Країна. Держкомпанія як дійна корова

Пригрілися на трубі

Держкомпанія Укртранснафта перетворилася на годівницю для мільярдерів і політиків

Держкомпанія Укртранснафта, яка керує нафтопроводами, перетворилася на годівницю — на ній заробляють мільярдери і політики від Ігоря Коломойського до депутатів групи Воля народу

 

Іван Верстюк

 

 

Робити гроші з труби, особливо якщо нею йдуть енергоносії, що в Україні вміють давно — на цьому в країні сколотили статки відразу кілька мультимільйонерів і мільярдерів. І процес триває дотепер, прикладом чому є держкомпанія Укртранснафта (УТН) — оператор, який керує 4,6 тис. км нафтопроводів.

Справи в УТН йдуть непогано: за минулий рік вона перерахувала до держбюджету понад 1 млрд грн дивідендів. Але далеко не все з того, що заробляє оператор, доходить до скарбниці,— левова частка осідає в кишенях осіб, які мають вплив на уряд і керівництво УТН. А серед них такі мастодонти українського бізнесу і політики, як мільярдери Рінат Ахметов та Ігор Коломойський, член фракції Народного фронту Сергій Пашинський і представники депутатської групи Воля народу.

Водночас Кабмін не поспішає вносити Укртранснафту у приватизаційний список.

Андрій Герус, колишній член комісії—регулятора ринку енергетики, впевнений: в уряді спеціально блокують приватизацію держкомпаній, що генерують найбільший грошовий потік,— УТН, Укрнафти, Укрзалізниці. "Щоб корупціонери могли і далі набивати свої кишені",— пояснює експерт.

Рідина, яка вислизає

В одну з березневих ночей 2015 року власник групи Приват Коломойський приїхав до офісу УТН на вулиці Кутузова в Києві. Там він, окрім іншого, облаяв журналіста Радіо Свобода.

Коломойський був злий, тому і нервував: у той момент наглядова рада УТН звільняла з посади гендиректора компанії, близького до Привату Олександра Лазорка. Останній раніше очолював Дрогобицький нафтопереробний завод (НПЗ) Коломойського. Новим керівником УТН став Юрій Мірошник. "Рейдерське захоплення",— сказав про те, що відбувається, співвласник Привату.

До цього Лазорко, посилаючись на принесені війною ризики, закачав у резервуари групи Приват 600 тис. тонн технологічної нафти, яка належить УТН: з її допомогою держкомпанія забезпечувала рух чорного золота по своїх трубах. Цей обсяг потягнув на $220 млн (5,7 млрд грн). Коломойський зрештою "подарункову" нафту переробив і продав. Мільярдер ще й зажадав сплатити оренду його резервуарів за потрійною ставкою — за 1,5 млрд грн, але уряд, який через Мінекономрозвитку і НАК Нафтогаз України контролює УТН, йому відмовив.

Укртранснафта — компанія складна
Олександр Харченко,
експерт у сфері енергетики

Незабаром в УТН прийшли молоді фахівці, які попрацювали у великих українських компаніях — EastOne, Миронівському хлібопродукті, Метінвесті. Вони й виявили, що Приват постійно використовував нафту УТН.

НВ отримало пакет внутрішньої документації держкомпанії за 2015-2016 роки. В одній із службових записок сказано: розмір нічим не пояснюваних втрат нафти в УТН тільки за 2015‑й склав близько 200 млн грн.

Ключовий бізнес УТН — транзит російської нафти з Мозирського нафтопереробного заводу в Білорусі в ЄС. Причому на вході одні обсяги, а на виході — інші, менші. Внутрішній аудит виявив два місця, в яких нафта УТН перетікала за нескладною системою труб у сховища Привату — неподалік від Дрогобича і в самому місті. У записці зазначено: ця схема почала функціонувати ще за часів Лазорка.

Аудиторів вразив той факт, що нафта йшла з нафтоперекачувальної станції УТН на Дрогобицький НПЗ Коломойського через просту систему, керовану вручну. У ній навіть не було лічильника — тобто сировина перетікала в приватні руки непомітно для менеджменту держкомпанії, без будь‑якого обліку.
Фахівці УТН, які проводили аудит, наполягли на встановленні лічильника. Його навіть встановили, але не активували. "Згідно з офіційним поясненням, не вистачило дротів, щоб підключити комп'ютер",— розповідає джерело НВ у держкомпанії.

Офіційно в УТН редакції заявили, що нічого про цю проблему не знають.

Один з учасників аудиту, який вже звільнився з компанії, на умовах анонімності розповів НВ: коли вони доповіли про порушення нинішньому голові УТН Миколі Гавриленку, той почав саботувати спроби припинити витоки.

Цей же екс-співробітник додав, що Коломойський експлуатував навіть непрофільні активи УТН. Зокрема, шив спецодяг для своїх працівників на заводі держкомпанії за ціною нижчою, ніж ринкова. "Він вичавлював з УТН останню копійку",— говорить джерело.

Дійна корова

Гавриленко, нинішній гендиректор держоператора нафтопроводів, у цьому бізнесі людина відома. Колись він продав свою мережу заправок Вік Ойл за $130 млн російській ТНК-ВР, а зараз числиться серед акціонерів офшорної компанії Turitella Corporation з Британських Віргінських островів. Його партнер у цьому підприємстві — Андрій Адамовський — має давні ділові зв'язки з Олександром Грановським, депутатом від Блоку Петра Порошенка і найближчим соратником сірого кардинала української політики Ігоря Кононенка.

