати пам'ятник Леніну. 22 квітня 2015‑го суд РФ засудив Чирнія до 7 років колонії суворого режиму.

 

 

 

Геннадій Афанасьєв, 24 роки, юрист, фотограф

 

Афанасьєв у березні-квітні 2014 року відвідував мітинги і зустрічі прихильників єдиної України, брав участь в організації курсів першої медичної допомоги.

Після окупації Криму його затримала ФСБ за те, що українець нібито вступив в організоване Олегом Сенцовим терористичне співтовариство. І брав участь у підпалах сімферопольських офісів Російської громади Криму і Єдиної Росії. А також координував Олексія Чирнія щодо виготовлення вибухівки для руйнування пам'ятника Леніну.

Російський суд засудив Афанасьєва до 7 років колонії суворого режиму.

 

 

 

Микола Карпюк, 51 рік, лідер УНА-УНСО
і один із засновників Правого сектору

 

Карпюка, відомого українського націоналіста, при нез'ясованих обставинах в Росії затримали 21 березня 2014 року. Згодом росіяни, ґрунтуючись лише на свідченнях утримуваного в російській колонії кримського рецидивіста, сфабрикували проти Карпюка кримінальну справу. Нібито той під час Першої чеченської війни воював проти федеральних військ. І навіть нібито вбив кількох військових РФ у Грозному на площі Хвилинка.

Українця довго утримували в СІЗО, піддавали тортурам.

Хоча Карпюк ніколи не був у Чечні, російська влада вивезла його на "місце злочину". І 19 травня 2016‑го в суді Грозного колегія присяжних визнала його винним.

Найближчим часом Карпюку винесуть вирок — йому загрожує 22,5 роки ув'язнення.

 

 

 

Станіслав Клих, 41 рік, історик

 

Клиха заарештували 11 серпня 2014 року в російському місті Орел, куди він приїхав до подруги.

Російська влада звинувачує його на пару з Карпюком в участі у вбивстві російських військовослужбовців під час Першої чеченської війни. Колегія присяжних у Верховному суді Чечні визнала Клиха винним. Обвинувачення просить для українця 22 роки тюрми.

 

 

 

Валентин Виговський, 32 роки, підприємець

 

Кримського бізнесмена Виговського окупаційна влада затримала у серпні 2014 року і вивезла в РФ. Українець, звинувачений у шпигунстві, провів 15 місяців у Лефортово, чекаючи суду. Половину цього часу консули безуспішно намагалися вибити дозвіл на зустріч із затриманим.

Лише в грудні 2015‑го Виговський отримав вирок за вигаданим звинуваченням — 11 років суворого режиму. Процес у його справі був закритим.

  

 

 

Сергій Литвинов, 33 роки, колгоспник, село Камишне Луганської області

 

У Литвинова 12 серпня 2014 року розболілися зуби. А оскільки українські поліклініки виявилися відрізаними від його села фронтом, він поїхав до стоматолога в сусідню Ростовську область. Там йому діагностували запалення окістя, яке потребувало втручання хірурга. І залишили в лікарні.

21 серпня невідомі в масках викрали Литвинова і доставили в ростовський УБОЗ. Спочатку йому інкримінували масові вбивства і зґвалтування. Але пізніше перекваліфікували справу: стали судити за викрадення російського громадянина автомобілів Opel Frontera і УАЗ-452 в змові з українськими силовиками. Литвинов отримав 8 років і 6 місяців колонії суворого режиму.

 

 

 

Юрій Солошенко, 73 роки, пенсіонер

 

Солошенка, екс-директора Полтавського держпідприємства Прапор, який працював на "оборонку", заарештували в Москві в серпні 2014-го. У столицю РФ українець приїхав на ділову зустріч. Але в ФСБ вирішили, що Солошенко намагався незаконно придбати секретні комплектуючі до зенітно-ракетного комплексу С-300 для українських ППО.

5 серпня 2015‑го "шпигун" отримав від російського суду 6 років ув'язнення в колонії суворого режиму. У березні цього року Солошенко подав клопотання президенту РФ про помилування.

 

 

 

Кримські в'язні Кремля

На сьогодні на окупованому півострові місцева "влада" затримала чи засудила більше 20 місцевих жителів — громадян України. Більшість з них — кримські татари, заарештовані за публічну критику анексії Росією півострова або за звинуваченням в екстремізмі. Частина в'язнів опинилися за гратами за участь у проукраїнських протестах, а також за критику російської "влади" в Криму.

ЩЕ В ПОЛОНІ: Надія Савченко в оточенні росіян перед вильотом на батьківщину

ПРИЛЕТІЛА: Надія Савченко відразу після приземлення в Борисполі коротко звернулася до всіх українців

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.