Погляди. Кулак президента

Вплив і поглинання

Силовики, преса і кеш. Такий простий рецепт перемоги обрав Петро Порошенко, почавши неофіційну кампанію з переобрання на другий термін

Силовики, преса і кеш. Такий простий рецепт перемоги обрав Петро Порошенко, почавши неофіційну кампанію з переобрання на другий термін

    

      

Сергій Лещенко,
народний депутат (БПП)

     

Консолідація силовиків йде на всіх парах. В пулі президента — Служба безпеки України, роль якої істотно зросла після початку АТО. СБУ практично підім'яла під себе митницю і, не соромлячись, втручається у перерозподіл бізнесу. Останній приклад — імпорт зрідженого газу, коли 16 незалежних трейдерів заблокували заради зачистки ринку під Віктора Медведчука. Всю брудну роботу виконує заступник голови СБУ Павло Демчина, якого курує одіозний депутат від БПП Олександр Грановський, тоді як голова СБУ Василь Грицак самоусунувся і не впливає на "бізнес-крило" спецслужби.

Також в обоймі Порошенка — Генеральна прокуратура, що залишається через рік після відставки Віктора Шокіна нереформованою і заангажованою. "Департамент Кононенка—Грановського", покликаний вирішувати нагальні проблеми Банкової, лише змінив назву на "розслідування особливо важливих справ у сфері економіки". Експеримент з призначенням Юрія Луценка провалився: до ангажованості додався непрофесіоналізм. Та й сам Шокін вже двічі подавав позови про поновлення на посаді, що не виключає його повернення за сценарієм Святослава Піскуна 2004 року.

Третє силове відомство, яке опинилося напередодні виборів в руках президента,— Державне бюро розслідувань. Серед фаворитів конкурсу на посаду голови цього відомства — люди, безпосередньо пов'язані з Банковою: Олександр Горащенков працює в Адміністрації президента, а Ольга Варченко управляє прокурорами в горезвісному "департаменті Кононенка—Грановського". При цьому на випадок, якщо процес обрання "правильної" людини застопориться, закладена міна уповільненої дії — один з членів відбіркової комісії, який, всупереч закону, не має юридичної освіти.

Четвертий палець в силовому кулаці президента — Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Новостворений орган, покликаний перевіряти електронні декларації і стежити за конфліктами інтересів, займається зведенням політичних рахунків. Не допомогли ні захмарні зарплати — для прикладу, глава НАЗК Наталія Корчак отримує до 260 тис. грн,— ні спецзакон про захист НАЗК від зовнішнього впливу, ні підтримка західних дипломатів. Останній випадок зведення рахунків — розслідування НАЗК проти колишньої глави Одеської митниці Юлії Марушевської за отримання премії в 500 грн на 8 березня.

Потуги збити в одну купу все, що рухається, призведуть до зворотнього результату — перевірено Януковичем

І п'ятий трофей в президентській шафі — Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Назар Холодницький, голова САП, саботуючи розслідування НАБУ, перетворив суворий антикорупційний орган на літак з одним працюючим двигуном. Ідеї нейтралізації НАБУ давно витали у повітрі: спершу законопроект, згідно з яким генпрокурор отримав би право визначати підслідність корупційних справ, руйнуючи тим самим повноваження НАБУ. Потім — оскарження створення НАБУ в Конституційному суді. У результаті знайшли вихід на спеціалізованого антикорупційного прокурора, який, подібно до троянського коня, увійшов в тил НАБУ і блокує гучні розслідування.

Що в залишку? Відкат у боротьбі з корупцією. Надія на те, що зміна генпрокурора призведе до зміцнення цього органу, зруйнована. НАБУ кульгає на одну ногу, а НАЗК за рік повністю себе дискредитувало. Силова вертикаль підлаштовується під інтереси президента, що критично важливо напередодні старту виборчої кампанії на другий термін: збір голосів, контроль над підрахунком і оголошенням результатів.

Крім силовиків, прискореними темпами йде консолідація медіа. Лояльність олігархічних ЗМІ забезпечена персональним підходом. Симпатії телеканалів Ріната Ахметова гарантовані формулою Роттердам+, що дозволяє отримувати донецькому клану надприбутки. Ігор Коломойський на гачку через націоналізацію Приватбанку. Канали Віктора Пінчука намагаються приручити кримінальною справою, за мотивами його колонки в The Wall Street Journal. Медіа Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна — телеканал Інтер — чекають складні часи: олігархічний тандем виснажений процесом у Відні. З новинними каналами ситуація не краща: на каналі NewsOne з'явився близький до Ігоря Кононенка Дмитро Носіков, а на 112‑му — постійні проблеми з ліцензіями та гінці з Банкової, що ведуть переговори про купівлю.

Ну і третя сфера консолідації — кеш. Для акумулювання грошей на вибори задіяні десятки корупційних схем. Держпідприємства обсаджені наглядачами, в результаті чого тіньові засіки наповнюються грошима для продовження мандата правлячої верхівки. У хід йдуть практики кінця 1990‑х, коли Петро Порошенко почав свою політичну кар'єру як мажоритарний кандидат від провладної СДПУ (о).

Але країна за цей час змінилася. Потуги збити в одну купу все, що рухається, призведуть до зворотнього результату — перевірено Януковичем. Тільки, на відміну від попереднього президента, нинішнього навряд чи приймуть з почестями в Ростові-на-Дону.

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.