PROZORRO. Система електронних закуівель

Раптове ProZріння

Електронна система держзакупівель ProZorro заощадила скарбниці майже $1 млрд 
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

Менше ніж за два роки свого існування електронна система держзакупівель ProZorro заощадила скарбниці майже $1 млрд. І разом з тим показала реальний рівень корупції в країні

 

Катерина Шаповал

 

 

Приблизно 24 млрд грн — стільки заощадив український бюджет завдяки запуску електронної системи держзакупівель ProZorro.

Ці цифри — не підсумок розрахунків експертів, а визнання, що пролунало з вуст прем'єра Володимира Гройсмана 23 травня цього року.

Лише 1 серпня 2016‑го уряд зобов'язав всі держоргани купувати більшу частину товарів і послуг через цю систему. І вона вже заощадила скарбниці коштів більше, ніж річні бюджети Харкова і Дніпра, разом узяті.

І це не тільки показник ефективності ProZorro, але й наочна оцінка масштабів корупції та неефективності, які десятиліттями панували у сфері закупівель.

Тепер велика частина всіх конкурсів з участю держкоштів відбувається максимально відкрито та публічно, в форматі електронних торгів, що істотно ускладнило життя корупціонерам.

До початку літа через ProZorro пройшли закупівлі на 700 млрд грн. Гігантська сума для системи, яка стала державною минулого року, а до того була продуктом групи волонтерів, підтриманої Мінекономрозвитку.

"Ця система є не тільки конкурентною, не тільки відкритою, але вона економить ресурси для державного бюджету",— говорить Гройсман.

Ефективністю волонтерської розробки захоплений не один лише український прем'єр. Міжнародний валютний фонд (МВФ), ключовий кредитор країни, вважає ProZorro настільки вдалою реформою, що пропонує з її допомогою приватизувати частину держактивів. І Кабмін з Фондом держмайна вже домовилися про такий метод продажу.

Крім того, за рекомендацією ЄБРР, українську систему електронних торгів впровадили в Молдові.

раст1
ПЕРЕШКОДА КРАДІЖКАМ: Максим Нефьодов, заступник міністра економіки, говорить, що завдання онлайн-системи — мінімізувати корупцію
Реальність нереального

Щоранку Ігор Грилюк, заступник директора компанії Долина мрій, яка торгує канцелярією і товарами для офісів, отримує на свою електронну адресу лист. У ньому розписано, які державні тендери проводяться по всій країні. Відправник — один з торгових онлайн-майданчиків, які співпрацюють з ProZorro: через неї Грилюк і його фірма підключені до державної системи. Вибравши аукціони, на яких Долині мрій є що запропонувати держорганам, підприємець чи його менеджери в електронному вигляді завантажують необхідні документи, в тому числі і свою комерційну пропозицію.

Потім залишається лише дочекатися дня проведення аукціону. Він проходить у режимі онлайн. Грилюк, як і інші учасники подібних торгів, можуть тричі знижувати ціну на свою пропозицію. Переможця система обирає автоматично: ним стає та компанія, вартість товару або послуги у якої нижчі, аніж в інших. Хід торгів у режимі реального часу бачать і учасники тендеру, і сторонні спостерігачі.

ProZorro врятувала тилові закупівлі Міноборони у 2015-му
Неллі Стельмах,
екс-керівник департаменту закупівель МО

Це один з головних принципів ProZorro — "всі бачать усіх". Будь-хто може дізнатися не тільки підсумок, але й побачити всю тендерну інформацію — вона доступна вже через кілька хвилин після закриття аукціону.

Раніше Долина мрій у державних тендерах не брала участі. "Постачати держорганам було нереально",— розводить руками Грилюк. Тепер же завдяки поставкам до бюджетних організацій обсяги продажів компанії виросли мінімум на 15%. Крім того, Долина мрій розширила асортимент: почала продавати оргтехніку.

