Світ. Великий індійський бізнес

Хід слоном

Індія рухається до світового лідерства за кількістю транснаціональних корпорацій і готується обійти напористий Китай

Індія рухається до світового лідерства за кількістю транснаціональних корпорацій і готується обійти напористий Китай. Щорічні інвестиції індійських бізнес-гігантів в закордонні активи становлять десятки мільярдів доларів

Анна Павленко

На початку січня на відкритому майданчику Індійського технологічного інституту (ІТІ) в Харагпурі не було де яблуку впасти. Присутні тут 3,5 тис. студентів чекали на зустрічі з найвідомішим випускником свого вузу — 43-річним Сундаром Пічаї, який тепер став босом глобального технологічного гіганта Google.

Це було першим поверненням Пічаї в ІТІ, який він закінчив у 1993 році, а потім переїхав до США, щоб вчитися в Стенфордському університеті.

Сьогодні топ-менеджер Google — один з плеяди успішних індійців, які посідають ключові посади в найбільших компаніях світу. Серед них — глава Microsoft Сатья Наделла, генеральний директор PepsiCo Індра Нуї і президент MasterCard Аджайпал Сінгх Банга.

До того ж в останні десятиліття Індія не тільки забезпечує першорядними кадрами іноземні корпорації, але і все більше будує власні мультинаціональні компанії.

"В [найближчі] 5-10 років ми побачимо, як з Індії вийдуть великі глобальні компанії з розробки програмного забезпечення, і це стане для нас звичним", — заявив Пічаї, виступаючи перед студентами.

Світовий успіх чекає не тільки на індійські ІТ-компанії, але і фармацевтів, а також представників важкої промисловості і ринку FMCG (товари повсякденного попиту), вважають експерти. Уже зараз корпорації з індійською пропискою з року в рік посідають все більше місць в рейтингах найбільших і швидкозростаючих компаній світу.

Так, в списку Asia300, який в червні опублікувало авторитетне ділове видання Nikkei Asian Review, з 30 лідерів 10 виявилися індійцями, випередивши за чисельністю представників Китаю та Південно-Східної Азії. Більш того, індійці закріпили за собою три з перших п'яти позицій рейтингу, хоча торік не потрапили навіть у топ-10.

"Настав зоряний час для індійських компаній", — констатували укладачі рейтингу.

Лідерство Індії підтверджують капіталовкладення її компаній: сьогодні індійські бізнесмени тільки на угоди злиття і поглинання витрачають більше $60 млрд на рік. В результаті аналітики міжнародної консалтингової та аудиторської корпорації PricewaterhouseCoopers прогнозують, що до 2024 року Індія стане чемпіоном серед країн, що розвиваються за кількістю мультинаціональних компаній, яких тут буде на 20% більше, ніж в Китаї.

На думку фахівців, на руку індійському бізнесу грають ціла армія дешевої кваліфікованої робочої сили всередині країни і велика діаспора за її межами, а також курс на економічну лібералізацію і розвиток підприємництва нинішнього прем'єра Нарендри Моді.

Сьогодні індійськими компаніями керують амбітні лідери, часто з американською або британською освітою, доповнює Нірмалья Кумар, професор маркетингу в Лондонській школі бізнесу, заслужений науковий співробітник Інституту вивчення ринків, що розвиваються провідної французької бізнес-школи INSEAD.

"Вони багато подорожували і добре знають англійську мову, що дозволяє їм з легкістю розширювати свій бізнес за кордон", — відзначає він.


З ЛЮБОВ'Ю ДО БАТЬКІВЩИНИ: Вперше відвідавши Індію в якості глави Google, Сундар Пічаї заявив про плани компанії розширювати доступ в інтернет для сільських регіонів страниКак тільки хтось один запускає операції за кордоном, інші гравці тієї ж індустрії швидко за ним повторюють

З ЛЮБОВ'Ю ДО БАТЬКІВЩИНИ: Вперше відвідавши Індію в якості глави Google, Сундар Пічаї заявив про плани компанії розширювати доступ в інтернет для сільських регіонів країни


Хвилі глобалізації

У червні 2017-го ArcelorMittal, компанія, що належить другому багатющому індійцеві Лакшмі Мітталу, виграла право на придбання італійського Ilva, найбільшого в Європі сталеливарного заводу, націоналізованого після банкрутства двома роками раніше. За цей актив індійці заплатять €1,8 млрд і до 2023 року зобов'язуються вкласти в його розвиток ще €2,4 млрд.

