Країна. Лідери думок

ТОП-50 лідерів думок у соцмережах

Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

У переломний момент для країни топові блогери в соцмережах стали активною меншістю, яка розпалює скандали, вривається до лав політичної еліти та вершить долі батьківщини

 
Галина Корба

  

 

Лише за два роки число читачів найвідомішого педіатра Євгена Комаровського в соцмережах зросло втричі і зрівнялося з денною аудиторією топових інтернет-видань країни. Сумарно в Фейсбуці і Твіттері у харизматичного доктора 812 тис. читачів, і він входить до першої десятки найпопулярніших у соціальних мережах людей країни. Причому за кількістю читачів у Фейсбуку Комаровський на другому місці серед лідерів думок, його випереджає тільки колишній керівник Одеської області та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі.

Комаровський з'явився в соцмережах приблизно шість років тому, щоб просувати рецепти дитячого здоров'я серед інтернет-користувачів. “Я намагаюся дати людям інструменти, що допомагають вижити в країні, де немає охорони здоров'я, всіма доступними способами,— каже Комаровський.— Я розумію, що будь-яка надрукована книжка дійде до кінцевого споживача не скоро, а може не дійти взагалі. Але якщо розділити її на 50 розділів і по одному розділу "розшарити" в соцмережах, то з'явиться шанс, що люди отримають інформацію".

В Україні з'явилося нове правило — реагувати на Фейсбук
Олександр Барабошко,
популярний блогер

Лікар, який зареєстрований у всіх основних соцмережах, зізнається, що останнім часом Фейсбук його розчаровує — занадто багато неадекватних користувачів. А ось Instagram набирає обертів. Щодня на сторінку Комаровського в цій мережі підписується по 2-3 тис. осіб. Загальне число читачів вже сягнуло за 760 тис. “Молоді люди, які зараз стають батьками, хочуть отримувати інформацію вкрай дозовано, в короткій, зручній, часто графічній формі. Мені так працювати надзвичайно складно, але ми змушені адаптуватися",— зізнається він.

Аудиторія доктора продовжує зростати разом з популярністю соцмереж серед українців. З 2009 року кількість одних лише користувачів Фейсбуку у країні зросла майже в 100 разів — з 62 тис. до понад 6 млн, наводить дані Watcher, видання про інтернет-бізнес і маркетинг у соціальних медіа. На цьому тлі в соцмережах запалилися справжні зірки з сотнями тисяч читачів і величезним впливом на життя країни.

В Україні з'явилося нове правило — реагувати на Фейсбук. Саме цією соцмережею вдалося заразити політиків і держоргани,— говорить популярний блогер Олександр Барабошко.— Вони міряються лайками й читачами, реагують на критичні пости. Блогери в Україні — дійсно кластер, який має можливість впливати на питання державного рівня".

інфографіка
Діти війни

Стати популярним блогером в Україні не так складно. Найбільш очевидний шлях — отримати видну посаду, як Андрій Шевченко, який став керівником національної збірної з футболу, або Володимир Гройсман, який очолив у цьому році уряд. Можна потрапити на телебачення або добитися особливого успіху, як співачка Джамала, яка, здобувши перемогу на Євробаченні-2016, за рік збільшила аудиторію в соцмережах майже вдвічі — до 123 тис. читачів.

Куди складніше стати впливовим блогером без серйозного стартового майданчика. Для цього потрібно грати на очікуваннях аудиторії, оперативно реагувати на інформаційні приводи і брати харизмою. “Ключова вимога — чесність і компетентність,— перераховує вимоги до успішного лідера думок Ельдар Нагорний, голова цифрового маркетингу компанії Intellectsoft і екс-директор українського медіа холдингу UMH.— Трохи популізму, звісно, теж не завадить. А ще наші читачі кидаються в крайнощі: вони люблять розважливих і одночасно захоплюються шибайголовами. Впевнений баланс між цими двома крайнощами може зробити вас зіркою".

Зовсім недавно шквал критики у соцмережах, у тому числі і від авторитетних блогерів, змусив Міносвіти відмовитися від сексистського посібника про сімейні цінності в школах, а міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — ніяково виправдовуватися за скандальне призначення заступника керівника МВС з євроінтеграції Анастасії Дєєвої. В Україні постом у Фейсбуці можна домогтися звільнення нікчемного чиновника, почати революцію і одним махом потрапити до лав політичної еліти.

Зокрема, завдяки успішному просуванню в соцмережах за лічені місяці колишній комбат Семен Семенченко і військовий експерт Дмитро Тимчук стали народними депутатами, а волонтер Юрій Бірюков — радником міністра оборони.

“Після Майдану був особливий час — запит на нові обличчя і зміну еліт, і саме соцмережі стали способом швидко здобути популярність,— пояснює Максим Саваневський, засновник видання Watcher.— Так у нас з'явилося близько двох десятків нових облич у політиці та владі. Думаю, такого в інших країнах точно немає. Там є якісь соціальні ліфти, але вони не їздять з першого відразу на дев'ятий поверх".

Саме з політичними катаклізмами останніх двох років фахівці пов'язують неймовірну політизованість і впливовість соцмереж в Україні. Наприклад, у всьому світі Фейсбук є соцмережею для особистого користування і спілкування з друзями. У лідерах за читачами зазвичай поп-зірки та актори. Політики і держустанови там воліють доносити меседжі через більш лаконічний Твіттер, щоб уникнути маніпуляцій і перекручувань своїх слів недоброзичливцями, пояснює Олена Дерев'янко, керівний партнер агентства PR-Service та віце-президент Української PR-ліги.

