Бізнес. Ребрендинг Маріуполя

На приморському напрямку

Активісти і місцева влада Маріуполя перетворюють прифронтове індустріалізоване місто на центр фестивалів, пляжного відпочинку та туризму

Активісти і місцева влада Маріуполя взялися за неймовірний експеримент — вони перетворюють прифронтове і дуже індустріалізоване місто на центр фестивалів, пляжного відпочинку та туризму

Катерина Шаповал,
фото Олександр Медведєв,
Київ — Маріуполь — Мангуш — Київ

Ще рік тому новини з південного сектору зони АТО починалися зі слів: "На маріупольському напрямку..." Тепер же все виглядає трохи не так: замість "маріупольського" в зведеннях фігурує "приморський напрямок".

І це сталося не тому, що лінія фронту сильно змінила своє розташування на карті — зміни ініціювали представники міськради Маріуполя. "Ми спеціально просили журналістів писати "приморський", — пояснює Олена Махова, прес-секретар міського голови Маріуполя Вадима Бойченка. В результаті навіть у зведеннях прес-центру АТО це нововведення прижилося, хоча з офіцерами Генштабу чиновники мерії не спілкувалися.

Всього одне слово — це дрібниця. Але воно розкриває нову міську ідею: місцева влада намагається скоротити число згадок міста в контексті військових дій. Так, до лінії фронту звідси — лише два десятка кілометрів. Але в мерії хочуть наголосити: Маріуполь — не тільки прифронтове, а й спокійне приморське місто. І воно готове приймати туристів з усієї України.

Розвиток тревел-потенціалу — одна із стратегічних цілей, яку місцева влада визначила для себе на період 2017-2021 років. За допомогою туризму, який які раніше не розвивали зовсім, міський голова і його підлеглі намагаються диверсифікувати регіональну економіку. Раніше вона повністю грунтувалася на металургії: такі промислові гіганти, як меткомбінат ім. Ілліча, Азовсталь, Азовмаш, визначали все життя Маріуполя. В 2016-му 77,6% надходжень до міськбюджету забезпечили саме подібні підприємства, більша частина яких належить холдингу Метінвест мільярдера Ріната Ахметова. Власне, і сам Бойченко — виходець з цієї структури.

Туризм же, як сподіваються чиновники, підштовхне до розвитку малий і середній бізнес, який зараз наповнює бюджет лише на 7,5% і 14,9% відповідно.

І це ще не все. "Туризм є стимулом для розвитку самого міста, — вважає Юрій Кампов, генеральний директор Фонду розвитку Маріуполя (ФРМ). — Ми хочемо, щоб він ставав красивішим і щоб тут було комфортно".

Від Google до вежі

и збираємося поміняти фокус [в свідомості людей], — говорить Олександр Кочурін, керуючий справами міськради Маріуполя. — Від населеного пункту-мілітарі — на місто, в якому кипить цікаве життя і можна весело проводити час".

У самому Маріуполі майже нічого не нагадує про війну. І це ж відчуття "мирності" намагається донести до всієї України муніципальна влада. Наприклад, за допомогою інструментів пошукової оптимізації вони замінили в Google зображення міста. І якщо раніше при введенні слова Маріуполь пошуковик видавав картинки руйнувань і обстрілів, то тепер — цілком мирні зображення.

А на початку липня тут — за підтримки муніципалітету — вперше провели фестиваль MRPL.Sity. Заходів такого масштабу в місті ще не було: за три дні на трьох сценах виступили більше 30 зірок першої величини з України, Росії і Голландії. В цілому MRPL.Sity, відгриміла на узбережжі без будь-яких ексцесів, відвідали понад 15 тис. чоловік. Серед них — не лише місцева молодь, а й кияни, харків'яни і навіть приїжджі з окупованих Донецька і Криму.

Ми збираємося змінити фокус
Олександр Кочурін,
керуючий справами міської ради Маріуполя

Тепер фестиваль, за словами Кочуріна, який виступав його організатором з боку міської влади, планують зробити щорічним.

Ще однією принадою, на яку тут мають намір "ловити" туристів, стануть "магніти" — так тут називають відреставровані об'єкти-символи міста. Один з них — стара водонапірна вежа, побудована в 1905 році. До минулої осені там розташовувалися структури міськради. Зараз же її передали громадській організації і ремонтують, щоб незабаром відкрити для всіх бажаючих. "На першому поверсі буде інформаційно-туристичний центр, — розповідає Владислав Зайцев, співзасновник проекту Креативний простір. — На другому — лекторій, на третьому — IT-кластер, на четвертому — музей, а на п'ятому — оглядовий майданчик". Ревіталізацію об'єкту профінансували міськрада і Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Лекторій працює вже зараз: наприклад, недавно ФРМ організовував там зустріч представників туристичної галузі міста. За підсумками зустрічі домовилися створити Асоціацію розвитку туризму, а також придумати і реалізовувати стратегію того, як збільшити потік гостей з усієї України.

Маєтки і дороги

З аснований майже одночасно з Одесою в кінці XVIII століття, сьогодні півмільйонний Маріуполь має чимало пам'яток архітектури та історії. Крім водонапірної вежі, в центрі є кілька старовинних купецьких маєтків, а також виконаний в готичному стилі будинок лікаря Ґампера. Крім того, будівля в стилі бароко, в якій колись розташовувалося НКВС, а під час німецької окупації — гестапо.

