Країна. Пенсійна реформа

Відклали на пенсію

Хто довго працює, той в старості досхочу і їсть, якщо доживе до цього моменту. Це ключовий меседж пенсійної реформи

Хто довго працює, той в старості досхочу і їсть, якщо доживе до цього моменту. Це ключовий меседж пенсійної реформи, схваленої Верховною Радою на початку жовтня

Іван Верстюк

Живи і працюй довше, починай відраховувати гроші якомога раніше і не сподівайся, що держава зробить твою старість забезпеченою. Приблизно так виглядають головні тези, які сучасний працюючий українець повинен засвоїти, щоб знати, що його тепер чекає на пенсії.

Довгі роки в Україні існували дві багатомільярдні дірки, які висмоктували гроші з держбюджету,  НАК Нафтогаз України і Пенсійний фонд (ПФ). З дефіцитом Нафтогазу уряд почав боротьбу в 2014-му і успішно впорався. А ось до ПФ руки дійшли лише зараз: з 11 жовтня в країні вступила в дію відповідна реформа, згенерована Кабміном і схвалена Радою.

За прогнозом уряду, завдяки їй до 2024 року ПФ позбудеться від дефіциту. Зараз він становить 141,3 млрд грн, і влада щорічно вливає в нього гроші, залучені в борг від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших інститутів.

МВФ і був одним з тих, хто постійно підштовхував офіційний Київ до новацій у цій сфері. Ще у вересні Девід Ліптон, перший заступник голови організації, переконував українців, що зволікання в даному питанні до злиднів подібно. "Немає ніякого сенсу в тому, щоб українці виходили на пенсію в більш ранньому віці, щоб отримувати малі пенсійні виплати, які не здатні забезпечити гідне і стабільне життя", — заявив він тоді в інтерв'ю одному з українських ЗМІ.

І ось реформа відбулася. Правда, в початковий текст, який готувало Мінсоцполітики Андрія Реви, парламентарії внесли п'ять сотень поправок, прибравши деякі види пільг, але додавши соцвиплати.

Однак ключові нововведення залишилися: індивідуальні пенсії збільшаться в середньому на 700 грн, а вихід на заслужений відпочинок буде відбуватися не при досягненні певного віку, а на підставі отримання певного страхового стажу. Під останнім розробники реформи розуміють період в 15-35 років, за який майбутній пенсіонер сплачував внески до ПФ.

"Я б не став називати прийнятий закон реформою,  каже Тарас Козак, президент інвестиційної групи Універ.  Головним для уряду було вирішити завдання, поставлене МВФ,  зменшити дефіцит фонду. І одночасно задобрити перед виборами пенсіонерів. Це взаємовиключні завдання".

Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії (ЦЕС), підкреслює: реформа не настільки ґрунтовна, щоб швидко і повністю прибрати дефіцит. "Поточні пенсії не знижуються, а підвищуються. Радикальних змін в доходах ПФ через підвищення податків немає",  говорить експерт.

На свій захист в Кабміні наводять сумну статистику: дві третини з нинішніх 12 млн пенсіонерів отримують мінімалку в 1.312 грн, що становить лише 50% вартості місячного споживчого кошика. Середній розмір пенсії лише трохи вище — 1.828 грн. Це означає, що більшість пенсіонерів живуть за межею бідності.

"Нинішньої пенсійної системи, по суті, не існує,  пояснює міністр Рева.  Судіть самі: кожна друга гривня на виплату мізерної пенсії йде з держбюджету. І той, хто платить податки, платить до Пенсійного фонду двічі".

До того ж на країну насувається демографічна криза. У працездатний вік вступає покоління, народжене в кінці 1990-х-на початку 2000-х,  воно дуже нечисленне. І якщо зараз співвідношення платників соцвнесків до пенсіонерів складає 1 до 1, то в подальшому воно зміниться — і кожному з працюючих українців довелося б утримувати пару літніх людей.

раст1
ЗАСЛУЖЕНИЙ ФІНАЛ: Колишня пенсійна система перетворила старість для більшості людей похилого віку на історію про виживання
Плоди осучаснення

Підвищення пенсій в уряді назвали словом осучаснення. В його основі  перерахунок виплат на підставі нового показника середньої заробітної плати, який є одним з параметрів пенсійної формули.

