Точка зору. Парламентський сезон

Кола Ради

Що відбувається на Банковій і Грушевського, до чого готується оточення президента і який конфлікт зароджується у владі

Що відбувається на Банковій і Грушевського, до чого готується оточення президента і який конфлікт зароджується у владі

     

     

Сергій Лещенко,
народний депутат (БПП)

З атихли мегафони, погасли 96 лампочок в люстрі під куполом, розлетілися чартери до Ніцци і Марбелії. Верховна рада розійшлася до осені, а це привід оцінити все тверезим поглядом. Очевидно, що парламент вимагає кардинальних змін. Спосіб організації роботи Ради, а тим більше її складу не відповідають вимогам часу.

Не можуть депутати хизуватися декларативними законами замість реальних структурних змін. Заборона георгіївської стрічки дає можливість всім попіаритися, але часу на медичну реформу вже не вистачає. Якщо мета — прийняти такий фундаментальний закон, то його просто заборонено вносити в останній день сесії. Закон про інтеграцію в НАТО зриває оплески Фейсбуку, але за півроку руки так і не дійшли до реформи освіти.

Невже незрозуміло, що георгіївські стрічки втратять актуальність серед громадян не завдяки закону, а коли ми проведемо справжні реформи?

Парламент не має права годувати громадян піар-сурогатом, а потім йти на канікули із законодавчими боргами на осінь. Це ненормально, коли в п'ятницю не приймаються рішення, а об 11:00, коли закінчується година запитань до уряду, в сесійній залі залишається щонайбільше 30 чоловік — в основному ті, хто може скористатися правом на слово тільки в розділі "Різне".

Парламент став місцем, де явище "кругова порука" — не просто метафора. Всупереч доказам, Рада не дала згоди на затримання депутатів Максима Полякова та Борислава Розенблата, а слухання в регламентному комітеті перетворилися на спробу публічної реабілітації корупціонерів. Це результат змови, коли три роки тому регламентний комітет поза квотами віддали на відкуп багаторазовому клієнту НАБУ Миколі Мартиненку, який посадив у крісло першого заступника свого багаторічного помічника Павла Пинзеника, а главу комітету вирішили взагалі не призначати. В результаті у політичних корупціонерів з'явилося місце, де вони завжди можуть розраховувати на теплий прийом і співчутливі погляди.

Затихли мегафони, погасли 96 лампочок в люстрі під куполом, розлетілись чартери до Ніцци і Марбелії

Очевидно, що парламентом намагаються керувати в ручному режимі з Банкової, де повним ходом йде підготовка до другого терміну Петра Порошенка. І один з пріоритетів цієї "дорожньої карти" — будь-яким способом зламати НАБУ і не допустити, щоб була добудована антикорупційна вертикаль.

На третій рік роботи Верховної ради ми деградували до того, що позитивом є не новий прогресивний закон, а нейтралізація планів зі знищення старих завоювань. І тому наша заслуга — в тому, що вдалося захистити НАБУ від розправи. З лютого і до останнього сесійного четверга йшов процес підготовки багатоходової комбінації з приборкання Антикорупційного бюро. Найджела Брауна тричі протягували в аудитори — не протягнули. Проводили самозвані засідання Антикорупційного комітету — не спрацювало. Накачували склад комітету лояльними до Банкової депутатами — не допомогло. Остання спроба — і тільки 10 голосів не вистачило, щоб призначити парламентським аудитором Олександру Яновську, яку лобіювала Адміністрація президента і рекомендувала громадська організація, яка існує на пожертви Андрія Адамовського — партнера одіозного "смотрящого" Олександра Грановського.

Ще одна ознака сезону, що минає — конфлікт оточення президента з Володимиром Гройсманом. Прем'єр, не виносячи розбіжності в публічну площину, цілеспрямовано відбудовує свій порядок денний. Кілька тижнів тому Рада розглядала поправки до бюджету, і Гройсман наполягав на прийнятті їх в цілому. Але навіть в ложі преси було чутно, як глава фракції БПП Артур Герасимов і постійний представник президента Ірина Луценко скомандували підтримати бюджет тільки як основу.

Реванш відбувся через два тижні, коли в другому читанні Гройсман провалив ідею Банкової з відшкодування податку на додану вартість не живими грошима, а облігаціями. Це аналог старої корупційної схеми часів Сергія Арбузова. З настанням осені конфлікт Банкової і Грушевського лише загостриться: рейтинг влади падає, шлюпок на Титаніку вистачить не всім, і Гройсман, який пройшов оглядини в Лондоні, готовий піти в самостійне плавання. Конфлікт у владі народжує і нові можливості. Конкуруючи з Порошенком за підтримку Заходу, Гройсман може стати двигуном реформ, які забуксували.

І ще: критикуючи парламент, важливо розуміти, що це останній оплот демократії. Його дискредитація — ідея будь-якого президента з авторитарними нахилами. Навіть найгірший парламент краще, ніж його відсутність. До нас ви, в крайньому разі, можете підійти, перекрити виходи, закидати яйцями, вимагаючи рішень, і бути почутими. На Банковій вас зупинить спецназ за 300 м — і чекати доведеться до наступної революції.

Всі матеріали номеру

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.