Остання сторінка

Феррара

Численні землетруси спотворили архітектурні пам'ятки Феррари дрібними тріщинами, які місцеві жителі "схоплюють" звичайним скотчем і продовжують водити туристів

Численні землетруси спотворили архітектурні пам'ятки Феррари дрібними тріщинами, які місцеві жителі, недовго думаючи, "схоплюють" звичайним скотчем і продовжують водити туристів

  

   

Піар-менеджер
Наталія Нападовська
подорожувала Італією

   


До автомобільної марки Феррарі італійське місто Феррара не має жодного стосунку. Знамениті гоночні машини роблять в тій же провінції Емілія-Романья, але в околицях міста Модена. Якщо вірити опитуванням, більшість чоловіків-італійців, вигравши в лотерею, воліють купити машину своєї мрії — Феррарі, а не новий будинок. Якщо ж мені пощастить виграти в лотерею, я вирушу в Феррару.

Феррара вигідно відрізняється від штовханини "туристичного пекла" — Флоренції і Венеції, хоча музеїв, палаців, церков і монастирів тут вистачить не на день — на тиждень екскурсій. Протягом 300 років, до 1598 року, Феррарою правила династія герцогів Д'Есте. І донині найбільш значна будівля в місті — вибудувана Д'Есте велична цитадель. Гідротехнічні споруди XV століття працюють дотепер, і, кажуть, феррарський замок залишається єдиним в Італії, що оточений ровами з водою. А місцеві жителі стверджують, що в цих ровах водяться величезні коропи.

Фортецю багато разів перебудовували, перетворивши на розкішну резиденцію місцевих правителів: мармурові сходи, парадні зали, VIP-темниці, а також приголомшливої краси фрески. Місцями вони вкриті густим павутинням зовсім свіжих тріщин — наслідки землетрусу 20 травня 2012 року, найпотужнішого за останні 500 років. Але феррарці не журяться: "схоплюють" штукатурку скотчем і продовжують водити туристичні групи.

Золотим століттям Феррари була друга половина XV століття. Правителі Д'Есте були меценатами, і при дворі герцогів працювали живописці, архітектори, вчені і поети, такі як П'єро делла Франческа, Антоніо Пізанелло і Леон Баттіста Альберті.

Тут сформувався власний унікальний стиль живопису — феррарська школа, представлена роботами Козімо Тура і Лоренцо Кости-старшого. Все це дало право Феррарі вважатися однією із столиць Ренесансу.

Сьогодні в переважно пішохідній Феррарі приємна спокійна атмосфера і зовсім мало туристів. Зате дуже багато просто божевільних велосипедистів. Правила руху їм не писані, доріжки вони ігнорують і дзвінками для попередження не користуються — хіба що закручуючи лихий віраж, можуть коротко свиснути.

Саме у Феррарі я вперше побачила справжнє велосипедне ДТП. Двоє хлопців вилетіли з вузеньких вуличок під прямим кутом один на одного — та так, що рулі і рами переплелися. Думала, зараз схоплять один одного за грудки — але ні, поплескали по плечах і роз'їхалися: звичайна річ. У цьому весь характер місцевих жителів, які, як і інші північні італійці, абсолютно не потрапляють під шаблонне визначення "крикливих і емоційних". Темперамент феррарців — типово середньоєвропейський.

Ще одна архітектурна пам'ятка — кафедральний собор XII століття Сан-Джорджо-фуорі-ле-Мура, присвячене покровителю міста святому Георгію. Наче вирізаний із слонової кістки храм з мармуровим фасадом не поступається міланському Дуомо. А ліворуч від нього розташовується найдавніша, згідно з Книгою рекордів Гіннесса, остерія Al Brindisi. Гіди стверджують, що тут не втрачали можливості почастуватися скляночкою вина Коперник і Тіціан.

Сьогодні в Al Brindisi варто спробувати каппеллаччі — равіолі з гарбузом. До каппеллаччі подають густий м'ясний соус, проте, з соусом з вершкового масла і пармезану вони здалися смачнішими. З місцевих десертів варто вибрати пампапато — шоколадний бісквіт, приготований з борошна, масла, меду і мигдалю. Актуально для мандрівників: пампапато не черствіє і зберігається майже чотири місяці.

Феррара — оманливе місто. Спочатку здасться, що воно мале, а вулиці трохи вбік від центру вже порожні. Насправді ж кожна з них по‑своєму чудова. Відкриттями стануть палаццо Скіфанойя з фресками пензля художників раннього Відродження, Алмазний палац, облицьований мармуром з огранюванням у формі діаманта, Casa Romei з чудово збереженими ренесансними інтер'єрами.

Нагулявшись вулицями і ризикуючи, як це сталося зі мною, спізнитися на електричку, пройдіться вздовж оборонних стін міста по улюбленому прогулянковому маршруту бігунів і велосипедистів. Ви зрозумієте, наскільки могутнім і величним було це місто, яке по праву внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.