У цю архітектурну історію НВ занурює Ольга Демидко, заступник голови громадської організації Фонд збереження культурної спадщини Маріуполя. Навесні вона разом з іншими волонтерами організовувала перший фестиваль Маріуполь туристичний, під час якого проводила екскурсії для жителів міста. Прогулянки історичними місцями виявилися затребуваними: на кожну збиралося до сотні городян.

"Земляки — наш перший клієнт, — говорить Кампов з ФРМ. — Серед них 90% людей ніколи не були в музеях".

Красою міста він має намір захопити не тільки їх, але і ще одну цікаву категорію людей, що з'явилися в місті в результаті війни: делегатів міжнародних організацій, які щотижня приїжджають сюди для огляду прифронтових зон. Вони, на думку Кампова, — шанс для Маріуполя: іноземці, крім інспекції лінії розмежування, часто бажають також оглянути місто.

Щоб цей процес став зручнішим, ФРМ закінчує виготовлення інформаційних табличок, які розмістять біля історичних будівель. Всього планують встановити близько півсотні таких конструкцій.

Щоправда, багато цікавих об'єктів вимагають не стільки табличок, скільки якісного ремонту. Вони старі, закриті вивісками і зіпсовані новими надбудовами. Наприклад, той же готичний будинок Ґампера заселений, і відреставрувати його складно. А оригінальний маєток судновласника Регіра і зовсім покинутий.

У відділі архітектури міста активістам кажуть: знайдете грант на відновлення — реставрують їх, нарікає Демидко. Але поки руки у неї дійшли тільки до пошуку коштів на створення при місцевому кладовищі, де є склепи знаменитих городян, історико-меморіального комплексу.

ВОЛОНТЕРСЬКА СПРАВА: Група маріупольських активістів, зокрема Ольга Демидко (друга зліва), заступник голови Фонду збереження культурної спадщини, і її керівник Юлія Сабадаш (друга праворуч), намагаються "продати" туристам історичні місця свого міста


За словами маріупольського мера Бойченка, в майбутньому місто все ж планує проводити реставрацію історичних будівель. "Ми запросили архітекторів зі Львова: вони сидять, креслять, розраховують, скільки це коштуватиме", — розповідає міський голова.

Крім цього, мовляв, влада залучила до розробки історичної, культурної та спортивної філософії міста реформаторів київського комплексу ВДНГ — Максима Яковера і Максима Бахматова.

У Маріуполі вже зайнялися інфраструктурою: відновлюють дороги і набережні. Збираються привести в порядок і міські парки. "Хочу, щоб всі хотіли приїхати до Маріуполя!" — емоційно говорить Бойченко.

Але з "приїхати" поки проблематично. У місті немає аеропорту — він зайнятий військовими. А подорож залізницею з Києва триває 10-12 годин. Та й поїздів небагато: одеський, львівський і два київських, до яких чіпляють вагони до інших міст.

Швидкісний потяг, який міг би виправити ситуацію, Укрзалізниця запустити поки не може. Як заявив недавно Євген Кравцов, перший заступник міністра інфраструктури, це можливо хіба що в перспективі трьох-п'яти років.

Пляжі надій

На думку Євгена Ворожбита, голови Асоціації турорганізацій Маріуполя і Приазов'я, є ще одна категорія туристів, на яких може розраховувати промислове місто, — це ті, хто приїжджає на море — в селища на Азовському узбережжі. "За два тижні лежання на пляжі ці люди заїдуть до Маріуполя витратити гроші, посидіти в ресторані, погуляти, щось купити і так далі", — говорить він.

Однак зараз таких "відпускників" стало набагато менше, ніж в довоєнні часи. До 2014-го року туркомпанія Супутник Ворожбита за сезон розміщувала на прибережних базах 3-5 тис. чоловік. Цьогоріч, за його прогнозами, очікується не більше тисячі.

Страх перед бойовими діями — от що відлякує потенційних туристів, розповідає Дмитро Черниця, голова райдержадміністрації в Мангуші — селища в 15 км на захід від Маріуполя. За його оцінкою, якщо до війни на пляжах в прибережних селищах району в цілому відпочивало до 0,5 млн осіб, то зараз — наполовину менше. Притому що тутешні ціни низькі, а зона бойових дій перебуває в півсотні кілометрів на схід.

У Мангуші близькість бойових дій майже не відчувається: тут рідко зустрінеш людей у військовій формі, зате працюють десятки літніх кафе під парасольками.

Все так само, як і в Маріуполі, — спокійно і мирно.

"Приїзд туристів міг би стати нехай невеликою, але "підтримкою міста", — робить висновок Юлія Сабадаш, глава Фонду збереження культурної спадщини Маріуполя. Про те, як сильно старається влада і активісти, щоб залучити в місто гостей, вона може говорити довго. Але резюме в неї коротке і ємне: той факт, що Маріуполь — це Україна, вже навіть не обговорюється. Залишилося довести, що місто може бути туристичним центром.

фото
ЗАВОДСЬКА ІСТОРІЯ: Вид з верхнього майданчика водонапірної вежі доводить, що головне в місті — все ж таки промислові об'єкти
фото1

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МАГНІТ: Владислав Зайцев, співзасновник проекту Креативний простір Вежа, займається відновленням історичної водонапірної вежі в центрі

фот3
ВСІ НА ПЛЯЖ: Олександр Кочурін, керуючий справами міськради, задоволений тим, що Маріуполю вдалося зібрати у себе фестиваль MRPL.Sity
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.