Реальність поставок держорганам оцінили не тільки в Долині мрій: інтерес до тендерів з боку українських приватних компаній зростає великими темпами. За словами Миколи Жандорова, керівника торгового майданчика Zakupki.prom.ua, через який компанії отримують доступ до ProZorro, раніше у них було всього три десятка клієнтів, які працювали з електронними держзакупівлями. Зараз же це понад 60 тис. продавців, з яких шоста частина активно бере участь в ProZorro. Загалом у прозорих тендерах беруть участь понад 100 тис. постачальників.

У зростанні числа продавців зацікавлені не тільки торговельні майданчики-посередники, які беруть комісію за свої послуги, але і держава. "Чим більше учасників конкурсу, тим вища якість і нижча ціна",— говорить Дмитро Булатов, координатор платформи громадянського контролю держтендерів Антикорупційний монітор (АКМ), а в минулому — міністр молоді та спорту.

У жовтні 2016‑го, через два місяці після старту ProZorro, на один держтендер у середньому припадало 2,33 пропозиції від учасників. Зараз же це значення піднялося до 2,44.

"Один з головних викликів для нас — це збільшення конкуренції на торгах",— розповідає Василь Задворний, гендиректор держпідприємства ProZorro. Як цього досягти, він знає: наприклад, максимально знизити паперову складову.

Не псуючи паперу

истема ProZorro врятувала тилові закупівлі Міноборони в 2015-му", — розповідає Неллі Стельмах, яка працювала керівником департаменту закупівель Міноборони (МО) у цей період. Їй з нечисленним штатом підлеглих тоді довелося справлятися із забезпеченням формою четвертої, п'ятої та шостої хвиль мобілізації. Обсяг документів, які вимагалися для вирішення цього завдання, перевершували всі мислимі межі. "Якби не електронна система, ми б потонули в паперах",— пояснює Стельмах.

Раніше для проведення торгів потрібно було на папері створити всю документацію, потім розмістити інформацію про тендер у Віснику держзакупівель; підготувати кожному з учасників вражаючу за розміром папку з документами; прошити в ній усі аркуші та передати особисто. В МО все ускладнювалося тим, що будівля міністерства — режимний об'єкт, тобто учасникам торгів потрібна була перепустка та іноді супроводжуючі особи.

Для ProZorro ж готують документи в електронному вигляді. І в системі їх бачать всі потенційні сторони процесу. "Для замовника купувати так товар дешевше і простіше",— коментує Стельмах.

Зараз вона керує закупівлями в держкомпанії Укргазвидобування. І на цьому місці її також радує можливість позбутися паперової тяганини з допомогою ProZorro.

Легше стало замовникам і після завершення торгів, розповідає Тетяна Карпинос, начальник управління закупівель Нацбанку України. “Раніше, коли учасники оскаржували результати торгів в Антимонопольному комітеті, співробітники НБУ їздили туди з мішками документів, — розповідає вона.— Зараз достатньо ручки, блокнота: всі документи зберігаються в системі".

Карпинос уточнює, що й сам процес організації закупівель нині коштує НБУ дешевше, ніж раніше.

Знизити ризики

Якою б не була гарною ProZorro, повністю перемогти корупцію в держзакупівлях з її допомогою не вдалося.

Адже чиновники намагаються маніпулювати тендером ще до того, як оголошують торги, розповідає Булатов з АКМ. Наприклад, на етапі підготовки прописують такі технічні умови на необхідний товар або послугу, що виграти на тендері зможе лише один постачальник з усіх можливих.

Подібне, наприклад, сталося на початку 2017‑го з держкомпанією Укрзалізниця (УЗ), яка оголосила тендер на придбання біотуалетів. Видання Наші гроші з'ясувало, що умови в УЗ прописали під конкретного постачальника, а компанія-переможець належить дітям колишніх керівників цієї держмонополії.

Грилюк також пояснив, що те ж саме сталося з подібними маніпуляціями чиновників. У регіонах, мовляв, представники держструктур частенько так прописують вимоги, що відсікають всіх іногородніх учасників торгів. Так, у Кривому Розі він став свідком того, як одна з бюджетних організацій вказала: ноутбук, що купується нею, не можна пересилати Новою поштою або іншим перевізником.