Поглинання — улюблений сценарій зарубіжної експансії індійських компаній, які домоглися успіху на домашньому ринку. Так, ще в 2006 році корпорація Міттала стала найбільшим в світі виробником сталі після того, як за $27 млрд придбала європейську Arcelor. Роком раніше її німецька дочірня компанія виграла конкурс на покупку української Криворіжсталі.

Сьогодні ArcelorMittal забезпечує роботою 200 тис. чоловік в 60 країнах світу. Компанія займає 216-й рядок у рейтингу Global 2000 найбільших публічних компаній за версією американського видання Forbes.

Сталевий гігант — не єдина корпорація індійського походження з невгамовним апетитом до зарубіжних активів. Не збавляє темпів в освоєнні нових ринків і промислова Tata Group.

Півроку тому її підрозділ Tata Communications став найбільшим акціонером голландської телекомунікаційної компанії Teleena після того, як отримав 35% її акцій. Таку інвестицію в компанії назвали частиною довгострокової стратегії з розвитку мобільних і інтернет-сервісів.

А десятиліття назад Tata заявила про себе світові, здійснивши одразу дві знакові угоди — купила британсько-нідерландську Corus за $11 млрд, а потім за $2,3 млрд придбала у американської Ford Motor Company британські марки Jaguar і Land Rover.

Ще одну точку над "i" на світовому ринку автомобілебудування індійці поставили в 2010 році: індійська Mahindra & Mahindra заплатила $368 млн за контрольний пакет акцій корейської SsangYong Motor Company.

Вести бізнес за межами батьківщини індійці почали, ще будучи членом Британської співдружності націй. Тоді вони купували виробничі та переробні підприємства переважно на території африканських і азіатських колоній Великої Британії. До 1976 року в розпорядженні індійських бізнесменів перебували 133 іноземні компанії, а до 1991 року їхня кількість зросла до 300.

Як тілки хтось один запускає операції за кордоном, інші гравці тієї ж індустрії швидко за ним повторюють 
Нірмалья Кумар, професор маркетингу в Лондонській школі бізнесу

Однак тоді зростання приватних компаній в Індії стримувалося, щоб не допустити нарощування її економічної могутності. І тільки з лібералізацією приватного капіталу в 90-х мультинаціональні корпорації стали набувати все більш значиму роль в індійській економіці.

Починаючи з 1991 року політика відкритості змусила індійські конгломерати вступити в конкуренцію з іншими глобальними компаніями, зазначає Жан-Жозеф Буайе, фахівець в галузі великих економік, що розвиваються, радник бізнес-клубу при французькому центрі досліджень міжнародної економіки CEPII. Саме тоді в країні покращилися умови для прямих іноземних інвестицій, зарубіжні компанії стали вкладати гроші в індійські активи, а керуючі поради місцевих сімейних бізнесів почали поповнюватися професійними менеджерами.

До початку 2000-х індійська промисловість підтвердила свою здатність відповідати світовим стандартам, каже Трідівеш Сінгх Майні, політичний аналітик з Нью-Делі, співробітник Глобального університету Джиндал. Тоді ж свої закордонні офіси відкрили індійські ІТ-гіганти Infosys, TCS, Tech Mahindra.

Саме ця, третя хвиля міжнародної бізнес-експансії вважається найбільш активною. Їй сприяли прийняття в Індії закону про валютне регулювання, ослаблення обмежень на інвестування в закордонні активи і спрощення доступу до міжнародних фінансових ринків.

У підсумку з 2003 по 2012 рік індійські компанії інвестували в розширення за кордоном більш $344 млрд, підраховують в своєму дослідженні Індійський шлях до глобального зростання аналітики міжнародної консалтингової компанії Accenture. Значна частина інвестицій вирушила в США, тоді як на поглинання і фінансування нових проектів в Європі — переважно у Великій Британії, Німеччині, Бельгії та Нідерландах — індійці витратили $60 млрд, констатують в Європейській індійській торговій палаті (EICC).

фоторастяжка 1

НАЗУСТРІЧ МАЙБУТНЬОМУ: Скоро одна з найбільших індійських ІТ-компаній Infosys з кампусом в найкращих традиціях Кремнієвої долини буде на слуху не менш, ніж Lenovo або Samsung, вважають експерти

Козирні карти

На відміну від інших азіатських країн, які в своєму розвитку спиралися на виробничий потенціал, Індія поступово нарощувала сервісні індустрії. Сьогодні саме сфера послуг забезпечує більше 45% ВВП країни, підраховують в Центральному розвідувальному управлінні США.

Особливого успіху на глобальних ринках досягли індійські ІТ-компанії, які спочатку зарекомендували себе в країнах Північної Америки, після чого розширили діяльність на регіони Латинської Америки і Азії.

