Ідеї. Бізнес-прогноз

Третє пришестя

Правила виживання в новому світі

Американський IT-мільярдер — про майбутню третю хвилю інтернету і те, як вона змінить світ: на нас чекають економічна революція у великому бізнесі та нові правила виживання для всіх

 

Ірина Ілюшина

  

Steve Case. The Third Wave: An Entrepreneur's Vision of the Future, 2016

 

Стів Кейс, мільярдер і засновник інтернет-провайдера America Online (AOL), у своїй книзі Третя хвиля: Як бачить майбутнє підприємець, пише про те, які зміни чекають на великий бізнес найближчим часом. Його книга увійшла до числа бестселерів The New York Times і Wall Street Journal.

За Кейсом, ми стоїмо на порозі нової цифрової ери під назвою третя хвиля інтернету. Перша хвиля (1985-2000) привела на вершину такі компанії, як AOL, Cisco, Microsoft, які заклали фундамент всесвітньої мережі, зробивши її доступною для пересічних споживачів.

Друга хвиля піднесла Google і Facebook — пошуковики та соціальні мережі надали споживачам нові можливості.

Зараз ми вступаємо в третю епоху, коли інтернет повсюдно інтегрується в повсякденне життя. Кейс переконаний, що технологічним бізнес-лідерам треба добре підготуватися до цієї економічної революції, бо конкуренція стане інтенсивнішою, а конкуренти приходитимуть з несподіваних сфер.

Тепер уже не можна ігнорувати молодих підприємців — розумно співпрацювати з ними, прагнучи до взаємовигідного партнерства. Це буде час, для опису якого автор вдається до африканського прислів'я: "Якщо хочете йти швидко, йдіть самі, але якщо хочете йти далеко, ідіть разом".

Тепер уже не можна ігнорувати молодих підприємців — розумно співпрацювати з ними

Також Кейс прогнозує нестримне зростання стартапів, які прийдуть навіть у такі закриті та давно застовблені сфери, як охорона здоров'я, готельне господарство і транспорт. Перші ластівки вже прилетіли — страшний сон таксистів Über і конкурент готелів Airbnb.

Це не край, попереджає Кейс: на підході енергетика, харчова промисловість, освіта і фінанси. Волл-стріт не загрожує державне регулювання, а нові FinTech-стартапи, які вже підняли $14 млрд венчурного фінансування і руйнують банківську сферу небаченими темпами.

Майбутнім лідерам, а також нинішнім Кейс дає три поради. По-перше, оточуйте себе людьми, яких ви поважаєте і поруч з якими вам подобається працювати. Жодна велика компанія не будувалася без великої команди.

По-друге, як би пафосно це не звучало,— йдіть за своєю мрією. Якомога раніше визначтеся із тим, що вас по‑справжньому цікавить, і робіть це: в епоху третьої хвилі ваші можливості безмежні.

І останнє: коли буде важко — не здавайтеся.

 

Зі своїм племенем

Sebastian Junger. Tribe: On Homecoming and Belonging, 2016

 

Крім самозбереження та розмноження, у людини є ще один сильний інстинкт — приналежності до малих груп, визначених ясною метою і розумінням власної спільності, тобто до "племені".

Таке єднання загублене в сучасному суспільстві, але його відновлення може бути ключем до нашого психологічного виживання, пише у своїй новій книзі Себастьян Юнгер, американський журналіст і письменник, автор роману-бестселера Ідеальний шторм.

Сучасна цивілізація має величезну кількість переваг, але вона позбавляє людей психологічно неоціненного почуття спільності — того, чим гомініди користувалися протягом мільйонів років свого розвитку.

Сьогодні тільки в моменти великих бід і потрясінь люди збираються разом і переживають це почуття, і саме тому такі моменти переживаються легше і надихають.

Розірваності сучасного суспільства Юнгер протиставляє уклад племені. За його даними, разюче велика кількість американських колоністів приєдналися до індіанських спільнот, а зворотне майже ніколи не відбувалося.

І війна за всієї її жорстокості та потворності задовольняє деякі з наших найглибших еволюційних поривань: прагнення до емоційного зв'язку із собі подібними, відчуття спільності, приналежності до певної групи, чуття товариства.

Армійський взвод у цьому контексті — щось на зразок племені, де кожен важливий і всі пов'язані один з одним. Саме тому багато солдатів, повернувшись додому, зізнаються, що сумують за передовою.