До реформи більш 8 млн українців отримували пенсії, які нараховували виходячи із середньої зарплати в 1.198 грн. Тепер же основою стане сума в 3.764 грн.

Я б не став називати ухвалений закон реформою 
Тарас Козак,
президент інвестгрупи Універ

В результаті 1,3 млн пенсіонерів збільшать свій дохід на 200 грн в місяць, приблизно стільки ж людей похилого віку отримають на 200-500 грн більше, а ще 3 млн пенсіонерів уряд додасть більш ніж 500 грн.

Кабміну тепер є що "продати" виборцям, але ці доплати навряд чи поліпшать добробут літніх людей, вважають в ЦЕЗ. За даними центру, менше 2% пенсіонерів живуть тільки на пенсію. Решті допомагають діти, вони підробляють або займаються городництвом. "І нинішня реформа не може забезпечити майбутнім пенсіонерам більше 25-30% доходу, який вони мали, коли працювали",  відзначають в ЦЕЗ.

Збалансувати зростання пенсій уряд має намір за рахунок підвищення страхового стажу  періоду сплати внесків до ПФ. У 2018-му можна буде вийти на пенсію в 60 років при стажі в 25 років, а не 15, як зараз. Якщо ж стаж дорівнює саме 15 років, то пенсійний вік становитиме 63 роки.

З кожним роком, що минув після старту нинішньої реформи, до стажу додаватимуть по року. У підсумку в 2028-му вийти на пенсію 60-річними зможуть ті, хто почав сплачувати до Пенсійного фонду з 25.

"Уряд фактично підвищує пенсійний вік без використання самої цієї фрази",  коментує дане нововведення Володимир Дубровський, старший економіст аналітичного центру Case Ukraine.

Якщо стажу не вистачає, а відпочивати вже хочеться, його можна докупити: рік коштує близько 17 тис. грн. У стаж зарахують службу в армії, заняття підприємницькою діяльністю, догляд за дитиною до 6 років, навчання на стаціонарі в вузі.

Кабмін прибрав і підвищувальний коефіцієнт 1,35, на який раніше множився стаж. Тому тепер, як підрахували в ЦЕЗ, при середній зарплаті по країні в 5 тис. грн, людина, яка платила ПФ 35 років і отримувала весь цей час усереднено 7,5 тис. грн, матиме пенсію в 5.250 грн.

Цей розрахунок не містить в собі показник інфляції, а за новими правилами пенсії будуть індексуватися на половину цього значення і зростання середньої зарплати.

У Мінсоцполітики стверджують, що розробляли формулу розрахунку виплат так, щоб гарантувати українцям пенсійний дохід в розмірі 35% від їх середнього заробітку за весь час активної праці.

Мінімальна ж пенсія для людей, у яких немає необхідного страхового стажу, зросла з 949 грн до 1.373 грн.

Прокурори, депутати, дипломати і наукові співробітники втратили спеціальні пенсії. Зате вони залишаються у жителів гірських районів, музикантів і членів сімей загиблих військовослужбовців.

Ще одна з новацій: якщо раніше виплати працюючим пенсіонерам обкладалися 18-відсотковим податком на доходи фізосіб і військовим збором в 1,5%, то зараз подібні відрахування скасували.

раст2
ВСІМ МИЛИМ БУДЕ: Пенсійні новації від Кабміну Володимира Гройсмана покликані задобрити одночасно і електорат, і МВФ
Усім і кожному

У нових пенсійних правилах вистачає півзаходів. Наприклад, країна повинна почати йти від солідарної системи, коли пенсії платять за рахунок працюючих громадян. Але яким чином влада стане вводити додатковий накопичувальний рівень, по якому кожен забезпечує собі надбавку до держпенсії сам, і що це буде в підсумку,  ці питання залишаються без відповіді.