Саме технологічні компанії, а також банки превалюють серед 58 індійських компаній, які увійшли до рейтингу найбільших публічних компаній світу Forbes Global 2000. IТ-індустрія Індії фігурує і серед найбільш перспективних для світової експансії галузей.

В один ряд з нею експерти ставлять фармацевтику, металургію, виробництво товарів FMCG і ювелірних виробів. "Тут Індія має конкурентні переваги і глибокий внутрішній ринок", — пояснює Буайе.

Наприклад, індійський фармацевтичний ринок — третій найбільший в світі. А зарубіжні продажі непатентованих лікарських препаратів (дженериків), якими Індія зайнялася ще в 80-і роки, тепер складають п'яту частину глобального обсягу їхнього експорту. Почавши з задоволення попиту розвинених країн, індійських фармацевтів зацікавили ринки багатьох країн Азії, а також Африки і екс-СРСР.

Непогані шанси для розширення закордон є у гравців і інших індійських індустрій, які прибутково працюють на домашньому ринку, впевнений Кумар. І все тому, що вони мають у своєму розпорядженні готівку для розширення за рахунок покупки іноземних активів, пояснює він.

На користь бізнесменів з Індії грають їхні управлінські таланти. На думку експертів, індійський ринок вчить місцевих менеджерів працювати в складних умовах, і, потрапляючи на ясне і прозоре бізнес-поле розвинених країн, вони легко вирішують найбільш непрості завдання.

До того ж до виходу на міжнародний рівень їх підштовхує позитивний досвід співвітчизників, які раніше вже домоглися успіху на чужій території. "Як тільки хтось один запускає операції за кордоном, інші [гравці] тієї ж індустрії швидко за ним повторюють", — ділиться спостереженнями Кумар.

Він також зазначає, що знайти керівників для своїх іноземних підприємств індійцям просто за рахунок великої діаспори. В ООН 16-мільйонну індійську діаспору називають найбільшою в світі.

Потужний кадровий ресурс визріває і в самій Індії, де до 2025 року проживатиме чверть населення планети працездатного віку. Це будуть високоосвічені і недорогі фахівці, що говорять на декількох мовах, прогнозують в міжнародній консалтинговій та аудиторській компанії KPMG.

Зони росту

П оки Індія посідає невисоке 130-е з 190 місць в рейтингу економік по сприятливості умов ведення бізнесу Doing Business, який щорічно публікує Світовий банк. На думку укладачів рейтингу, найкращі умови для підприємців створені навіть в Лівані, Нікарагуа і Таджикистані

Втім, за останні два роки країна поліпшила свій результат на 12 позицій, чому значною мірою сприяла політика уряду на чолі з Нарендрою Моді. "Прем'єр-міністр Моді доклав серйозних зусиль задля заохочення культури підприємництва", — підтверджує Майні.

Своєю метою глава індійського уряду бачить включення країни в топ-50 рейтингу Doing Business. Для цього він вже запустив програму Start-Up India, яка передбачає спрощення кредитування і оформлення державних дозволів для індійських компаній не старше семи років і з річним оборотом менше $3,9 млн. А також кампанію з розвитку підприємництва в сільській місцевості та серед жіночого населення.

Втім, індійській владі ще є над чим працювати. Наприклад, підприємцям-початківцям та творцям стартапів як і раніше непросто отримати кредит, відзначає Майні. Серед чинників, що гальмують економічний розвиток Індії, аналітики називають систему освіти і гендерну дискримінацію.

У рейтингу країн з розвитку людського капіталу The Human Capital Report 2016 від Всесвітнього економічного форуму Індія посідає 105-е місце — останнє серед країн Великої двадцятки. І все через низький рівень грамотності серед молоді і невисокий відсоток працюючих жінок.

У цій країні до цього дня переважає кастова система, яка перешкоджає конкурентному відбору найкращих ідей і найкращих співробітників, а також ієрархічна система менеджменту, пов'язана з концентрацією капіталів в руках окремих індійських сімей, доповнює Буайе.

Дешевий персонал довгий час служив запорукою економічного успіху індійського бізнесу, але тепер компанії повинні зробити своєю головною перевагою точне розуміння потреб різних груп глобальних споживачів, вважають аналітики Accenture. Для цього буде потрібно розвивати інновації, домагатися операційної ефективності і навчитися утримувати в своїх компаніях іноземні таланти. Останнє поки дається індійцям насилу.

Також їм варто відійти від прагнення бути нацією шукачів та самим створювати робочі місця, зазначає Майні. "Для цього освітні інститути і батьки повинні працювати над зміною способу мислення, самостійно держава з цим не впорається", — наголошує він.

Всі матеріали номеру

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.