Саме Грановський, за словами високопоставленого співробітника УТН, переконав Кононенка допомогти Гавриленкові, і той, мовляв, погодив в уряді призначення останнього в Укртранснафту. А двоє членів конкурсного журі, які схвалили цю кандидатуру, згодом стали заступниками нового голови УТН.

Саме при Гавриленкові держкомпанія почала все-таки виконувати сумнівний контракт, укладений ще на початку 2015‑го. Мова про договір з Газовою будівельною компанією (ГБК) і фірмою Нафтогазбуд на реконструкцію нафтопроводу. Ціна питання — 455 млн грн.

Перший з підрядників зареєстрований на якусь киянку Олену Годяєву, а за другим стоять кіпрські офшори Balonico Investments і Conclaveco Holdings. Проте високопоставлене джерело НВ в Укртранснафті пояснює, що насправді ГБК пов'язаний з депутатом Народного фронту Сергієм Пашинським, а Нафтогазбуд — з мільярдером Рінатом Ахметовим.

Тендер на постачання труб під цей контракт в УТН прописали спеціально під продукцію Харцизького трубного заводу, що належить найбагатшому українцю (хоча до аукціону можна було допустити і європейських виробників), і Інтерпайп Віктора Пінчука.

Але постачальником стала структура Ахметова, і її труби УТН купила за $2,5 тис./т при ринковій ціні в $1,6 тис./т. При цьому і саму вартість проекту, за даними джерела, в Укртранснафті чомусь помножили на 1,2, що дозволило ГБК та Нафтогазбуду непогано заробити.

Реконструкція нафтопроводу йде зі зривом термінів і не завершилася досі.

Пояснити всю цю арифметику у відповіді на запит НВ представники держкомпанії не змогли. А Пашинський проігнорував прохання редакції про коментар.

Айварас Абромавичус, на той момент міністр економіки, у підпорядкуванні якого формально перебувала держкомпанія, зізнався НВ: він не контролював те, що відбувалося всередині УТН. Мовляв, оператор потрапив під його юрисдикцію разом з передачею міністерству Нафтогазу й існував ніби сам по собі. Отримати коментарі з НАК редакції не вдалося.

Нафтобанк

У червні 2016‑го заступником гендиректора УТН став Андрій Пасішник, який до цього працював у Нафтогазі. Новий топ-менеджер прославився після того, як Абромавичус, ще коли був міністром, відмовився призначити його своїм заступником. Хоча за Пасішника клопотав Кононенко. Саме після цієї історії голова Мінекономрозвитку подав у відставку.

З приходом Пасішника в УТН з'явилося нове коло привілейованих друзів — депутатська група Воля народу в особі її лідерів — покійного Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва. Їхній загальний актив — холдинг Континіум, якому належить мережа АЗС WOG і Банк інвестицій та заощаджень.

Саме в Континіумі на посаді директора з безпеки до держслужби працював Пасішник. "Була домовленість, що Воля народу, яка втратила контроль над державною Укргазвидобуванням, заходить замість цього в УТН в обмін на голоси в сесійній залі",— розповів НВ високопоставлений представник Укртранснафти на умовах анонімності.

Воля народу дійсно вже кілька років підтримує в Раді важливі для Петра Порошенка законопроекти.

Після появи Пасішника саме в Банку інвестицій і заощаджень УТН розмістила €14,4 млн, хоча держкомпанії повинні користуватися послугами державних фінустанов.

Пасішник спробував приховати мільйонний рахунок і на запит депутата Сергія Лещенка відповів: мовляв, всі депозити УТН з квітня 2016‑го лежать виключно в держбанках.

Але гроші УТН в банку Івахіва розміщувалися не на депозитному, а на поточному рахунку. Лише після декількох запитів Лещенка в держкомпанії все ж визнали наявність цього вкладу. І навіть назвали ставку за ним — 7,5%. Це в півтора рази більше, ніж звичайна прибутковість для юросіб.

Високопоставлене джерело в групі Континіум пояснило: у 2014-2016 роках їхній ключовий бізнес — WOG — переживав серйозну кризу. "Довелося ходити по ринку з простягнутою рукою в пошуках кредиту",— розповідає топ-менеджер.

Спочатку Банк інвестицій та заощаджень зміг отримати на депозит гроші Укргазвидобування — 370 млн грн, які пішли на операційні потреби WOG. У травні 2016‑го термін депозиту закінчився, а новий менеджмент Укргазвидобування відмовився його продовжувати. Тоді представники Континіуму звернулися в УТН — і отримали гроші. Вони нібито досі знаходяться в банку.

Всі ці історії змушують багатьох експертів резюмувати: Укртранснафта не потрапила до приватизаційного списку, складеного Кабміном, саме через те, що держкомпанія залишається джерелом грошей для наближених до влади осіб.

Про це, серед інших, говорить Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики. Мовляв, УТН виводять гроші через корупційні схеми. "УТН — компанія складна і з точки зору менеджменту, і з точки зору технологій, і з точки зору прозорості процедур",— уточнює експерт.

А знайти покупця на неї, за його словами, можна було б у Євросоюзі. УТН точно привернула б того інвестора, якого зацікавить також українська газотранспортна система. Продаж газо- і нафтопроводів міг би відбутися пакетом.

Але поки УТН цікавить обмежене коло осіб, приватизація держкомпанії не світить.

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.