"Солідарну систему, прийняту зараз, безумовно, потрібно зберегти, — зазначає соціолог Елла Лібанова.  Неприпустима ситуація, коли суспільство не піклується про своїх старих, навіть якщо вони мало заробили". Навіть МВФ попередив українську владу: мовляв, не варто поспішати з введенням обов'язкового накопичувального рівня, хоча зробити це все одно доведеться.

Реформа саме і передбачає "збереження", за яке ратує соціолог. Але також в новаціях автори прописали старт державного накопичувального рівня з 2019 року. Однак ніяких деталей в законі не вказали.

А шкода: адже для українців цей момент є принциповим. Експерти наводять яскравий приклад переваги накопичення  японські пенсіонери, що гуляють по Києво-Печерській лаврі: літні жителі Країни висхідного сонця масово їздять по світу не за рахунок виплат від держави, а завдяки особистим заощадженням.

Обов'язковий накопичувальний рівень давно і успішно діє і в країнах Центральної та Східної Європи. Наприклад, у Словаччині громадяни платять в такий фонд 9% своєї зарплати, в Естонії  4%, в Болгарії  до 5%.

Це не тільки внесок у власну старість, а й відмінний інвестиційний ресурс для національної економіки. "Пенсійні заощадження стають драйвером економічного розвитку через 5-10 років після їх запуску",  говорить Григорій Овчаренко, керівник підрозділу з управління локальними активами інвестгрупи ICU. За його оцінками, в разі введення накопичувальної системи щорічні інвестиції в економіку України можуть досягти $20 млрд в перші ж 10 років. З такою "добавкою" країні вже не доведеться що-небудь займати у міжнародних фінансових інститутів.

 

А в українському Інституті майбутнього підрахували: запуск накопичувальної системи дає позитивний приріст в 9% ВВП за ті ж 10 років.

У всій цій історії є один важливий момент, який не влаштовує аналітиків,  по суті, накопичувальним фондом буде розпоряджатися уряд. Мовляв, держава візьметься за ці кошти скуповувати власні зобов'язання  перш за все облігації — і закривати дірку в бюджеті. "Це перекладання грошей з однієї кишені в іншу,  критикує затію Дубровський з Case Ukraine.  Я не бачу сенсу в другому рівні обов'язкового державного страхування. Держава робитиме з цим фондом все, що хоче".

Про подібні ризики говорить і Олег Лиховид, голова ради Фонду соціальної ринкової економіки Людвіга Ерхарда. "У нас якось так склалося, що все обов'язкове виявляється в руках або тих, кого називають олігархічними кланами, або держави, що фактично одне і те ж",  скаржиться він.

Однак Козак з групи Універ налаштований більш оптимістично. Головне  подолати консервативний підхід уряду, налаштованого скуповувати державні цінні папери і таким чином фінансувати себе ж за рахунок накопичень громадян. "Хто сказав, що накопичення повинні зберігатися тільки в гривні?  каже експерт.  Це можуть бути валютні інструменти, іноземні активи. Українці повинні мати право купувати на свої заощадження акції Google, Facebook, Tesla, General Motors".

А коли, мовляв, вітчизняний фінансовий ринок запропонує власні надійні інструменти заощадження накопичень в нацвалюті, то можна буде перейти і до них.

До всього, як показує світова практика, в цій справі від держави не піти. Адже добровільні програми заощаджень  депозити в банках або страхових компаніях  не надто популярні навіть в розвинених економіках. У більшості країн ЄС їх проникнення не перевищує 10% населення. Лише в Німеччині та Іспанії ця частка становить понад 15%.

Зате держфонди із заощадженнями населення — великі гравці на світовій інвестиційній сцені. Так, пенсійний фонд Норвегії управляє активами на $1 трлн. І за перше півріччя 2017-го він заробив рекордні для себе $63,2 млрд.

Одна з найбільших угод на європейському ринку нерухомості цього року пройшла за участю канадського пенсійного фонду: він придбав за € 1,1 млрд Sony Centre  велику будівлю з офісами, магазинами і квартирами в самому центрі Берліна.

"Можливості солідарної системи себе вже вичерпали",  резюмує Овчаренко з ICU.

А Репко з ЦЕС додає: "Кожному треба задуматися над накопиченням власних пенсійних заощаджень".
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.