комаров

КАНАЛ ЗВ'ЯЗКУ: Педіатр Євген Комаровський — один з лідерів думок, який має 812 тис. читачів у соцмережах, — впевнений, що через Фейсбук і Instagram знайшов підхід до молодої та прогресивної аудиторії

Тим часом в Україні навіть лідер рейтингу, фронтмен гурту Океан Ельзи Святослав Вакарчук рекордно збільшив аудиторію лише після того, як його пости набули політичного і громадянського забарвлення. Зокрема, в 2014‑му аудиторія його Твіттера становила лише 642 тис., а до 2016 року ця цифра зросла майже втричі — до 1,76 млн читачів.

“Західне суспільство витрачає суттєво більше часу на вибір прийнятної мелодії для поїздки в своєму автомобілі, ніж для контролю політичного або соціального життя суспільства,— пояснює Нагорний.— А перед нами стоять набагато складніші завдання".

На його думку, саме сподівання, пов'язані з революцією гідності 2014 року, спровокували бум Фейсбуку, який українці стали вибирати свідомо, а не за правом народження або кола спілкування, як на Заході.

Під час Майдану інформацію про події люди черпали переважно в соцмережах. Телебачення та інші ЗМІ надмірно спотворювали події, згадує Саваневський. Через соцмережі активісти та волонтери координували свої дії, там же виникли нові лідери думок. Цей тренд посилився під час анексії Криму і збройного конфлікту на Донбасі.

Війна і революція винесли в топ-50 українських блогерів та Анастасію Станко, журналістку Hromadske.ua. За її словами, Фейсбук починався для неї як затишна сторінка для особистого спілкування з вузьким колом друзів, але події останніх двох років повністю змінили ситуацію.

Тепер у Станко в Фейсбуці та Твіттері понад 160 тис. читачів, її пости збирають сотні коментарів, регулярно викликаючи запеклі суперечки прихильників і супротивників. “У мене є матеріали, якими я пишаюся, але, на жаль, не вони приносять популярність,— нарікає журналістка.— Читачі повалили під час Майдану, коли ми активно вели "стріми", і потім, коли наша група потрапила в полон у Луганську і під обстріл".

Станко зізнається, що останнім часом їй незатишно на власній сторінці через надмірну увагу сторонніх людей і часто неадекватну реакцію на її пости. Однак, незважаючи на це, журналістка читає всі коментарі та публікації, в яких її позначають. “Це моя робота. Раптом у людини проблема, і я можу допомогти",— каже вона.

Станко

КРИЗОВИЙ БЛОГЕР: Журналістка Анастасія Станко подолала бар'єр у 150 тис. читачів на хвилі революції гідності й активного висвітлення війни на Донбасі

Тренд, що відходить

Феноменальний ажіотаж навколо політики і майбутнього країни в соцмережах спаде, щойно ситуація в Україні стабілізується, запевняють фахівці. “Це особливість часу,— вважає Саваневський.— Ми пройшли період, коли було дуже просто потрапити в еліту української блогосфери. Якщо найближчими роками ситуація в країні і в ЗМІ не погіршиться, роль соцмереж буде зменшуватися, а в топ-25 і топ-50 лідерів думок буде все більше і більше селебрітіз".

Навіть зараз, запевняє він, більшість людей у Фейсбуку не підозрюють про існування політичних дискусій на тему "зради" і "перемоги" в мережі. З 6 млн користувачів Фейсбуку лише приблизно 1,5 млн спостерігають за баталіями між лідерами думок. Річ у тім, що в цій соціальній мережі ранжування посад побудовано таким чином, що користувач бачить публікації лише з кола своїх інтересів.

Тобто користувач, навіть коли підписаний на політичного блогера, побачить його публікації, тільки якщо буде активно проявляти зацікавленість — лайкати або коментувати їх. “Більшість людей варяться у своєму окремому світі. В них у стрічках друзі, фото котиків і племінників. Там немає політики",— пояснює Саваневський.

Не треба перебільшувати вплив Фейсбуку. Поки людини немає на телебаченні, шанси на політичне майбутнє у неї мінімальні
Ірина Бекешкіна,
соціолог

У масштабі країни впізнаваність лідерів думок із соцмереж практично нульова, якщо тільки не йдеться про топових політиків і можновладців, каже соціолог Ірина Бекешкіна. За її підрахунками, якби всі популярні блогери об'єдналися в одну політичну силу і консолідували інтернет-аудиторію, вони максимум зуміли б подолати виборчий бар'єр у 5%.

“Не треба перебільшувати вплив Фейсбуку, — вважає Бекешкіна.— Поки людини немає на телебаченні, шанси на політичне майбутнє у неї мінімальні".

У той же час, за її словами, популярність у соцмережах безпосередньо пов'язана з популярністю телевізійною. Практично всі блогери з рейтингу лідерів думок, у яких більше 150 тис. читачів, так чи інакше бувають на телебаченні. Решта більшою мірою невідомі українцям поза інтернетом, а значить, не мають електоральної ваги. Для порівняння: аудиторія одного тільки вечірнього випуску новин на телеканалі 1+1 у прайм-тайм дорівнює всій аудиторії українського Фейсбуку.

Утім, скидати з рахунків лідерів української блогосфери не варто. Поки період турбулентності в країні не закінчиться, вони продовжать формувати активну небайдужу меншість, що здатна чинити тиск на владу і змінювати країну.

“Користувачі Фейсбуку і Твіттера становлять приблизно чверть населення України, причому просунутого, дорослого, соціально та фінансово активного,— зазначає Нагорний.— Світ можна змінити і суттєво меншими силами".

Саваневський

ЧАС БЛОГЕРІВ: Максим Саваневський, засновник видання Watcher, стверджує, що після революції гідності близько двох десятків співвітчизників здобули популярність і прийшли в політику завдяки соціальним мережам

 

график2