І подібні "хитрощі" не поодинокі.

Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку, котрий є куратором ProZorro, визнає, що шляхи, які дозволяють обійти систему, існують. Але він впевнений: у боротьбі з договірними торгами потрібна допомога інших органів — структур правопорядку і якісних судів. Чого, на жаль, немає.

"Система покарань працює в країні дуже слабо", — додає Булатов. Його організація збирає аналітику, щоб виявити підозрілі торги. Так от: ці дані АКМ найбільше затребувані не правоохоронцями, а журналістами та деякими керівниками міністерств.

Поки боротьба з тендерними корупціонерами особливо не ведеться, Нефьодов зайнятий розробкою і впровадженням нової системи: електронного каталогу, своєрідного онлайн-магазину для держорганів. І якщо якомусь відомству буде потрібен, наприклад, папір, його представник просто зайде на такий портал і купить бажане. Без тендерів і конкурсів — за фіксованою низькою ціною.

Поставками ж в електронний каталог займеться центральна закупівельна організація. Ось вона якраз і стане регулярно проводити тендери по всіх позиціях.

У березні цього року Кабмін уже зробив кілька пробних операцій в подібній системі.

А Нефьодов готує ще одну новацію з тієї ж серії — онлайн-маркет із закупівлі будівельних робіт, виконуваних у Донецькій області за держрахунок.

“Ми зменшуємо корупцію і неефективність, але не можемо довести її до нуля,— говорить він. — Наше завдання — звести її до мінімуму".
раст2
ВЖЕ НЕ СТАРТАП: З невеликої групи волонтерів проект став держпідприємством. На фото — команда ProZorro
Операція Антикорупція

Як з'явилася ProZorro

 

Іісторія ProZorro почалася в 2014 році. Тоді Павло Шеремета, новий міністр економрозвитку, запропонував знайомим йому по Майдану волонтерам Андрію Кучеренко і Олександру Стародубцеву попрацювати над змінами до закону про держзакупівлі. Ті майже відразу з'ясували: у сфері необхідні набагато більш радикальні рішення, ніж звичайне редагування.

До роботи підключилися інші волонтери і створена при міністерстві Шеремети робоча група.

Команда не тільки взялася розробляти прообраз ProZorro, але і подала до Верховної ради проект про публічні закупівлі. Однак відхід Шеремети з міністерства і перевибори в парламент зупинили процес.

Ситуацію врятував принцип "їсти слона по шматочках", запропонований Дмитром Шимківим, заступник глави Адміністрації президента. Він порадив волонтерам почати з реформи так званих допорогових держзакупівель. За діючим тоді законом, якщо сума угоди не перевищувала 100 тис. грн для товарів або 1 млн грн для послуг, тендер оголошувати було необов'язково. Значить, вносити зміни в закон теж не потрібно.

До новації добровільно приєдналися центральні урядові структури.

Шимків також запропонував залучити комерційні електронні майданчики: вони надавали доступ до електронних торгів, отримуючи за це комісійні від учасників.

Останнє рішення допомогло і з фінансуванням програмного забезпечення. Іноземні донори відмовилися оплачувати розробку софта і тоді сім приватних майданчиків скинулися по $ 5 тис. Після цього ProZorro профінансував американський фонд WNISEF.

У загальній складності на розробку і впровадження ProZorro пішло близько 13,2 млн грн.

У 2015 році заступником міністра економіки призначили Максима Нефьодова. Держзакупівлі стали однією з підвідомчих йому галузей. Він запропонував координаторам ProZorro переходити на держслужбу і впроваджувати реформи зсередини.

А далі парламент законодавчо закріпив ProZorro, як обов'язковий інструмент держзакупівель. З 1 квітня 2016‑го з її допомогою почали працювати центральні органи влади та держмонополії, а з 1 серпня — всі інші бюджетні організації.