Після місяців бойових дій, протягом яких солдатів не хвилюють проблеми політики, раси та релігії в межах їхнього взводу, вони повертаються до мирного життя і знаходять суспільство, що перебуває в стані війни із самим собою. Люди говорять з неймовірною зневагою про все і всіх — багаті про бідних, бідні про багатих, іноземців, іновірців, геїв, а також про президента або уряд.

Тому ветерани часто приходять додому і виявляють, що готові померти за свою країну, але не знають, як жити для неї. Саме це, а не травмування психіки на полі бою Юнгер вважає головною проблемою учасників бойових дій.

 

Як взяти владу

Террі Бекон. Елементи влади. Уроки лідерства і впливу.— Манн, Іванов і Фербер, 2016

 

Як доводить у своєму бестселері Террі Бекон, голова ради директорів Fort Lewis College Foundation, фонду, який багато років присвятив освіті та дослідженням у галузі лідерства, не можна стати впливовою фігурою, не побудувавши міцний фундамент.

Причому автор починає з важливого уточнення: лідерство, засноване на статусних елементах, давно стало поняттям з минулого. Якщо раніше лідер був босом, то сьогодні він має стати партнером для своїх співробітників.

Також автор застерігає від зайвої самовпевненості, розповідаючи про двох учених, чия кар'єра пішла під укіс через передчасного оголошення про відкриття, виявилося помилковим.

Ще одна важлива особистісна характеристика, яка необхідна справжньому лідеру, на думку Бекона,— це вміння говорити красиво і переконливо. Так, нездатність Джорджа Буша-молодшого говорити яскраво і аргументовано підірвала його президентську владу, тоді як саме експресивність публічних виступів допомогла його наступнику Бараку Обамі посісти цей високий пост.

Шарм, здатність подобатися оточенню — одна з основ лідерської харизми. Подивіться, як вміло скористалися таким джерелом влади Бред Пітт і Анджеліна Джолі.

В жодному разі не можна недооцінювати і влада зв'язків і знайомств — сьогодні вони швидко розвиваються завдяки соціальним мережам і новим технологіям. Тут вирішальним чинником може стати репутація; те, чим і наскільки ви відомі, може виявитися грандіозним джерелом влади та вийти за межі вашої нинішньої організації.

Бекон порівнює репутацію з курсом акцій на фондовій біржі талантів: коли він високий, ви отримуєте величезну владу, але достатньо найменшої провини, щоб усе зруйнувати.

 

Секрети з Білого дому

Kate Andersen Brower. First Women: The Grace and Power of america's Modern First Ladies Hardcover — April 12, 2016

 

Роль першої леді США часто розглядається крізь призму сексизму, пише Кейт Андерсен Брауер, колишній кореспондент Bloomberg News у Білому домі, в своїй книзі, яка стала бестселером The New York Times і сайту Amazon. Популярність книги недивна: Брауер пише про десять знаменитих перших леді — від Жаклін Кеннеді до Мішель Обами.

Перша ілюзія, яку розвіює автор,— уявлення про дружину президента як прикрасу офіційних церемоній. Дружина президента — його радник №1. Наприклад, кампанія Рональда Рейгана проти нарощування ядерного потенціалу могла б зупинити військове лобі, якби не підтримка ідей роззброєння Ненсі Рейган.

Ще один нюанс світу перших леді — повна незалежність симпатій і антипатій від політичних партій. Так, Лора Буш і Мішель Обама перебувають у добрих стосунках, хоча їхні чоловіки борються по різні боки політичного фронту, а ось Ненсі Рейган і Барбара Буш — дружини республіканців — завжди недолюблювали одна одну. Як і демократки Мішель Обама та Хілларі Клінтон.

Багато перших леді намагаються розмежовувати життя громадське, політичне й особисте. Особливо в цьому досягла успіху місіс Обама.

До її переїзду в Білий дім секретарі щовечора залишали папери на перегляд президента і його дружини на столику біля входу до їхньої кімнати. І перше, що бачило президентське подружжя щоранку,— гори тек біля дверей спальні.

Мішель покінчила з цим: тепер папери несуть в офіс, а сімейний сніданок проходить без перегляду документів.

Подружжя Обама стали першими, хто сам вимикає за собою світло в усіх кімнатах, якими користуються, — всі, хто жив у Білому домі до них, для цього кликали дворецьких. А багато хто навіть не знав, де розташовані вимикачі.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.